Астрономія в Болгарії
Астрономія в Болгарії представлена, в першу чергу, Інститутом астрономії Болгарської академії наук (якому підпорядковані обсерваторії Рожен та Белоградчик), кафедрою астрономії Софійського університету Святого Климента Охридського, рядом планетаріїв і народних обсерваторій. Сучасні астрономічні дослідження в Болгарії проводяться з кінця XIX століття й зараз охоплюють такі теми, як Сонце, об'єкти Сонячної системи, зорі та зоряні системи, галактики, космологія, аналіз архівних астрономічних спостережень.
Археоастрономічне значення мають такі давні пам'ятки, як печера Маґура, печера Байлові, мегаліти в Бузовграді, святилище Зайчий Врах[bg], печера й святилище в Лилячі, скелі Марков-Камик[pl] і Козі-Камик[bg], плато Белінташ, Ковил, культовий комплекс Харман-Кая[bg], печера Утробата[en], Татул[1].
.JPG)
Першим сучасним болгарським астрономом був Дімітар Коюв Вітанов (бл. 1846—1877), який вивчав астрономію в Санкт-Петербурзі й на Мальті, а в 1875 році переклав болгарською мовою першу популярну книгу з астрономії «Небесні тіла або планетарні та зоряні світи» Ормсбі Мітчела[en][2].
У 1888 році був заснований перший в Болгарії університет — Софійський університет Святого Климента Охридського (з 1904 р. офіційний статус університету), — і в перші ж роки його роботи астрономія була введена як окремий предмет на фізико-математичному факультеті. З 1892 року астрономію викладав професор Марін Бичеваров, а в 1894 році він заснував кафедру астрономії та обсерваторію Софійського університету. У 1897 році він придбав перший сучасний астрономічний інструмент у Болгарії (15-сантиметровий рефрактор), а в 1910 році заснував Інститут астрономії. В 1899—1905 роках Бичеваров і його 4 студенти почали регулярні спостереження сонячних плям[2].
.jpg)
З 1928 кафедру астрономії очолював Нікола Бонев. У 1952 році він створив Відділ астрономії в Інституті фізики Болгарської академії наук (тепер Інститут астрономії Болгарської академії наук), а в 1957 — заснував перше болгарське астрономічне товариство. В 1966 році в Софійському університеті Святого Климента Охридського ввели спеціальність «Астрономія». Всього з кінця XIX століття до кафедру астрономії закінчили близько 300 випускників. У 1976 до складу Відділу астрономії увійшла обсерваторія Белоградчик, а в 1981 відкрилась обсерваторія Рожен[2].
У Шуменському університеті Костянтина Преславського з 1999 року працює Астрономічний центр Шуменського університету, з 2010 року ведеться викладання за спеціальністю «Астрономія», а з 2015 працює Астрономічна обсерваторія Шуменського університету[2].
Головною астрономічною установою в країні є Інститут астрономії Болгарської академії наук, якому підпорядковані дві обсерваторії:
- Національна астрономічна обсерваторія Рожен[3], розташована на висоті 1750 м у горах Родопи на півдні Болгарії. Містить 2-метровий, 1,5-метровий і декілька менших телескопів[4], планується будівництво станції європейської радіоінтерферометричної мережі LOFAR[5][6].
- Обсерваторія Белоградчик, розташована на висоті 650 м біля підніжжя Західних Балканських гір на північному заході Болгарії. Найбільшим інструментом є 60-сантиметровий телескоп.
Астрономічна обсерваторія Софійського університету та Астрономічна обсерваторія Шуменського університету використовуються для навчання студентів.
Для дітей проводяться різноманітні шкільні та позашкільні астрономічні заходи, астрономічні конкурси та олімпіади, спостережні експедиції. З середини 1990-х років національні команди Болгарії беруть участь у Міжнародних олімпіадах з астрономії та Міжнародних олімпіадах з астрономії та астрофізики. Станом на 2019 рік, в Болгарії працювало 7 публічних астрономічних обсерваторій з планетарієм. Спеціалізовані заняття з астрономії в школі дають учням базові астрономічні знання та спостережні навички[7]. В країні проводиться Болгарська національна олімпіада з астрономії[8].
| Місто | Назва | Заснування |
|---|---|---|
| Стара Загора | Народна астрономічна обсерваторія і планетарій «Юрій Гагарін»[bg] | 1961 |
| Димитровград | Планетарій «Джордано Бруно» | 1962 |
| Варна | Астрономічна обсерваторія і планетарій «Миколай Коперник» | 1968 |
| Кирджалі | Планетарій «Славей Златев» | 1970 |
| Ямбол і Сливен | Народна обсерваторія | 1971 |
| Смолян | Планетарій і народна астрономічна обсерваторія | 1975 |
| Габрово | Народна астрономічна обсерваторія і планетарій[bg] | 1984 |
| Варна | Планетарій ВВМУ «Н. Й. Вапцаров»[bg] | 1985 |
- ↑ Stoev, A., Shopov, Y., Maglova, P., Ognyanov, O. and Raykova, L. Prehistoric Astronomical Observatories and Paleoclimatic Records in Bulgaria Estimate Astroclimate during 4000–4500 BCE: A Critical Assessment // Quaternary. — 2023. — Vol. 6, iss. 1. — P. 6.
- ↑ а б в г Petrov, N., Tsvetkov, T. and Kjurkchieva, D. Modern history of astronomy in Bulgaria // Astronomical and Astrophysical Transactions. — 2018. — Vol. 30, iss. 4. — P. 441-452.
- ↑ Kolev, D. The National Astronomical Observatory "Rozhen" - A Centre for Astrophysical Investigations in Bulgaria // Publications de l'Observatoire Astronomique de Beograd. — 2008. — Т. 85. — С. 169-180.
- ↑ Telescopes and Cameras. Rozhen National Astronomical Observatory Bulgaria. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ What is LOFAR-BG?, LOFAR.BG
- ↑ Министерство на образованието и науката Республика България. Национална пътна карта за научна инфраструктура 2020 - 2027 г. — София, 2020. — С. 70-71. — ISBN 978-954-8973-29-8.
- ↑ Stoeva, P., Stoev, A. Informal astronomy education in Bulgaria at the beginning of the XXI century: organization, continuum, results // Proceedings of the International Astronomical Union. — 2019. — Vol. 15, iss. S367. — P. 363-364.
- ↑ Национална олимпиада по астрономия
- Petrov, N., Tsvetkov, T. and Kjurkchieva, D. Modern history of astronomy in Bulgaria // Astronomical and Astrophysical Transactions. — 2018. — Vol. 30, iss. 4. — P. 441-452.
- Maglova, P., Stoev, A. Ancient astronomical observatories in Bulgaria // Наследие и современность. — 2020. — Vol. 3, iss. 3. — P. 85-98.
- Golev, V., Stoev, A.D. and Stoeva, P.V. History of the first astronomical observatory in Bulgaria // Archaeo-astronomical objects. — 2016. — Vol. 22. — P. 178.
- Dimitrijević, M. S., Tsvetkov, M. K. Bulgarian-Serbian Cooperation in Astronomy: the Last 10 years od Development // Astronomy and Space Science / M. K. Tsvetkov, L. G. Filipov, M. S. Dimitrijevic, L. C. Popovic (eds.). — Sofia : Heron Press, 2007. — С. 5-12.
| |||||||||||
| ||||||||||||||
