Перейти до вмісту

Антон Булла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Антон Булла
Особисті дані
Народження 17 квітня 1901(1901-04-17)
  Тапольця, Угорщина
Смерть 9 грудня 1987(1987-12-09) (86 років)
  Братислава
Громадянство  Чехословаччина
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1917–1920 Чехословаччина «ТТЕ Тренчин» ? (?)
1920–1921 Чехословаччина ВАС (Братислава) ? (?)
1921–1923 Австрія «Ферст Вієнна» 44 (34)
1924 Австрія «Слован» (Відень) 14 (7)
1924–1925 Чехословаччина «Спарта» (Прага) ? (?)
1925–1927 Австрія «Ферст Вієнна» 38 (36)
1927–1936 Чехословаччина «Братислава» ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1953 Чехословаччина «Сокіл» (Братислава)
1960 Чехословаччина «Єднота» (Тренчин)
1961 Чехословаччина «Слован» (Братислава)
1961–1962 Чехословаччина «Динамо» (Жиліна)
1962–1963 Чехословаччина «Слован» (Братислава)
1965 Австрія «Ваккер» (Інсбрук)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Антон Булла (словац. Anton Bulla, 17 квітня 1901, Тапольця — 9 грудня 1987, Братислава) — чехословацький футболіст і тренер. Перший словацький футбольний професіонал, один з найкращих футболістів Словаччини 1920-х років.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Народився в угорському містечку Тапольця на озері Балатон. Походив із словацької родини, яка мала коріння в Долному Кубіні. Його батько був суддею, і вони часто переїжджали з батьками. Він почав грати у футбол у клубі «ТТЕ Тренчин», а продовжив кар'єру в братиславських командах ВАС та ПТЕ.

Закінчивши середню школу, він пішов вчитися в Університет бізнесу у Відні, де став виступати за місцевий клуб «Ферст Вієнна». Перший матч в австрійській лізі зіграв проти віденської «Герти» (0:2) 13 листопада 1921 року[1]. Перші голи в австрійській лізі забив у ворота «Рудольфшюгеля» (4:4), 4 грудня 1921 року, відзначившись дублем[2] і за два періоди перебуванні у клубі він чотири рази був найкращим бомбардиром сезону у «Вієнні» і чотири рази входив у десятку найкращих бомбардирів австрійської ліги.

На рубежі 1923 і 1924 років Булла був «позичений» празькою «Спартою» для час турне до Іспанії та Португалії. У «червоній» формі провів матчі з «Барселоною» (0:1, 1:2)[3], «Валенсією» (1:2)[4] та «Бенфікою» (6:0), а сезон 1923/24 закінчив як гравець «Слована» з Відня, де також грав у наступному сезоні.

У сезоні 1925 року повернувся у «Вієнну», за яку у сезоні 1926/27 забив 21 гол і став другим найкращим бомбардиром чемпіонату[5]. Він багато забивав своїм суперникам: три голи клубу «Вінеру АК» (7:1), чотири — «Зіммерингеру» (8:1) і п'ять — «Рудольфшюгелю» (10:0)[6]. В австрійській лізі Булла забив загалом 77 голів у 96 матчах.

Три роки поспіль він грав у фіналі Кубка Австрії: 1924 року з віденським «Слованом» (під час «перестрілки» з «Вінер Аматор» (6:8) хет-трику Булли не вистачило для перемоги)[7], а також 1925 та 1926 року з «Вієнною», але жодного разу не виграв трофей. Загалом у всіх фінальних матчах він забив шість голів, що досі є рекордом в історії фіналів Кубка Австрії[8]. Двічі грав у складі віденської команди в товариській зустрічі з командою Берліну і 4 травня 1924 року забив два м'ячі, принісши своїй команді перемогу з рахунком 3:1[9]. Останній матч в австрійській лізі він провів у матчі проти «Зіммерингера» (1:1) 4 червня 1927 року.

У 1927 році він став гравцем «Братислави» і 26 травня 1929 року в пам'ятному товариському матчі з «Ньюкасл Юнайтед» Булла забив два голи, принісши своїй команді розгромну перемогу з рахунком 8:1. У 1930 році клуб здобув титул аматорського чемпіонату Чехословацької республіки після фінального матчу з АФК «Колін» (2:2, 4:2). У 1935 році братиславці виграли змагання в своєму дивізіоні, а Булла був найкращим бомбардиром «білих» з 11 голами, і згодом, як перший словацький клуб, у відбірковому турнірі вони здобули вихід до вищого дивізіону Чехословаччини[10]. У вищій лізі Булла провів 8 матчів і забив 4 голи. Перший матч провів проти «Кладно» (1:2) 25 серпня 1935 року, а забив перший гол у грі проти АФК «Колін» (2:2) 6 жовтня того ж року[11]. Згодом він забив у матчах з ДФК «Прага» (1:4), «Вікторією» (Пльзень) (3:3) та «Моравською Славією» (Брно) (1:1). Останній матч у вищому дивізіоні Чехословаччини провів 8 грудня 1935 року проти клубу «Наход» (0:3).

Булла був різнобічним спортсменом, окрім футболу також успішно грав у теніс, у 1921 році був чемпіоном Братислави в одиночних, парних і змішаних розрядах[12]. Про популярність особистості Булла свідчить перше місце в опитуванні тижневика Športový týždeň, в якому читачі визнали його найкращим спортсменом Словаччини 1931 року[13].

Статистика

[ред. | ред. код]
Сезон Ігор Голів Клуб
Чемпіонат Австрії 1921/22[14] 16 14 «Ферст Вієнна»
Чемпіонат Австрії 1922/23[15] 21 15 «Ферст Вієнна»
Чемпіонат Австрії 1923/24[16] 7 5 «Ферст Вієнна»
Чемпіонат Австрії 1923/24[17] 5 3 «Слован» (Відень)
Чемпіонат Австрії 1924/25[18] 9 4 «Слован» (Відень)
Чемпіонат Австрії 1925/26[19] 17 15 «Ферст Вієнна»
Чемпіонат Австрії 1926/27[20] 21 21 «Ферст Вієнна»
Чемпіонат Австрії 1935/36 8 4 «Братислава»
Всього
Чехословаччина Чехословаччина 8 4
Австрія Австрія 96 77


Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У 19291932 роках провів шість матчів за аматорську збірну Чехословаччини і забив три голи — один проти Австрії (4:5) і два проти Угорщини (3:8).

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Здебільшого як тренер працював у чемпіонаті Чехословаччини, де очолював братиславський «Слован» в сезонах 1953, 1960/61 (10 матчів), 1961/62 (7 матчів) і 1962/63 (26 матчів). Також працював з клубами «Єднота» (Тренчин) (1960/61, 6 матчів) і «Динамо» (Жиліна) (1961/62, 6 матчів).

Згодом у 1965 році був тренером австрійського клубу «Ваккер» (Інсбрук).

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Аматорський чемпіон Чехословаччини: 1930
  • Чемпіон Словаччини: 1930
  • 2-й найкращий бомбардир чемпіонату Австрії: 1926/27 (21 гол)
  • Віце-чемпіон Австрії: 1926
  • Фіналіст Кубка Австрії: 1924 (із «Слованом»), 1925 і 1926 (з «Вієнною»)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. VIENNA - HERTHA WIEN 0:2 (0:0). austriasoccer.at.
  2. SC RUDOLFSHÜGEL - VIENNA 4:4 (1:2). austriasoccer.at.
  3. TODOS LOS PARTIDOS DE LA TEMPORADA 1923/24. webdelcule.com. [Архівовано 2021-05-12 у Wayback Machine.]
  4. Valencia CF-Sparta Praga 2-1. ciberche.net.
  5. Statistik Ö1 (Wien I. Liga) 1926/27. austriasoccer.at.
  6. VIENNA - SC RUDOLFSHÜGEL 10:0 (6:0). austriasoccer.at.
  7. Fußball: Die legendäre Wasserschlacht von Simmering. derstandard.at.
  8. Anton Bulla - Spielstatistiken. sport.de.
  9. WIEN - BERLIN (GER) 3:1 (0:0). austriasoccer.at.
  10. I.Čs.ŠK. Bratislava na prvom mieste. digitalna.kniznica.info, Slovenský denník, 13. 8. 1935, str. 6.
  11. I.Čs.Š.K. Bratislava remisoval s A.F.K. Kolín. digitalna.kniznica.info, Slovenský denník, Slovenský denník, 8. 10. 1935, str. 7.
  12. Tenis a mesto - retrospektívne podanie (PDF). sportcenter.sk. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2022. [Архівовано 2021-10-08 у Wayback Machine.]
  13. Najviac hlasov dostal futbalista. bratislava.sme.sk. 20. 9. 2003.
  14. KUTSCHERA, Ambrosius (13 червня 2015). Hráčské statistiky First Vienna FC (1921/22) (нім.). austriasoccer.at. Процитовано 19.11.2018.
  15. KUTSCHERA, Ambrosius (6 червня 2015). Hráčské statistiky First Vienna FC (1922/23) (нім.). austriasoccer.at. Процитовано 19.11.2018.
  16. KUTSCHERA, Ambrosius (3 червня 2015). Hráčské statistiky First Vienna FC (1923/24) (нім.). austriasoccer.at. Процитовано 19.11.2018.
  17. KUTSCHERA, Ambrosius (30 вересня 2017). Hráčské statistiky SK Slovan Wien (1923/24) (нім.). austriasoccer.at. Процитовано 19.11.2018.
  18. KUTSCHERA, Ambrosius (31 травня 2015). Hráčské statistiky SK Slovan Wien (1924/25) (нім.). austriasoccer.at. Процитовано 19.11.2018.
  19. KUTSCHERA, Ambrosius (3 червня 2016). Hráčské statistiky First Vienna FC (1925/26) (нім.). austriasoccer.at. Процитовано 19.11.2018.
  20. KUTSCHERA, Ambrosius (11 липня 2017). Hráčské statistiky First Vienna FC (1926/27) (нім.). austriasoccer.at. Процитовано 19.11.2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Štefan Mašlonka, Jozef Kšiňan: Zlatá kniha futbalu na Slovensku, Šport, 1988
  • Týždenník TIP, ročník III., číslo 40/1971

Посилання

[ред. | ред. код]