Перейти до вмісту

Евдіаліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Евдіаліт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA2003 s.p.
АбревіатураEud[2]
Хімічна формулаNa₁₅Ca₆(Fe²⁺,Mn²⁺)₃Zr₃[Si₂₅O₇₃](O,OH,H₂O)₃(OH,Cl)₂
Nickel-Strunz 109.CO.10[3]
Ідентифікація
Сингоніятригональна сингонія[4]
Просторова групакристалографічна група 160d, space group R3d і кристалографічна група 166d
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьев-d (давньогрецька мова)[5],
діа-d (давньогрецька мова)[5],
камінь (давньогрецька мова)
Типова місцевістьKangerluarsuk fjord, Ilímaussaqd[6]
CMNS: Евдіаліт у Вікісховищі

Евдіалі́т (рос. эвдиалит, англ. eudialyte, нім. Eudialyt) — мінерал класу силікатів, підкласу кільцевих силікатів.

Евдіаліт, апатит, егірин

Історія та етимологія

[ред. | ред. код]

Назва мінералу походить від грецького слова Εὖ διάλυτος, eu dialytos, що означає «добре розкладається».

Евдіаліт вперше був описаний у 1819 році німецьким хіміком Фрідріхом Штромайером, який назвав мінерал за його особливою ​​властивістю легко плавитися та розчинятися в кислоті. Типовим місцем розташування є комплекс лужних порід Іллімаусак у Кітаа (Гренландія).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Силікат натрію, кальцію, заліза, цирконію кільцевої будови.

Хімічна формула: Na4(Ca, Fe)2Zr[Si3O9]2.

За іншою версією (К. Фрея): Na4(Ca, Се, Fe2+)2ZrSi6O17(OH, Cl)2. Часто містить домішку Y і лантаноїдів (до 7,5 %).

Handbook of Mineralogy: Na4(Ca; Ce)2(Fe2+;Mn2+)ZrSi8O22(OH; Cl)2

Міжнародна мінералогічна асоціація (IMA/CNMNC — List of Mineral names, Eudyalite): Na15Ca6Fe3Zr3Si(Si25O73)(O, OH, H2O)3(Cl, OH)2

Склад у %: Na2О — 15,9; CaO — 10,57; FeO — 5,54; ZrO2 — 14,49; Н2О — 1,91; Cl — 1,04; SiO2 — 48,63.

Колір червоний або рожевий.

Напівпрозорий, блиск скляний.

Сингонія тригональна.

Густина 2,74–3,07.

Твердість 5,5–6.

Кристалічна структура субкаркасна і субшарувата.

Форми виділення — зернисті агрегати, рідше — товстотаблитчасті, короткостовпчасті або бочкоподібні кристали.

Спайності немає. Крихкий. Типоморфний для агпаїтових нефелінових сієнітів і їх пегматитів. Руда цирконію.

Рідкісний мінерал лужних пегматитів. Породотвірний мінерал комплексу евдіалітових луявритів.

Зустрічається: в нефелінових сієнітах, лужних гранітах і пов'язаних з ними пегматитах; може бути основною складовою порід, як магматичного, так і пізнього пневматолітичного походження.

Асоціація: мікроклін, нефелін, егірин, лампрофіліт, лорензеніт, мурманіт, арфведсоніт, содаліт, енігматит, ринкіт, левеніт, титаніт, титаномагнетит.

Родовища евдіаліту є на Кольському півострові, в Туві, Ґренландії (Іллімаусак), на о. Мадагаскар, в Австралії (шт. Квінсленд), США (шт. Арканзас, горі Паджаріто, шт. Нью-Мексико), в Канаді (пров. Квебек), Канарські острови.

Евдіаліт в Україні зустрічається у Приазов'ї. Мазурівське родовище. Жовтневий лужний масив [7]

Використовується в чорній металургії (для модифікації сталей), у кераміці і інш.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]