Перейти до вмісту

Андрієвський Віктор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрієвський Віктор Петрович
Народився21 вересня 1911(1911-09-21) Редагувати інформацію у Вікіданих
Липова Долина, Липово-Долинська волость, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 липня 1977(1977-07-25) (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тернопіль, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпсихолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія, етнографія і психологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат історичних наук
ЗакладТернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Віктор Петрович Андріє́вський (21 вересня 1911, Липова Долина однойменного району Сумської області — 25 липня 1977, Тернопіль) — український історик, етнограф, педагог. Кавалер Орденів Червоної зірки (2), Вітчизняної війни 2-го ступеня. Кандидат історичних наук (1968).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня 1911 року в селі (нині смт) Липова Долина однойменного району Сумської області.

Закінчив педагогічний технікум у місті Прилуки Чернігівської області (1930, нині педагогічне училище), філологічний факультет Харківського педагогічного інституту (1939, нині університет).

Учителював на Сумщині (1933—1935). Співзасновник (1940), викладач літератури, асистент, старший викладач Кременецього педагогічного інституту (1940—1941, 1945—1956, 1961—1969), де створено студентський музичний гурток «Народна музика»; доцент кафедри педагогіки і психології ТДПІ (1969—1977, обидва — нині ТНПУ).

Директор Тернопільської ЗОШ № 8 (1956—1961). Зазнав переслідувань НКВС.

Автор праць, статей із історії (про Кременець, Почаївську лавру та інших), літературознавства і краєзнавства.

Мав вплив на формування світогляду Валентини Адамович, Ігоря Ґерети, Левка Крупи, І. Пугача, Бориса Харчука, Василя Ярмуша та інших.

Джерела

[ред. | ред. код]