Перейти до вмісту

Авдієвський Анатолій Тимофійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авдієвський.
Авдієвський Анатолій Тимофійович
Основна інформація
Дата народження16 серпня 1933(1933-08-16)[1]
Місце народженняФедвар, Знам'янський район, Одеська область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті24 березня 2016(2016-03-24) (82 роки)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство СРСР
 Україна
Національністьукраїнці[1]
Професіїдиригент, композитор, хоровий диригент, музичний педагог, хормейстер
ОсвітаОдеська державна музична академія імені А. В. Нежданової (1958)[1]
ПартіяКПРС
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
народний артист СРСР народний артист УРСР
Орден Держави орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений артист України Державна премія СРСР Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений діяч мистецтв України Національна премія України імені Тараса Шевченка Почесна грамота Кабінету Міністрів України заслужений діяч мистецтв УРСР
veryovka.com/?colective_page=avdiyevskij-anatolij-timofijovich
CMNS: Файли у Вікісховищі

Анато́лій Тимофі́йович Авдіє́вський (16 серпня 1933, с. Федвар, Олександрівський район, Кіровоградська область — 24 березня 2016, Київ[2]) — український хоровий диригент, композитор, педагог, Герой України, Лауреат Національної Премії ім. Т. Г. Шевченка. Академік Академії педагогічних наук України (1995). Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1996), голова Національної всеукраїнської музичної спілки.

Родина

[ред. | ред. код]
  1. Батько, Тимофій Іванович — родом із села Авдіївка, що на Чернігівщині Холминського району, ветеринарний лікар — з 1940 р. і до кінця життя мешкали в с. Цебрикове Великомихайлівського району на Одещині;
  2. мати, Ганна Юхимівна, ветеринарний лікар с. Цебриково.

В родині народилося четверо дітей: два сини і дві доньки.

  1. Дружина Анатолія Тимофійовича — Майя Пантелеймонівна Авдієвська, педагог — хореограф, Заслужений діяч мистецтв.
  2. Діти: Оксана (1960), Тимофій (1964).
  3. Онуки: Максим (1983), Настя (1990)

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

1940—1948 рр. — учень середньої школи села Цебриково, Великомихайлівського району Одеської Області. 1948—1953 рр.- учень Одеського державного музичного училища, диригентсько-хоровий відділ. 1951-1958- вчитель музики і співу, керівник хорових колективів (Одеса). 1951—1958 рр. — студент Одеської державної консерваторії ім. А.Нежданової. 1958 року закінчив Одеську консерваторію (у Дмитра Загрецького, Костянтина Пігрова).

У 1958—1963 роках — засновник, художній керівник і головний диригент Поліського ансамблю пісні й танцю «Льонок» (Житомир).

У 1963—1966 роках — художній керівник і головний диригент Черкаського українського народного хору.

Від 1966 року — директор, художній керівник і головний диригент заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки. Серед його вихованців — народна артистка України Людмила Клименко.

У 1971—1976 роках — викладач Київської консерваторії.

У 1977—1980 роках — викладач Київського інституту культури.

Від 1980 року — викладач Київського педагогічного інституту (від 1986 року — професор).

Від 1991 року — голова Всеукраїнської музичної спілки (від 1998 року — Національна всеукраїнська музична спілка).

З 1995 року — Президент Національного музичного комітету України Міжнародної Ради ЮНЕСКО. З 2000 року — проректор — директор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

7 березня 2016 відсвяткував 50-річний ювілей на посаді головного диригента та художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки.

Могила Анатолія Авдієвського

Помер 24 березня 2016 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор хорів — «Привітально-хороводна», «Не громи в степах гудуть» (на слова Дмитра Луценка), «Над широким Дніпром» (на сл. В. Лагоди), обробок народних пісень

Відзнаки

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Анатолій Авдієвський диригує прославленим колективом
Концерт в Національному палаці «Україна»
В національному музеї народної архітектури в Пирогові
Керівник хору – Герой України, академік, народний артист Анатолій Авдієвський

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У Києві є вулиця Анатолія Авдієвського.

У місті Кропивницький перейменували провулок Дунаєвського на провулок Анатолія Авдієвського.

У 2024 році в місті Олександрія перейменували вулицю на честь Анатолія Авдієвського.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в АВДИЕВСКИЙ Анатолий Тимофеевич // Український радянський енциклопедичний словник, Украинский советский энциклопедический словарь — 2-е изд. — Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1988. — Т. 1. — С. 13.
  2. ↑ Помер Анатолій Авдієвський - Національний заслужений академічний український народний хор України імені Г. Г. Верьовки. Національний заслужений академічний український народний хор України імені Г. Г. Верьовки (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016. [Архівовано 2016-03-28 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Указ Президента України від 16 серпня 2003 року № 839/2003 «Про присвоєння звання Герой України»
  4. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 448/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  5. ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2008 року № 717/2008 «Про нагородження А. Авдієвського орденом князя Ярослава Мудрого»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авдієвський_Анатолій_Тимофійович&oldid=44057462