Ешпай Андрій Якович

Ешпай Андрій Якович
Основна інформація
Дата народження	15 травня 1925(1925-05-15)
Місце народження	Козьмодем'янськ, Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР
Дата смерті	8 листопада 2015(2015-11-08) (90 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Причина смерті	цереброваскулярні хвороби
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР  Росія[…]
Професії	композитор, піаніст, кінокомпозитор, музичний педагог
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1953), Q4525065? (1941) і Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені Петра Чайковського
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера, балет, кантата, класична музика XX століття, симфонія, пісня і концерт
Членство	Спілка композиторів СРСР
Заклад	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Батько	Яків Ешпайd
Діти	Андрій Андрійович Ешпайd
Цитати у Вікіцитатах

Андрі́й Я́кович Ешпа́й (15 травня 1925, Козьмодем'янськ, Марійська АРСР, РРФСР, СРСР — 8 листопада 2015, Москва, Росія) — радянський і російський композитор, піаніст, педагог, громадський діяч. Народний артист РРФСР (1975). Народний артист СРСР (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1976), Ленінської премії (1986), кавалер медалей та орденів.

Біографічні відомості

Початкову освіту здобув у Москві.

В 1943 р. поступив у Чкаловське (Оренбурзьке) кулеметне училище. У 1944—1945 роках воював на фронті, був нагороджений медалями. 9 травня 1945 р. зустрів у Берліні.

Після війни вчився в музичному училищі, закінчив Московську консерваторію як композитор (учився в М. Я. Мясковського і Є. К. Голубєва) і піаніст (клас В. В. Софроницького); композиторську аспірантуру завершив 1956 року у класі Арама Хачатуряна. Надалі жив у Москві, з 1960 року займав відповідальні пости в Союзі композиторів РРФСР і СРСР. Нерідко виступав з виконаннями власних творів, переважно як піаніст.

Родина

• Батько: Ешпай Яків Андрійович (1890—1963) — композитор, музикознавець-фольклорист, хормейстер і педагог.
• Син: Ешпай Андрій Андрійович (нар. 1956) — кінорежисер, сценарист і кінопродюсер. Заслужений діяч мистецтв РФ (2005).

Творчість

У творчості Ешпая переважають курпні симфонічні жанри — він автор 7 симфоній та 16 інструментальних концертів. Крім того, він автор двох балетів («Ангара», 1975 і «Коло», 1980) та камерних творів. Він також автор музики до численних театральних постановок і кінофільмів (близько 60), серед яких — «Приходьте завтра...», «Виправленому вірити», а також багатьох пісень ((рос.) «А снег идёт», «Два берега», «Зашумит ли клеверное поле», «Москвичи», «Отчего, почему», «Песня о криницах», «Что знает о любви любовь», «Я сказал тебе не все слова» та ін.).

У його творах переважає розширена тональна техніка, часто з елементами пентатоніки. Прихильність до властивого концертному жанру ідеї «гри» і тип мелодійного дарування іноді виводять музику Ешпая в сферу «третього шляху», компромісного між «академічними» й «легкими» жанрами.

Фільмографія

Автор музики до фільмів:

• «Нічний патруль» (1957),
• «Сторінки минулого» (1957),
• «Виправленому вірити» (1959),
• «Час літніх відпусток» (1960),
• «Кар'єра Діми Горіна» (1961),
• «Їм підкоряється небо» (1963),
• «Яке воно, море?» (1964),
• «Криниці» (1964),
• «Бабине царство» (1967),
• «Майор Вихор» (1967),
• «Ад'ютант його високоповажності» (1969),
• «Директор» (1969),
• «Кремлівські куранти» (1970),
• «Сьоме небо» (1971),
• «Тінь» (1971),
• «Рудін» (1971),
• «Малюк і Карлсон, який живе на даху» (1971),
• «Сибірячка» (1972),
• «Діти Ванюшина» (1973),
• «Парашути на деревах» (1973),
• «Призначення» (1973),
• «Повернення немає» (1973),
• «Зірка екрану» (1974),
• «Сім'я Іванових» (1975),
• «Солодка жінка» (1976),
• «Злочин» (1976),
• «Омелян Пугачов» (1978),
• «Однокашники» (1978),
• «Трактир на П'ятницькій» (1978),
• «Наше покликання» (1981),
• «Передмова до битви» (1982),
• «Формула світла» (1982),
• «Додому!» (1982),
• «Давай одружимося» (1982),
• «Іспит на безсмертя» (1983),
• «Я — вожатий форпосту» (1986),
• «Садівник» (1987),
• «Серце не камінь» (1989),
• «Я вільний, я нічий» (1994),
• «Іван Грозний» (2009, телесеріал),
• «Купрін» (2014, телесеріал) та ін.,

до українських стрічок:

• «Повість про перше кохання» (1957),
• «Сторінки минулого» (1957),
• «Два Федори» (1958),
• «Спрага» (1959),
• «Виправленому вірити» (1959),
• «Сильніший за ураган» (1960),
• «Водив поїзди машиніст» (1961),
• «Приходьте завтра...» (1963),
• «Перший тролейбус» (1963),
• «Лушка» (1964),
• «Довгий шлях у лабіринті» (1981, т/ф, 3 а),
• «Звіздар» (1986, т/ф, 3 с).

Нагороди та звання

• Заслужений діяч мистецтв Марійської АРСР (1960)
• Заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР (1964)
• Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969)
• Заслужений діяч мистецтв Мордовської АРСР (1973)
• Народний артист РРФСР (1975)
• Народний артист СРСР (1981) — за великі заслуги в розвитку радянського музичного мистецтва
• Заслужений діяч мистецтв Чуваської АРСР (1982)
• Народний артист Марійської АРСР (1983) та ін.

Джерела

• Оренбургское Краснознамённое, под редакцией Б. В. Шляпкина. — М.: Воениздат, 1988, 230 с.

Посилання

• http://www.kino-teatr.ru/kino/composer/ros/20917/works/ [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Дискографія на discogs.com [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія «Кругосвєт» [Архівовано 14 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Біографія(рос.)