Липова Долина
| селище Липова Долина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Роменський район | ||||
| Тер. громада | Липоводолинська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA59060070010030190 
| ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | не пізніше 1647 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 6,52[1] км² | ||||
| Населення | ▼ 4 991 (01.01.2022)[2] | ||||
| Поштовий індекс | 42500 | ||||
| Телефонний код | +380 5452 | ||||
| Географічні координати | 50°33′42″ пн. ш. 33°47′7″ сх. д. / 50.56167° пн. ш. 33.78528° сх. д. | ||||
| Водойма | річки Хорол, Безіменна
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Ромни | ||||
| До станції: | 32 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 42500, Сумська обл., Роменський район, селище Липова Долина, вул. Полтавська, буд. 32 | ||||
| Голова селищної ради | Штанько Володимир Олексійович | ||||
| Карта | |||||
  Липова Долина | |||||
 Липова Долина | |||||
| |||||
|
| |||||
Ли́пова Доли́на (МФА: [ˈɫɪpoʋɐ d̪oˈɫɪn̪ɐ] (
прослухати)) — селище в Україні, у Роменському районі Сумської області України. Населення становить 4479 осіб. Адміністративний центр Липоводолинської селищної громади.
Селище міського типу Липова Долина розташоване на березі річки Хорол в місці впадання в неї річки Безіменної, вище за течією на відстані 3 км розміщене село Панасівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Русанівка. Через селище проходять автомобільні дороги Т 2113 та Т 1904.
Липова Долина виникла у першій половині XVII ст. Назва її походить від річки Липівки. У цей час село належало одному з найбільших магнатів Я. Вишневецькому. У 1647 році тут налічувалося 150 дворів. Жителі зазнавали тяжкого соціального й національного гноблення.
Але це лише одна з версій походження назви. Одні пов'язують її з липами, яких дійсно багато росте у Липовій Долині.
1647 року французький посол Гійом Левассер де Боплан, відвідавши Україну, в книзі «Опис України» вмістив карту, що свідчить про існування у верхів'ї Хоролу поселення Липова Долина. Тут налічувалося 150 дворів.
У 1648–1654 роках у ході Визвольної війни село увійшло до складу Миргородського полку.
На початку 18 ст. шведські війська Карла ХІІ, просуваючись із Новгорода-Сіверського до Полтави, пройшли і через Липову Долину. Ставка короля була в Русанівці, а в Липовій Долині розташовувався шпиталь шведів.
У 1764 році Катерина ІІ подарувала Липову Долину гетьману України Кирилові Розумовському. В цей час село стало входити до Гадяцького полку.
У 1802 році село стало волосним центром Глинського, а через рік — Гадяцького повіту.
В 1834 році відбулось переселення двадцяти шести родин до Бессарабської області у село Кебабча.[3][4]
Під кінець 19 ст. переважна більшість землі в окрузі Липової Долини належала поміщикам Туманським (5,5 тисяч десятин). Селяни користувались невеликими наділами.
1884 року на території Липової Долини було 728 господарств і проживало 4335 чоловік.
У 1840 році в Липовій Долині відкрили парафіяльну школу, в 1877 році — однокласне сільське народне училище, наприкінці 19 ст. — фельдшерський пункт, що обслуговував населення волості.
У 1923 році Липова Долина стала районним центром Роменської округи. В цей час у селі відкрито медичну дільницю, а методом самооподаткування жителі збудували лікарню. В ній працювали один лікар і три середніх медичних працівники. В 1919 році відновила роботу початкова школа, яку з часом перетворено в семирічку. У 1922 році в ній навчалося 207 учнів.
1931 року Липова Долина увійшла до складу Роменського району, а в 1935 році стала районним центром Харківської, з 1939 року — Сумської області.
Липова Долина постраждала внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках[5], кількість встановлених жертв — 296 людей[6].
15 жовтня 2016 року в Липовій Долині патріарх Філарет освятив Свято-Троїцький храм, котрий почали зводити 2005-го на місці колишнього зруйнованого козацького собору[7]
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|
| 3617 | 4674 | 5303 | 5400 | 5190 |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 5196 | 97.16% |
| російська | 108 | 2.02% |
| вірменська | 15 | 0.28% |
| білоруська | 2 | 0.04% |
| румунська | 1 | 0.02% |
| угорська | 1 | 0.02% |
| інші/не вказали | 25 | 0.46% |
| Усього | 5348 | 100% |
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Слова В. Стеценка Музика В. Рожка[9]
Над Хоролом древнім ніжна пісня лине,
У садах багряних осінь догоря.
Липова Долина — світла, тополина,
Ти моє кохання, вранішня зоря.
Приспів:
Липова Долина — пісня солов'їна,
Мов казкова фея, в сни мої ідеш
Липова Долина — чарівнице мила,
Кращої за тебе у світі не знайдеш
І нехай вже осінь заблукала в листі,
А твої світанки чисті та ясні.
У вінку барвистім, чарівнім намисті
Зашепочуть знову липи на весні.
Приспів:
Прилетить додому пара журавлина,
Над Хоролом сивим сонце засія.
Липова Долина — у цвіту калина,
Всі ми твої діти, всі — одна сімя.
У 1921 році на базі клубу відкрилася бібліотека. В 1978 році у районі відбулася централізація бібліотечної системи і бібліотека селища стала центральною районною бібліотекою. В лютому 2020 року Великомихайлівську центральну районну бібліотеку було закрито, а у травні на її базі був створений КЗ «Публічна бібліотека Великомихайлівської селищної ради» Одеської області.[джерело?]
- Андрієвський Віктор Петрович — український історик, етнограф, педагог.
- Герасименко Тамара Миколаївна — українська поетеса.
- Глупак Володимир Олександрович — український військовик, учасник російсько-української війни[10].
- Горошко Юрій Олексійович — український військовик, учасник російсько-української війни[11].
- Гричук Володимир Полікарпович (1907—1999) — радянський фізико-географ.
- Карпець Владислав Петрович (1995—2024) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Рисенко Віктор Миколайович (1996—2023) — сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Липова долина — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Національний архів Республіки Молдова, фонд 134, опис 2, справа 3.
- ↑ Витоки.Хто ми?. sites.google.com (укр.). Процитовано 22 квітня 2019.
- ↑ С. 87–89 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2015.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв голодомору. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Патріарх Філарет освятив Свято-Троїцький храм міста Липова Долина на Сумщині. Архівовано.
- ↑ Наше селище - Липова Долина. lpd.dytsadok.org.ua. Процитовано 26 червня 2024.
- ↑ Глупак Володимир Олександрович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 28 липня 2024.
- ↑ Горошко Юрій Олексійович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
- Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 395—400 (рос.)
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Інтернет-портал смт. Липова Долина [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
 Населені пункти Липоводолинського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Антоненкове · Аршуки · Байрак · Беєве · Берестівка · Бугаївка · Бухалове · Велика Лука · Великий Ліс · Весела Долина (Московська сільська рада) · Весела Долина (Синівська сільська громада) · Веселе · Вовкове · Воропаї · Галаївець · Голуби · Грабщина · Греки · Гришки · Довга Лука · Довжик · Іванівка · Капустинці · Карпці · Кімличка · Клюси · Колісники · Коломійцева Долина · Колядинець · Костяни · Коцупіївка · Куплеваха · Легуші · Липівка · Липівське · Лучка · Макіївське · Мар'янівка · Мельники · Мельникове · Московське · Нестеренки · Новосеменівка · Олещенкове · Панасівка · Підставки · Побиванка · Подільки · Потопиха · Рудоман · Русанівка · Саї · Семенівка · Синівка · Слобідка · Столярове · Стягайлівка · Тарасенки · Товсте · Хоменкове · Червона Долина · Червоногірка · Чирвине · Яганівка · Яловий Окіп · Яснопільщина |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про Сумську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |