Абіх Герман Вільгельмович

Абіх Герман Вільгельмович
нім. Otto Wilhelm Hermann von Abich
Народився	11 грудня 1806(1806-12-11)[…] Берлін, Королівство Пруссія[…]
Помер	1 липня 1886(1886-07-01) (79 років) Відень, Австро-Угорщина[…]
Поховання	Кобленц
Країна	Королівство Пруссія  Російська імперія
Діяльність	геолог, професор, ботанік, мінералог
Alma mater	HU Berlin
Галузь	геологія
Заклад	Дерптський імператорський університетd
Науковий керівник	Александер фон Гумбольдт
Членство	Прусська академія наук Російська академія наук Російська академія наук
Батько	Heinrich Carl Wilhelm Abichd
У шлюбі з	Adele Abichd
Нагороди	Костянтинівська медаль
Абіх Герман Вільгельмович у Вікісховищі

Абіх Герман Вільгельмович (Отто Вільгельм Герман фон Абіх, нім. Otto Wilhelm Hermann von Abich; 11 грудня 1806, Берлін — 2 липня 1886, Відень) — німецький геолог, натураліст і мандрівник; академік з 1853 року і почесний член з 1866 року Петербурзької академії наук. Один із мінералів названо абіхитом, на честь вченого.

Біографія

Народився 11 грудня 1806 року в місті Берліні (нині Німеччина). Його батько був гірничим радником, мати — дочкою хіміка Мартіна Клапрота. Вивчав природничі науки в Берлінському університеті, був учнем Александера Гумбольдта, Карла Ріттера, Леопольда Буха. 1831 року, по закінченню університету, захистив у ньому дисертацію з мінералогії та здобув ступінь доктора філософії.

Протягом 1833—1836 років в Італії вивчав активні й згаслі вулкани — Везувій, Етну, Стромболі та інші. У 1841—1844 роках — ординарний професор кафедри геології та мінералогії Дерптського університету. З весни 1844 року перебував у відрядженні на Південному Кавказі, де всебічно дослідив руїни давньої вірменської столиці Ані й склав перший детальний план городища. У подальшому до 1876 року велику частину часу провів у постійних наукових подорожах країнами Кавказу, горами Вірменії, Північної Персії з метою метеорологічних і гіпсометричних спостережень, а також дослідження будови ґрунту, мінеральних багатств, фізичної географії, етнографії та історії цих областей. Одним з перших поставив хімічні проблеми в петрографії і вказав на значення польового шпату для вивержених порід.

1877 року переїхав до Відня, де зайнявся зведенням і виданням своїх праць. Помер у Відні 2 липня 1886 року. Похований у місті Кобленці (нині земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина).

Праці

Науковий доробок вченого становить понад 200 опублікованих статей та монографій, неопубліковані рукописи, листи і подорожні нотатки, архівні матеріали та палеонтологічні колекції, що зберігаються в архівах і музеях Росії, Німеччини та Австрії. Серед праць:

• «Erläuternde Abbildungen von geologischer Erscheinungen, beobachtet am Vesuv und Aetna 1833 und 1834» (Берлин, 1837) (перекладено французькою мовою);
• «Beschreibung zweiter Apparate zur Beschtimmung der Dampfe der Fumarolen und der in Mineralwassern enthald. Kolensshaure» (Pogg. Anal., XLII, 5);
• «Beitrage zur Kenntniss des Feldspats» (Pogg. Anal., L);
• «Ueber Anorthit, Pseudo-Albit Periklinetc» (Pogg. Anal., L, 1);
• «Ueber die Natur und den Zusammenhang der vulkanischen Bildungen» (Брауншвейг, 1841);
• «Ueber die geologische Natur des armenischen Hochlandes» (Дерпт, 1843);
• «Sur les ruines d'Ani» (1845);
• «Ueber Natronseen auf der Araxes-Ebene» (1846);
• «Geologische Skizzen aus Transcaucasien» (1846);
• «Einige Notizen uber die Orographie von Dagestan» (1847);
• «Auszug aus einem Briefe an I. Fritzsche» (1847);
• «Meteorologische Stationen in Transcaucasien und erste in denselben erhaltene Resultate» (1848);
• «Die Besteigung des Ararat am 29/Iuli 1845» (1849);
• «Meteorologische Beobachtungen im Transcaucasien» (1850);
• «Ueber die Soda der Araxes-Ebene in Armenien» (1850);
• «Ueber einen in der Nahe von Tula stattgefundenen Erdfall» (1854);
• «Sur les derniers tremblements de terre dans la Perse septentrionale et dans le Caucase» (1855);
• «Ueber ein schwefelreiches Tufgestein in der Thalebene von Dyadin» (1855);
• «Vergleichende chemische Untersuchungen der Wasser des Caspischen Meeres, Urmia und Van See's» (1856);
• «Tremblement du terre observe a Tebriz en septembre» (1856);
• «Ueber das Steinsalz und seine geologische Stellung im russischen Armenien» (1857);
• «Ueber die neue geologische Karte von Europa von Andre Dumont» (1857);
• «Vergleichende geologische Grundzuge der Kaukasischen, Armenischen und Nordpersischen Gebirge. Prodromus einer Geolgie der Kaukasischen Lander»;
• «Ueber die Erscheinungen brennenden Gases im Krater Vesuvs im Iuli 1857» (1858);
• «Ueber Manganerze in Transcaucasien» (1858);
• «Beitrage zur Palaontologie des asiatischen Russlands» (1859);
• «Bericht an die physikalisch-mathematische Classe der Kaiserlische Akademie der Wissenschaften» (1859);
• «Aus einem Briefe an den bestandigen Secretar» (1859);
• «Extrait d'une lettre a M. Baer» (1859);
• «Ueber einen bei Stawropol gefallenen Meteorstein» (1860);
• «Extrait d'une lettre a M. Fritzsche sur un voyage au Dagestan» (1860);
• «Sur la structure et la geologie du Daghestan» (1862);
• «Ueber eine im Caspischen Meere ersch enene Insel nebst Beitragen zur Kenntniss der Schlammvulkane der caspischen Region» (1863);
• «Einleitende Grundzuge der Geologie der Halbinseln Kertsch und Taman» (1865);
• «Beitrage zur geol. Kenntniss der Thermalquellen in Kaukasischen Landern» (Tiflis, 1865, 595 стор.)
• «Zur Geologie des Sudostlichen Kaukasus» (1866);
• «Отчёт по исследованию месторождений нефти в Закавказском крае и на Таманском полуострове» (Тифліс, 1867, 56 стор.);
• «Ueber das Vorkommen des brenbaren Kohlenwasserstoff in den Gasgemengen der Kaukasischen Thermen» (1867);
• «Geologische Beobachtungen auf Reisen in den Gebirgsländern zwischen Kur u. Araxes» (Санкт-Петербург, 1868);
• «Geologische-Eorschungen in den kaukas. Ländern» (I т., Відень, 1878);
• «Ueber krystallinischen Hagel im unteren Kaukasus» (Відень, 1879);
• «Геология Армянского нагорья. Западная часть…», [б. м.], 1899.

Література

• Абих // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.);
• Абих, Герман Вильгельм // Биографический словарь деятелей естествознания и техники / А. А. Зворыкин. — Москва : Большая советская энциклопедия, 1958. — Т. 1. — С. 6. (рос.);
• Абих Вильгельм Герман // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
• Н. В. Вергельська. Абіх, Отто Вільгельм Германн фон // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.