Армашівка
| село Армашівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район
|
| Рада | Петровірівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020190020037568 
|
| Облікова картка | Армашівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1783 |
| Колишня назва | Малигонове, Дворянське, Орджонікідзе |
| Населення | 724 |
| Площа | 3,05 км² |
| Густота населення | 237,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66850 |
| Телефонний код | +380 4858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°14′57″ пн. ш. 30°11′52″ сх. д. / 47.24917° пн. ш. 30.19778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
39 м |
| Водойми | р. Середній Куяльник |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66860, Одеська область, Березівський район, с. Петровірівка, вул. Шевченка, 4 |
| Карта | |
  Армашівка | |
 Армашівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Армашівка (до 1824 року — Малигонове, у 1824—1897 роках — Дворянське, у 1928—2016 роках — Орджонікідзе) — село Петровірівської сільської громади у Березівському районі Одеської області, Україна. Населення становить 724 осіб.
Малигонова; також Мале Дворянське, до 1917 — українсько-німецьке село в Херсонській губернії, Тираспольський повіт, Гофнунґстальська (Цебриківська)/Гор'ївська волость; у радянський період — Одеська область, Цебриківський район. Сільрада (1926). Мешканці: 428 (1896), 983 (1906), 637 (1916), 852 (1926).
Під час Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села[1].
Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].
12 травня 2016 року Верховна Рада України своєю постановою повернула селу його колишню назву — Армашівка.
Колишній орган місцевого самоуправління — Армашівська сільська рада.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 864 особи, з яких 374 чоловіки та 490 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 723 особи.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,03 % |
| російська | 2,90 % |
| молдовська | 1,52 % |
| болгарська | 0,28 % |
| білоруська | 0,14 % |
- Хміадашвілі Тамара Гаврилівна (*1947) — український редактор.
- ↑ Орджонікідзе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |