Перейти до вмісту

Леопольд Штястний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Леопольд Штястний
Особисті дані
Народження 23 травня 1911(1911-05-23)[1][2]
  Братиславський край, Словаччина
Смерть 14 травня 1996(1996-05-14)[1] (84 роки)
  Торонто, Канада
Поховання Солов'їна долинаd
Громадянство  Чехословаччина
 Словацька республіка
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1932–1940 Чехословаччина Словаччина «Братислава» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1937 Чехословаччина Чехословаччина 2 (0)
1940 Словаччина Словаччина 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1942–1944 Словаччина ОАП (Братислава)
1949–1951 Чехословаччина «Сокіл» (Братислава)
1954–1957 Чехословаччина «Слован» (Братислава)
1963–1965 Чехословаччина «Слован» (Братислава)
1966–1968 Австрія «Ваккер» (Інсбрук)
1968–1975 Австрія Австрія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Леопольд Штястний (словац. Leopold Šťastný, 23 травня 1911 — 14 травня 1996) — чехословацький та словацький футболіст, по завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Він був першим не австрійцем, який тренував збірну Австрії з 1968 по 1975 рік.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Леопольд Штястний грав на позиції захисника за «Братиславу», з якою він вийшов до вищої ліги Чехословаччини у 1935 році. До початку Другої світової війни разом із клубом брав участь у чемпіонаті і в 1935—1940 роках провів 97 матчів чемпіонату[3].

У 1937 році Леопольд викликався до збірної Чехословаччини, за яку дебютував 13 жовтня в товариському матчі проти Латвії (4:0), а 24 жовтня зіграв свій другий і останній матч за збірну — проти Австрії (2:1) в Кубку Центральної Європи 1936/38[4].

Під час Другої світової війни, яка принесла Словаччині тимчасову незалежність, Леопольд Штястний грав зі своїм клубом у словацькій лізі. Крім того Штястний провів один матч за збірну Словаччини[5], 6 червня 1940 року проти Болгарії (4:1)[6]. З серпня 1940 року, як єврею, йому заборонили грати в будь-якому футбольному клубі Словаччини. До квітня 1942 року він неофіційно тренував молодь «Братислави». У квітні 1942 року президент Словацької Республіки Йозеф Тісо надав футболісту звільнення від обов'язку виїзду зі Словаччини відповідно до § 255 указу № 255. 198/1941 (виняток також стосувався батьків Леопольда Штястного) і йому дозволили працювати в спортивному клубі. У 1942 році, після надання звільнення, він став (неофіційно) тренером Клубу армії ОАП (Братислава), а також отримав звання лейтенанта. З командою ОАП здобув титул чемпіона Словаччини у сезоні 1942/43 років.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після війни Штястний став тренером і у 1949—1951, 1954—1957 і 1963—1965 роках очолював свій рідний братиславський клуб, який спочатку носив назву «Сокіл», а потім «Слован» і став з ним першим словацьким клубним чемпіоном Чехословацької республіки в 1949 році. Під його керівництвом «Слован» перервав гегемонію «Спарти» та «Славії», здобувши три чемпіонських титули поспіль (1949—1951). Четвертий титул чемпіона Чехословаччини він додав у 1955 році, а в 1964 році вийшов з клубом у фінал Кубка Мітропи.

В 1965 році Леопольд переїхав до Австрії, де наступного року очолив місцевий клуб «Ваккер» (Інсбрук), з яким двічі став віце-чемпіоном Австрії, що було найкращими результатом команди в її історії на той момент.

В результаті успішного тренера помітив Австрійський футбольний союз, який у липні 1968 року призначив Штястного тренером національної збірної Австрії замість Ганса Пессера, ставши таким чином першим іноземним тренером у керма команди. Дебютував у цій ролі 22 вересня 1968 року в товариському матчі зі Швейцарією (0:1) і керував австрійською командою сім років. За цей час під його керівництвом вона зіграла 48 ігор.

Найкращі результати команда показала у кваліфікації на чемпіонат світу 1974 року. Австрійська команда завершила відбіркову групу, поділивши перше місце зі Швецією, тож у Гельзенкірхені відбувся плей-оф між цими двома командами, але на засніженому полі перемога дісталась скандинавам з рахунком 2:1, через що Австрія не вийшла на «мундіаль».

За станом здоров'я Леопольд Штястний 24 вересня 1975 року пішов у відставку з посади національного тренера. Після виходу на пенсію Штястний продовжував працювати з федерацією, зокрема ініціювавши проведення австрійської Студентської ліги[de], яка вперше відбулася в 1975/76 роках.

Наприкінці жовтня 1979 року Леопольд емігрував до Канади (але кілька разів повертався до Австрії)

Похований на цвинтарі Солов'їна долина в Братиславі, Словаччина[7].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У 2009 році у Відні в районі Донауштадт (22 округ) на честь Штястного була названа вулиця — Stastnyweg.

У 2018 році клуб «Слован» видав книгу про Леопольда Штястного у виданні Belasé legendy[8].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравець

[ред. | ред. код]

Як тренер

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Evidence zájmových osob StB
  3. ↑ Sieň slávy :: ŠK Slovan Bratislava - oficiálna www stránka futbalového klubu. skslovan.com. 23 серпня 2010. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 14 червня 2022.
  4. ↑ FOTBAL.CZ - Reprezentace A - statistiky. nv.fotbal.cz. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 14 червня 2022.
  5. ↑ Players Appearing for Two or More Countries. RSSSF. Архів оригіналу за 3 August 2008. Процитовано 27 червня 2014.
  6. ↑ Reprezentanti: Slovenský futbalový zväz. futbalsfz.sk. 25 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 14 червня 2022.
  7. ↑ Leopold Šťastný | Sieň slávy slovenského futbalu. sienslavy.futbalsfz.sk. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 14 червня 2022.
  8. ↑ ČERNÁK, Tomáš. Leopold "Jim" Šťastný. 1. vyd. Bratislava : ŠK Slovan Bratislava Futbal, 2018. ISBN 978-80-972309-4-4. S. 181.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леопольд_Штястний&oldid=40258494