Адміністративна реформа в Естонії 2017 року — адміністративно-територіальна реформа місцевого самоврядування, що завершилась у 2017 році. Мета адміністративної реформи — забезпечити ефективність самоврядування в питаннях надання громадських послуг, використання переваг для розвитку регіонів та підвищення конкурентоспроможності, а також забезпечити більш рівномірний регіональний розвиток. Для виконання мети реформи передбачалося зміна адміністративно-територіальної організації волостей і міст, а саме укрупнення одиниць самоврядування шляхом добровільного, а в деяких випадках, і примусового злиття. У результаті реформи кількість місцевих самоврядувань зменшилася з 213 (30 міських та 183 волосні) до 79: 15 міст-муніципалітетів та 64 волості.
6 липня2016 року Рійґікоґу прийняв Закон про адміністративну реформу, згідно з яким на території місцевого самоврядування має проживати не менш ніж 5 000 чоловік. За прийняття закону проголосували 56 депутатів, проти — 38.[1]
Органам самоврядування була дана можливість до кінця 2016 року ухвалити рішення про добровільне об'єднання. З 213 чинних на той момент самоврядувань 160 ухвалили рішення про добровільне злиття на етапі ініціативи місцевих органів. Варіанти об'єднання решти самоврядувань визначив Уряд Республіки.
Злиття самоврядувань супроводжувалося зміною повітових кордонів, коли з одного повіту волость або її частина приєднувалася до самоврядування, підпорядкованого іншому повіту. Однойменні села, що потрапляли при об'єднанні волостей до одного і того ж самоврядування, отримували нові назви.
15 жовтня2017 року в Естонії відбулися вибори в органи місцевого самоврядування. Адміністративно-територіальні зміни набули чинності в день оголошення результатів виборів (тобто на наступний день після опублікування рішення про реєстрацію членів місцевих рад)[2].