Апостольська православна церква
Апостольська православна церква (АПЦ) ; офіційне найменування: Централізована релігійна організація «Об'єднання православних громад апостольської традиції» (ЦРВ ОПОАТ) — російське православне релігійне об'єднання поза спілкуванням з РПЦ МП.[1] Під час заснування підтримувала канонічне спілкування з УАПЦ. Зареєстроване Міністерством юстиції Російської Федерації 6 травня 2004 року.
Засновниками Апостольської православної церкви виступили: колишній священник Російської православної церкви, відлучений від РПЦ через анафематування, Гліб Якунін, митрополит Російської істинно-православної церкви Стефан (Ліницький) і колишній позаштатний ігумен Ставропольської єпархії РПЦ Кіріак (Темерциді)[2].
31 січня 2000 року на пресконференції Гліба Якуніна, митрополита Стефана (Лініцького), митрополита Кіріака (Темерциді) та протоієрея Віталія Кужеватова в Національному інституті преси було оголошено декларацію про створення громадського руху «За відродження православ'я»[3].
На основі положень декларації створили Православну церкву «Відродження», 13 травня 2000 року перейменовано на Апостольську православну церкву (АПЦ).
30 квітня 2004 АПЦ зареєстрували в Мін'юсті Росії під офіційною назвою Централізована релігійна організація «Об'єднання православних громад апостольської традиції»[4].
Общини АПЦ існують у Москві, Санкт-Петербурзі, у Волгограді та області, у Саратові, у Пскові, у Таганрозі, у Бурятії, у Красноярському та Забайкальському краях, в Іркутській області, регулярно реєструються нові громади у різних містах та країнах. За межами міжнародно визнаних кордонів Росії громади є на території окупованого у 2014 році Криму, у Києві (Україна), у Німеччині, у країнах Африки, Північної та Південної Америк.
22 листопада 2015 року єпископи АПЦ Володимир (Мочарник) та Олег (Ведмеденко) з благословення священноначалія АПЦ оголосили про створення автокефальної Української незалежної апостольської православної церкви (УНАПЦ). Ведмеденка було обрано предстоятелем церкви з титулом митрополита всієї України[5].
У Східному Сибіру громади АПЦ спочатку розвивалися бурятською гілкою БАМа, але невдовзі вийшли межі Бурятії. Групи АПЦ стали з'являтися в Красноярському краї та Іркутській області.
До 23 березня 2022 року керівником ЦРВ «Об'єднання Православних Общин Апостольської Традиції» вважався Кужеватов Віталій Юрійович.
Проте вже з 23 березня 2022 року керівником даного ЦРВ вважається архієпископ Міхнов-Вайтенко Григорій Олександрович, який на той момент офіційно обіймав посаду керівника справами ЦРВ ОПОАТ. 29 квітня 2023 року відбулася позачергова сесія Собору Апостольської Православної Церкви. У зв'язку з поданим проханням про вшанування митрополита Віталія Кужеватова, сесія була присвячена виборам нового Предстоятеля АПЦ. Шляхом відкритого голосування новим Предстоятелем АПЦ одноголосно обрали архієпископа Григорія.
Віталія Кужеватова в єпископи поставлено 7 травня 2000 р. собором єпископів на чолі з митрополитом Стефаном (Ліницьким). Стефан (Ліницький) був поставлений на єпископи 17 грудня 1996 р. у Тернополі собором єпископів УАПЦ на чолі з єпископом Мефодієм (Кудряковим).
Не пізніше 2018 року до АПЦ приєднався митрополит Михаїл, в миру Майкл Дуайт Кіркланд (Michael Dwight Kirkland), раніше - єпископ Колумбусу і Огайо, 1952 року народження, громадянин США. За його участю в 2005 році була заснована Українська автокефальна православна церква канонічна, початкова назва - соборноправна.
Єпископат АПЦ[6] станом на квітень 2018 року:
- Діонісій Агапов, митрополит Сибірський та Далекосхідний;
- Авдій (Привалов), єпископ Львівський;
- Арсеній (Зубаков), єпископ Віденський, пізніше відокремився від АПЦ та створив самостійну Австрійську Православну Церкву.
Згідно з інтернет-ресурсами АПЦ, далі в єпископаті цієї конфесії згадувалися:
- Гонсало Хіральдо єпископ, Західний обряд;
- Афтімос Сінклер, архієпископ та головний радник предстоятеля AПЦ у Північній Америці;
- Григорій Міхнов-Вайтенко, єпископ Варязький та Балтійський (з 2015 року);
- Вонифатій Рижов, єпископ Донський та Південноросійський (у 2021 році залишив АПЦ);
- Михайло (Комалрам), єпископ Гессенський та Біхарський;[7].
