Адамівка (Звягельський район)
| село Адамівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Тер. громада | Довбиська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18080090040067639 
|
| Облікова картка | с. Адамівка с. Адамівка (до 2016 р.) |
| Основні дані | |
| Населення | 15 (2001) |
| Площа | 2,735 км² |
| Густота населення | 5,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12728[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°22′37″ пн. ш. 27°54′55″ сх. д. / 50.37694° пн. ш. 27.91528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
231 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Поліська, 20, с-ще Довбиш, Звягельський р-н, Житомирська обл., 12724 |
| Карта | |
  Адамівка | |
 Адамівка | |
| Мапа | |
| |
Ада́мівка (Адамівська Гута, Гута-Адамівка) — село в Україні, у Довбиській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 15 осіб (2001). У 1928—60 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
У 1900 році в селі налічувалося 295 мешканців та 48 дворів[2], у 1906 році кількість населення становила 659 осіб, дворів — 90[3]. С
Станом на 1923 рік, кількість населення становила 900 осіб, кількість дворів — 120[4]. На 1929 рік кількість населення села складала 841 особу[5].
Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення станом на 12 січня 1989 року, складала 34 особи. Відповідно до перепису населення України, станом на 5 грудня 2001 року в селі проживало 15 осіб[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 15 | 100% |
В другій половині 19 століття сільце належало до православної парафії в Курному, за 20 верст[8].
В кінці 19 століття — Адамівка, Адамівська Гута або Юзефувка (пол. Adamowska Huta, Józefówka) — село Курненської волості Новоград-Волинського повіту, лежить над річкою Немилянкою, притокою Случі, за 55 км (50 верст) від Новограда-Волинського, 13 верст від с. Курне. Велика власність — 6 690 десятин, в тому числі ліс — 2 095 десятин, належала Плачковським, раніше володіли Ілінські. Раніше тут була шкляна гута[9][2].
У 1906 році — рос. Гута-Адамовка, сільце Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 30 верст, від волосного центру, с. Курне — 16 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося на станції Рудня[3].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Довбишської (згодом — Мархлевська) сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Пулинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 9 вересня 1926 року, в складі сільської ради, передане до Мархлевського району Волинської округи[10].
У жовтні 1935 року із села Адамівка до Харківської області, на основі матеріалів НКВС, ешелоном було виселено 5 польських родин (24 особи). Серед виселених 5 осіб чоловічої статі, 6 жіночої, 13 дітей. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей[11][12].
З 23 травня 1928 року до 11 січня 1960 року — адміністративний центр Адамівської сільської ради Мархлевського (згодом — Щорський, Довбишський) та Баранівського районів, після ліквідації котрої село повернулось до складу Довбиської селищної ради[10]. Від 7 січня 1963 року до 5 липня 1965 року село перебувало в складі Тартацької сільської ради Новоград-Волинського та Дзержинського районів[10].
27 липня 2016 року увійшло до складу новоствореної Довбиської селищної територіальної громади Пулинського району Житомирської області[13]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області[14].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 9 січня 2020. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Adamówka (13) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 10. (пол.)
- ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 139. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). history.org.ua (російська) . Житомир. 1923. с. 145. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ Таїсія Зарецька. Політика радянської влади... (PDF). dspace.nbuv.gov.ua. с. 211. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 1 : Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский. - Почаев, 1888 (російська) . с. 200. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том перший (PDF) (українська) . Товариство «Волинь», Вінніпег, Канада. 1984. с. 52. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 189. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 1 січня 2021. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
- ↑ Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. www.golos.com.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 27 січня 2022.
- Погода в селі Адамівка [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |