Альфред Гальбан — Вікіпедія

Альфред Гальбан

Народився	22 вересня 1865(1865-09-22)^[1]^[2]^[3] Краків, Австрійська імперія
Помер	26 вересня 1926(1926-09-26)^[1]^[3] (61 рік) Львів, Польська Республіка
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина Польська Республіка
Діяльність	педагог, політик
Alma mater	Ягеллонський університет
Заклад	Ягеллонський університет ЛНУ ім. І. Франка ЧНУ імені Юрія Федьковича
Посада	посол до Галицького сейму^[d], член Палати Цислейтанії^d^[4] і member of the Sejm of the Second Polish Republic^d
Партія	Польський клуб^d і Stronnictwo Prawicy Narodowej^d
Батько	Leon Blumenstok-Halban^d^[5]^[4]
Діти	Leon Halban^d
Нагороди
Альфред Гальбан у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гальбан (значення).

Альфред Гальбан (пол. Alfred Halban; 1865—1926, Львів) — польський історик права.

Біографія

[ред. | ред. код]

Він був сином Леона Блюменстока, професора судової медицини. Навчався на юридичному факультеті Ягеллонського університету (разом з Владиславом Абрагамом і Освальдом Бальцером був учасником семінару, проведеного Міхалом Бобжинським), там же в 1889 році вивчав церковне право і в наступному році став доцентом Ягеллонського університету. У 1905 році переїхав до Львівського університету.

Був депутатом Буковинського крайового сейму (1904—1910) і Галицького Сейму (1908—1914), а в 1911—1918 роках — парламенту Австрії. У 1909 році став членом Львівського юридичного товариства.

Під час Першої світової війни організував у Відні три польські середні школи для польської молоді. Після того, як Польща відновила незалежність, став членом Законодавчого Сейму (1919), а також був ректором Львівського університету.

Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Командорський хрест із зіркою ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)
Командорський хрест ордена Франца Йосифа (Австро-Угорщина)^[6]
Орден Залізної Корони ІІІ ступеня (Австро-Угорщина)^[6]
Бронзова ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест

Примітки

[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Alfred Halban
↑ Swartz A. Alfred von Halban — 2007.
d:Track:Q461 d:Track:Q1201876 d:Track:Q302817
↑ ^а ^б Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
d:Track:Q25666 d:Track:Q299015
↑ ^а ^б https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Halban.shtml
↑ Gaugusch G. Wer einmal war. Das jüdische Großbürgertum Wiens 1800-1938 A–K — Wien: Amalthea Signum Verlag, 2011. — S. 1057. — ISBN 978-3-85002-750-2
d:Track:Q1741 d:Track:Q20171962 d:Track:Q453381 d:Track:Q65932290 d:Track:Q65932454
↑ ^а ^б Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 1008.(нім.)

Генеалогія та некрополістика	Sejm-Wielki.pl
Література та бібліографія	Index Theologicus · Open Library
Словники та енциклопедії	Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	Deutsche Biographie
Нормативний контроль	CiNii: DA08584696 · CONOR.SI: 190821219 · GND: 117378259 · GKG: /g/120qqkt9 · ISNI: 0000000116100354 · LCCN: n89668028 · MAK: 9810643793605606 · NKC: js2014851187 · NTA: 123998921 · NUKAT: n99014353 · RERO: 02-A016364091 · SUDOC: 168347067 · VcBA: 495/7727 · VIAF: 25378201

п о р Ректори Львівського університету
Львівський університет імені Йосифа ІІ (1784—1805)	Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей (1805—1817)	Ян Амброз (1805/06) • Лоренц Прессен (1806/07) • Ґеорґ Ехснер (1807/08) • Ян Непомуцен Гоффманн (1808/09) • Йозеф Арбтер (1809/10) • Франц де Пауля Нойгаузер (1810/11) • Ян Гольфельд (1811/12) • Анджей Цайзль (1812/13) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1813/14) • Франц Бабель де Фронсберґ (1814/15) • Франтішек Кодеш (1815/16) • Франтішек Кодеш (1816/17)
Львівський університет імені Франца ІІ (1817—1918)	Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Франтішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет імені Яна Казимира (1918—1939)	Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет імені Івана Франка (від 1939)	Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)