- Олександр (Глущенко), єпископ Дідовський.
- Феодосій (Чернійкін), єпископ Новосибірський з 2022 року.
- Софроній (Мурадов), єпископ Донський та Азовський з 2022 року.
В даний час у Росії є двоє архієпископів АПЦ:
- Григорій Міхнов-Вайтенко (син поета Олександра Галича), Архієпископ Варязький та Балтійський, Предстоятель Апостольської Православної Церкви;
- Віталій (Кужеватов), колишній предстоятель Апостольської православної церкви, архієпископ на спокої.
Неодноразово звертався з проханнями про прийом до АПЦ ієрарх РПКЦ Олексій (Кіріархіс), який приєднався у 2017 році до Всеросійської митрополії РПКЦ. [8]. Однак отримував відмову від колишнього предстоятеля Віталія Кужеватова. Згідно з повідомленням офіційного інтернет-ресурсу, Апостольською православною церквою в особі предстоятеля останньої — архієпископа Григорія (Михнова-Вайтенко) — 24 травня 2023 Алексій (Кіріархіс), з визнанням за ним сану архієпископа Сурозького і Таврійського, прийнятий з титулом екзарха місіонерської Согдійської митрополії, з центром у місті Самарканд (Узбекистан)[9]. Кірірахіс неодноразово виявляв бажання емігрувати в Україну, він має богословський диплом Ужгородської української богословської академії.
Від АПЦ мають походження наступні православні течії України:
Також у 2019 році до АПЦ в Україні приєднався архієпископ Палермський і всієї Італії Лоренцо (Касаті). [10].
Судячи з усього, автономну діяльність з підпорядкуванням Московській митрополії АПЦ проводить єпископ з титулом "Львівський" Авдій, в миру - Володимир Привалов, який починав свою діяльність в "АПЦ Бурятії", але не пізніше 2017 року через початок гонінь емігрував з Росії в Україну.
- ↑ Шабуров Н. В. Альтернативное православие // Прикладное религиоведение для журналистов / Сост. и ред. М. В. Григорян. — М. : Центр экстремальной журналистики; Права человека, 2009. — С. 104. — 1000 прим. — ISBN 978-5-7712-0407-9. Архівовано з джерела 17 жовтня 2013 [Архівовано 2013-10-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Кнорре, 2004, с. 128.
- ↑ Декларация Общественного движения «За возрождение православия». Апостольская православная церковь (рос.). 31 січня 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2024. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Реестр некоммерческих организаций: Уч. № 0011010606. Министерство юстиции (рос.). Процитовано 18 лютого 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Украинская независимая апостольская православная церковь [Архівовано 2016-08-21 у Wayback Machine.] // На сайте «Иерархия Литургических Церквей»
- ↑ Епископат АПЦ. Официальный сайт Апостольской православной церкви. АПЦ. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2018.
- ↑ Персоналии | Coac
- ↑ https://ru.wikipedia.org/wiki/Российская_православная_кафолическая_церковь
- ↑ Telegram: Contact @ApostolicOrtodox
- ↑ https://web.archive.org/web/20190310021058/http://apc.at.ua/news/pro_vkhodzhennja_do_skladu_nashoji_cerkvi_ukrajinskoji_avtokefalnoji_pravoslavnoji_cerkvi_za_kordonom/2019-02-11-218
- Кнорре Б. К. Православная церковь Возрождения (ПЦВ) // Современная религиозная жизнь России. Опыт систематического описания / Отв. ред. М. Бурдо, С. Б. Филатов. — М. : Логос, 2004. — Т. I. — С. 127—134. — 2000 прим. — ISBN 5-94010-237-9.
- Бочков П., свящ. Обновленчество в наши дни. История возникновения и современное состояние неканонической юрисдикции «Апостольская Православная Церковь» // Рязанский богословский вестник. 2016. — № 1 (13). — С. 54-73
- Бочков П., свящ. Возникновение новых неканонических юрисдикций вследствие разделений в неообновленческой «Апостольской Православной Церкви» в 2018—2023 гг. // Рязанский богословский вестник. 2023. — № 2 (28). — С. 114—125.
- Апостольська православна церква, офіційний сайт (анг.)
- Апостольська православна церква На сайті Російське Православ'я
- Апостольська православна церква Критика на сайті Якова Кротова
- Апостольська Православна Церква
