Архипова Ніна Миколаївна
| Архипова Ніна Миколаївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1 травня 1921[1]  Омськ, РСФРР |
| Померла | 24 квітня 2016[1] (94 роки) Москва, Росія ·пневмонія |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | акторка, письменниця |
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1945) і МДУ |
| Знання мов | російська[2] |
| Заклад | |
| У шлюбі з | Менглет Георгій Павловичd і Горбатов Борис Леонтійович |
| Діти | Nataliya Golubentsevad |
| Нагороди |     |
| IMDb | ID 0035057 |
Ніна Миколаївна Архипова (нар. 1 травня 1921, Омськ, РРФСР — пом. 24 квітня 2016, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно, народна артистка РРФСР (1988)[3].
Народилася 1 травня 1921 року в Омську, потім сім'я переїхала до Москви[4]. Батьки — Микола Матвійович Архипов, сибіряк родом з Іркутська, і Марія Миколаївна з Санкт-Петербурга (застрелилася, коли Ніні було 10 років).
У дитинстві любила співати, танцювати, грала на фортепіано. Живучи в Замоскворіччі, вона часто відвідувала театри і стала замислюватися про акторську професію. Після школи вирішила подати документи не тільки у театральні студії — при Вахтанговському і Малому театрах, а також до ГІТІСу, але і на юридичний факультет МДУ. Архипова здала іспити і скрізь була прийнята; вирішила зупинити вибір на Театральному училищі імені Бориса Щукіна при Театрі імені Євгена Вахтангова. Її педагогом стала знаменита Цецилія Мансурова.
У 1945 році закінчила театральне училище імені Бориса Щукіна. У 1943—1951 роках служила в театрі імені Є. Вахтангова, на сцені якого ще студенткою стала грати матір Беату в п'єсі «Сірано де Бержерак» Е. Ростана (1943), Катю в «Синій хустинці» В. Катаєва (1943). У мюзиклі Ф. Ерве «Мадемуазель Нітуш» виступала в групі «ластівок».
З 1951 по 2016 роки — провідна акторка Московського театру Сатири. За роки роботи виконала понад сотні ролей[4].
У кіно знімалася нечасто, виконувала ролі м'яких, добрих жінок. Дебютувала в 1946 році в драмі А. Столпера «Наше серце». Через чотири роки втілила Віру Горошко в кіноповісті Бориса Барнета «Щедре літо». Цю роль вона вважала однією з найважливіших у своїй кар'єрі. Широку популярність здобула з виходом на екрани телеспектаклю «Прокинься і співай!». Регулярно стала зніматися лише в 1970-ті. Серед найвідоміших її ролей — мати головної героїні у фільмі «Ох вже ця Настя!», Гертруда в телеспектаклі «Мартін Іден» за Джеком Лондоном і дружина комісара Мегре в серії телефільмів за творами Жоржа Сіменона.
Знімалася в кіножурналі «Єралаш».
У 2014 році видала книгу «Життя в пропонованих обставинах».
Померла 24 квітня 2016 року в Москві, не доживши тиждень до свого 95-річчя[5].
Похована на Кунцевському кладовищі поруч із чоловіком.
- Перший чоловік — композитор Олександр Голубенцев (1899—1979).
- Дочка — Наталія Олександрівна Голубенцева (нар.. 1942) — заслужена артистка Росії, більше 30 років працює на телебаченні, озвучила Степашку в телепередачі «На добраніч, малюки!», лауреатка премії «ТЕФІ».
- Другий чоловік — письменник Борис Горбатов (1908—1954).
- Дочка — Олена Борисівна Єрмакова (Горбатова) (нар.. 1953) — викладачка англійської мови.
- Син — Михайло Борисович Горбатов (1953—2017) — лікар-кардіореаніматолог.
- Третій чоловік — актор Георгій Менглет (1912—2001).
- Заслужена артистка РРФСР (1967)
- Народна артистка РРФСР (1988)[3]
- Орден Дружби (1996)[6]
- Медаль «В пам'ять 850-річчя Москви»
- 1943 — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана — мати Беата[3]
- 1943 — «Синя хусточка» Валентина Катаєва — Катя
- 1946 — «Мадемуазель Нітуш» Флорімона Ерве — Деніза
- 1946 — «Новорічна ніч» Олександра Гладкова
- 1947 — «Солом'яний капелюшок» Ежена Лабіша та Марк-Мішеля — служниця
- 1947 — «Напередодні» Івана Тургенєва — Зоя
- 1948 — «Прокляте кафе» Василя Шкваркіна
- 1948 — «Останній день» Братів Тур
- 1951 — «Господин Дюруа» Гі де Мопассана — Клотильда
- 1953 — «Баня» Володимира Маяковського. Режисер: Валентина Плучека — Фосфорічна жінка
- 1953 — «Де ця вулиця, де цей будинок» Володимира Диховичного і Моріса Слобідського
- 1954 — «Весільна подорож» Володимира Диховичного
- 1955 — «Клоп» Володимира Маяковського. Режисерка: Валентина Плучека — Зоя Березкіна
- 1955 — «Поцілунок феї» Зіновія Гердта і Михайла Львівського. Режисер: Еммануїл Краснянський
- 1 957 — «Брехня на довгих ногах» Едуардо де Філіппо
- 1959 — «Чарівні кільця Альманзора» Тамари Габбе — Принцеса квітня
- 1959 — «Дамоклів меч» Н. Хікмета
- 1960 — «Сліпе щастя» О. Кузнєцова, Г. Штайн
- 1962 — «Будинок, де розбиваються серця» — місіс Хешебай
- 1965 — «Над прірвою в житі» Дж. Д. Селінджера — Принцеса квітня
- 1966 — «Стара діва» І. Штока
- 1969 — «Мій будинок - моя фортеця» Дж. Купер
- 1970 — «Прокинься і співай» Міклоша Дярфаша
- 1972 — «Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта — Іветта Потьє
- 1972 — «Таблетку під язик» Андрія Макайонка
- 1973 — «Маленькі комедії великого будинку» Григорія Горіна і Аркадія Арканова
- 1977 — «Вельмишановна шафа» Євгена Чебаліна
- 1979 — «Її превосходительство» Самуїла Альошина
- 1980 — «Гніздо глухаря» Віктора Розова — Валентина Дмитрівна
- 1982 — «Концерт для театру з оркестром» Григорія Горіна та Олександра Ширвіндта
- 1985 — «Мовчи смуток, мовчи...» Олександра Ширвіндта
- 1996 — «Вісім люблячих жінок» Робера Тома — бабуся
- 1946 — Наше серце
- 1950 — Щедре літо — Віра Горошко
- 1959 — Оголена зі скрипкою — Джейн, дочка художника
- 1963 — Короткі історії — Зося
- 1971 — Телеграма — Катерина П'ятипал, вона ж Катя Іноземцева
- 1971 — Ох вже ця Настя! — мама Насті
- 1974 — Маленькі комедії великого будинку — Женя
- 1974 — Один єдиний — Марія
- 1974 — Прокинься і співай! — Ержі, дружина Орбока
- 1976 — Мартін Іден (телеспектакль) — Гертруда
- 1976 — Звичайна Арктика — мешканка полярного містечка
- 1976 — Вогняний міст — Ксенія Михайлівна
- 1977 — Сім'я Зацепіних (телефільм) — Ганна Степанівна Зацепіна
- 1978 — Помилки юності — мама солдата на пляжі
- 1979 — Ранковий обхід — Лідія Михайлівна
- 1982 — Мегре коливається — мадам Мегре
- 1983 — Карантин — тітка Поліна
- 1984 — Два гусари — Анна Федорівна Зайцева
- 1984 — Продовжись, продовжись, чарівність ... — Олена Георгіївна
- 1987 — До розслідування приступити. Наклеп. — Віра Сергіївна Мельникова
- 1990 — Реклама Єралашу — клоунеса Бом (головна роль, немає в титрах)
- 1992 — Мелодрама із замахом на вбивство — мама Тамари
- 1994 — Стомлені сонцем — Олена Михайлівна
- 2003 — Next 3 — мати Дюбеля
- 2005—2006 — Люба, діти і завод ... — тітка Віолетта
- 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Олена Михайлівна
- 2012 — Біла людина — Варвара Уварова
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в Нина Архипова [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайте ruskino
- ↑ а б Нина Архипова на сайте телеканала «Культура»
- ↑ Скончалась старейшая актриса московского Театра Сатиры Нина Архипова // Интерфакс. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 20 вересня 2020.
- ↑ Указ Президента РФ от 13.06.1996 № 887. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0bntk6x · ISNI: 0000000448826805 · LCCN: no2015160448 · SUDOC: 184972809 · VIAF: 315947392 |
- Народились 1 травня
- Народились 1921
- Уродженці Омська
- Померли 24 квітня
- Померли 2016
- Померли в Москві
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники театрального інституту імені Б. Щукіна
- Випускники Московського університету
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Радянські акторки
- Російські акторки
- Акторки XX століття
- Акторки XXI століття
- Актори та акторки театру імені Вахтангова