Сахарове (Березівський район)
село Сахарове | |
---|---|
Занедбана каплиця і гробівець доньки старости | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Березівський район |
Тер. громада | Березівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51020030200013157 |
Основні дані | |
Засноване | 1814 |
Населення | 249 |
Площа | 0,773 км² |
Густота населення | 322,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67353 |
Телефонний код | +380 4856 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°5′39″ пн. ш. 30°58′13″ сх. д. / 47.09417° пн. ш. 30.97028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
3 м |
Водойми | р. Тилігул |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, пл. Генерала Плієва, 9 |
Карта | |
Мапа | |
|
Саха́рове (в минулому — Ново-Покровське) — село Березівської міської громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 249 осіб.
Станом на 1886 у селі Ново-Покровське, центрі Ново-Покровської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 173 особи, налічувалось 22 дворових господарства[1]. За 2½ версти — постоялий двір. За 3 версти — поштова станція. За 7 верст — постоялий двір. За 10 верст — незакінчена православна церква. За 11 верст — постоялий двір.
У 2019 році було демонтовано Пам'ятник Ф. П. Кикотю — голові колгоспу, комітету бідноти на історичному місці розстрілу у 1920 р.[2]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 242 особи, з яких 114 чоловіків та 128 жінок.[3]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 249 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,57 % |
румунська | 3,61 % |
російська | 2,81 % |
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Ще - 1. У селі Сахарове, що на Одещині демонтовано погруддя Кикотю -голові комнезаму села. Facebook. Декомунізація. Україна. 16 серпня 2019. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |