Барвінський Мартин Григорович

Мартин Барвінський
Мартин Барвінський
	Портрет Мартина Барвінського авторства Александра Рачинського
Основні відомості
Народження	22 квітня 1784; с. Осташівці, нині Зборівський район, Тернопільська область, Україна
Країна:	Габсбурзька монархія
Альма-матер:	Львівський університет, Віденський університет
Заклад:	Львівський університет
Конфесія:	УГКЦ
Смерть:	3 квітня 1865 (80 років)
	м. Львів
Місце поховання:	Личаківський цвинтар
Праці й досягнення
Рід діяльності:	священик
Звання:	професор
Ступінь:	доктор богослов'я
Титул:	Ректор Львівського університету (1837—1838
Нагороди:	Орден Залізної Корони 3 ступеня
	Барвінський Мартин Григорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барвінський.

Барвінський Мартин Григорович (22 квітня 1784, с. Осташівці, нині Зборівський район, Тернопільська область — 3 квітня 1865, Львів) — український церковний та громадсько-політичний діяч, педагог, доктор богослов'я (31 серпня 1810^[2]), ректор Львівського університету у 1837–1838 академічному році.

Життєпис

Народився 22 квітня 1784 року в с. Осташівці^[3] (Золочівський округ, Габсбурзька монархія, нині Тернопільського району Тернопільська область, Україна) у священничій родині. Батько — греко-католицький священник Григорій Барвінський, парох Осташівців; матір — дружина батька Софія Скородинська (сестра єпископа Миколи Скородинського).^[4]

Закінчив гімназію отців Василіян у Збаражі (1797–1802), навчався на філософському факультеті Львівського^[3] (закінчив у 1804 році^[4]) і богословському факультеті Віденського (1804–1810) університетів. Священниче рукоположення отримав 15 березня 1807 року^[5] у Відні від єпископа Антіна Ангеловича. Також у цьому місті отримав ступінь доктора богослов'я у 1810 році^[4].

У 1810–1814 роках — префект Львівської духовної семінарії, 1811–1813^[3] (або 1823^[4]) рр. — професор біблійної науки (Нового Завіту^[4]) і старогрецької мови в ліцеї у Львові.

Декан богословського факультету Львівського університету (1823–1824), його ректор (1837—1838^[3] як професор-емерит^[4]).

Багаторічний член греко-католицької митрополичої капітули, а саме: у 1824–1830 роках — схоластик, у 1824–1840 — генеральний вікарій та офіціал, у 1830–1836 — декан (архидиякон), у 1836–1865 — архипресвітер і препозит, від 1864 р. — папський прелат домовий.^[4]

У 1835–1860 роках — посол Галицького станового сейму^[6] як представник осіб духовного стану, був членом Виділу.^[4] Кавалер ордена Залізної Корони III-го ступеня.^[7]

Автор ряду богословських праць. Виступав у справах українських народних шкіл у Галичині.

Долинський Лука виконав портрет крилошанина М. Барвінського^[8].

Помер 3 квітня 1865 року у Львові^[3]. Був спочатку похований на Городоцькому цвинтарі у Львові, у 1880 році його прах разом з прахом єпископів Спиридона Литвиновича та Григорія Яхимовича був перепохований в єпископській гробниці на Личаківському цвинтарі Львова.^[4]

Примітки

↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 173. — ISBN 978-966-8955-00-6
d:Track:Q62416080 d:Track:Q116966495
↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — P. 246. (англ.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Медведик П. Барвінський Мартин Григорович… — С. 83.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Barwiński B. Barwiński Marcin (1784—1865)… — S. 340.
↑ Там само. ― P. 246, 292.
↑ Барвінський Мартин… — Т. 1. — С. 93.
↑ Poczet Szlachty Galicyjskięj i Bukowińskięj (Polski) . Lwow: Instytut Stauropigijski. 1857. с. XII.
↑ Мельничук Б., Чернихівський Г. Долинський Лука // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 518. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела

Барвінський Мартин // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 93. (світлина)
Медведик П. Барвінський Мартин Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 83. — ISBN 966-528-197-6.
Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2006.
Barwiński B. Barwiński Marcin (1784—1865) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 340. (пол.)
Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — 366 p. (англ.)

Біографії Історія Тернопільщина

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136_citetype_Q1711593"_data-entity-id="Q62416080"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Криса_Любомир_Степанович|Криса&nbsp;Л.]]</i>_[[:d:Q62416080|Личаківський_некрополь]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006._—_С.&nbsp;173._—_ISBN_978-966-8955-00-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q62416080]][[d:Track:Q116966495]]</div>-1] Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 173. — ISBN 978-966-8955-00-6
d:Track:Q62416080 d:Track:Q116966495

[2] Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — P. 246. (англ.)

[М83-3] а ^б ^в ^г ^д Медведик П. Барвінський Мартин Григорович… — С. 83.

[ББ340-4] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Barwiński B. Barwiński Marcin (1784—1865)… — S. 340.

[5] Там само. ― P. 246, 292.

[6] Барвінський Мартин… — Т. 1. — С. 93.

[7] Poczet Szlachty Galicyjskięj i Bukowińskięj (Polski) . Lwow: Instytut Stauropigijski. 1857. с. XII.

[8] Мельничук Б., Чернихівський Г. Долинський Лука // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 518. — ISBN 966-528-197-6.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

п о р Ректори Львівського університету
Львівський університет імені Йосифа ІІ (1784—1805)	Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей (1805—1817)	Ян Амброз (1805/06) • Лоренц Прессен (1806/07) • Ґеорґ Ехснер (1807/08) • Ян Непомуцен Гоффманн (1808/09) • Йозеф Арбтер (1809/10) • Франц де Пауля Нойгаузер (1810/11) • Ян Гольфельд (1811/12) • Анджей Цайзль (1812/13) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1813/14) • Франц Бабель де Фронсберґ (1814/15) • Франтішек Кодеш (1815/16) • Франтішек Кодеш (1816/17)
Львівський університет імені Франца ІІ (1817—1918)	Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Франтішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет імені Яна Казимира (1918—1939)	Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет імені Івана Франка (від 1939)	Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Родовід · Sejm-Wielki.pl
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries
Нормативний контроль	GND: 1065269196 · GKG: /g/1232zt70 · VIAF: 313432179