Артур (річка, Тасманія)
| Артур | |
|---|---|
 | |
| 41°28′49″ пд. ш. 145°26′19″ сх. д. / 41.480277777778° пд. ш. 145.43861111111° сх. д. | |
| Витік | північний захід Тасманії |
| • координати | 41°28′49″ пд. ш. 145°26′19″ сх. д. / 41.48028° пд. ш. 145.43861° сх. д. |
| • висота, м | 479 м |
| Гирло | Індійський океан |
| • координати | 41°3′21″ пд. ш. 144°39′26″ сх. д. / 41.05583° пд. ш. 144.65722° сх. д. |
| • висота, м | 0 |
| Басейн | Індійський океан |
| Країни: | .svg){kind=small} Австралія |
| Регіон | Тасманія |
| Довжина | 189 км |
| Площа басейну: | 2492 км2 |
| Притоки: | Keith Riverd, Lyons Riverd, Rapid Riverd, Julius Riverd, Frankland Riverd, Waratah Riverd, Wandle Riverd, Hellyer Riverd, Salmon Riverd і Frankland Riverd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Артур (англ. Arthur) — річка в північно-західній частині Тасманії в Австралії. Загальна довжина річки становить 189 км[1] — тим самим, вона є третьою за довжиною річкою Тасманії, слідом за річками Саут-Еск (252 км) і Дервент (215 км).[1] Вона лише трохи довша від четвертої та п'ятої річок Тасманії — Гордон (186 км) і Х'юон (169 км).[1]
Біля гирла річки Артур в Індійський океан знаходиться невелике однойменне селище Артур-Рівер, населення якого за переписом 2006 становило 121 осіб.[2] Селище і річка були названі на честь Джорджа Артура[en] — лейтенант-губернатора Землі Ван-Дімена (нині Тасманії) в 1823–1837 роках.[3]
Витік річки Артур знаходиться на північному заході Тасманії, приблизно за 10 км на південний захід від населеного пункту Варата[en], трохи південніше автомобільної дороги 
Waratah Road[4][5], на території району місцевого самоврядування Варата-Він'ярд[en].
Від витоку річка Артур тече спочатку на північ, а потім повертає на захід. Практично протягом всього шляху, річка Артур протікає дикими і незаселеними областями північно-західної частини Тасманії. Річка Артур має безліч приток, в тому числі річки Франкленд[de], Репід[de], Хеллайер[en] та інші. Площа басейну річки Артур становить 2492 км².[6]
Хоча, згідно формального визначення, гирло річки знаходиться в зоні Великої Австралійської затоки, на картах Тасманії вона зазвичай не згадується. Селище Артур-Рівер, де річка впадає в Індійський океан, адміністративно належить до району місцевого самоврядування Сьорк'юлар-Хед[en], названому за іменем гори в місті Стенлі біля північного узбережжя Тасманії.
Поруч з гирлом річки Артур, що знаходиться на північно-західному узбережжі Тасманії біля «буремних сорокових» Індійського океану, встановлено пам'ятний знак, на якому написано «The Edge of the World. North West Coast Tasmania» (укр. «Край світу. Північно-західний берег Тасманії»), а також вірш Брайана Індера[en].
На південь від річки Артур знаходиться утворена в 1982 році заповідна зона Артур-Паймен[en], яка прилягає до узбережжя Індійського океану. Її північна межа проходить поруч з річкою Артур, південна межа проходить уздовж річки Паймен[en], а зі сходу вона обмежена річками Франкленд[de] (притока Артура) і Дональдсон[de] (притока Паймена)[7].
- ↑ а б в Australian Bureau of Statistics: Tasmania, Rivers. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ 2006 Census QuickStats : Arthur River (State Suburb). Australian Bureau of Statistics, www.censusdata.abs.gov.au. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ A.G.L. Shaw. Arthur, Sir George (1784–1854) (англ.). Australian Dictionary of Biography, Australian National University. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ Топографічна карта Тасманії — Waratah. topomapper.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ LISTmap (Arthur River Dam). Tasmanian Government Department of Primary Industries and Water. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ Graham Green. North-West rivers environment review (PDF). Environment Protection Authority, Tasmania — epa.tas.gov.au. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2014. Процитовано 29 квітня 2015.
- ↑ Arthur-Pieman Conservation Area. Tasmanian Parks & Wildlife Service — www.parks.tas.gov.au. Архів оригіналу (HTML) за 17 березня 2015. Процитовано 29 квітня 2015.
