Александру Іпсіланті (старший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александру Вода Іпсіланті
Alexandru Ipsilanti
Александру Вода Іпсіланті
Александру Вода Іпсіланті
Прапор
Прапор
Господар Волощини
1774 — 1782
Попередник: Еммануіл Джані-Русет
Спадкоємець: Ніколае Караджа
Прапор
Прапор
Господар Молдовського князівства
1786 — 1787
Попередник: Александру Маврокордат II
Спадкоємець: немає
Прапор
Прапор
Господар Волощини
1796 — 1797
Попередник: Александру Морузі
Спадкоємець: Константин Хангерлі
 
Народження: 1725(1725)
Константинополь
Смерть: 13 грудня 1807(1807-12-13)
Константинополь
Країна: Волощина і Молдовське князівство
Батько: Q51568036?
Мати: Smaragda Mamonad[1]
Діти: Костянтин Іпсіланті

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Александру Вода Іпсіланті (рум. Alexandru Ipsilanti, грец. Ἀλέξανδρος Ὑψηλάντης — Alexandros Ypsilantis, *1725, Константинополь — †13 грудня 1807, Константинополь) — господар Волощини в 1775-1782 і 1796-1797 і Молдавського князівства в 1786-1788. Член фанаріотського аристократичного роду Іпсіланті.

Біографія

[ред. | ред. код]
Поштова марка Молдови, 2008

У 1774 як дипломат Османської імперії взяв участь у підписанні Кючук-Кайнарджійського мирного договору з Росією. У цьому ж році був призначений драгоманом.

У 1775 був призначений господарем Волощини після виведення з неї російських військ. Вжив низку заходів щодо впорядкування оподаткування і реорганізації системи державного управління, сприяв розвитку торгівлі та ремесла в обох князівствах, відкрив ряд нових лікарень і шкіл; в Волощині в 1780 кодифікував закони за візантійським зразком, відомі як «Кодекс Іпсіланті» («Правільнічаска кондіке»).

У своїй політиці дотримувався орієнтації на Росію, розраховуючи з її допомогою домогтися звільнення Греції.

У 1807 році був заарештований турецькими властями і страчений.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Большая Российская энциклопедия: В 30 т./ Председатель Науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред. С. Л. Кравец. Т. 11. Излучение плазмы — Исламский фронт спасения. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2008. — С.595. ISBN 978-5-85270-342-2.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003.