Астрономія в Болгарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Астрономія в Болгарії представлена, в першу чергу, Інститутом астрономії Болгарської академії наук (якому підпорядковані обсерваторії Рожен та Белоградчик), кафедрою астрономії Софійського університету Святого Климента Охридського, рядом планетаріїв і народних обсерваторій. Сучасні астрономічні дослідження в Болгарії проводяться з кінця XIX століття й зараз охоплюють такі теми, як Сонце, об'єкти Сонячної системи, зорі та зоряні системи, галактики, космологія, аналіз архівних астрономічних спостережень.

Історія

[ред. | ред. код]
Мегаліт в Бузовграді

Прадавня історія

[ред. | ред. код]

Археоастрономічне значення мають такі давні пам'ятки, як печера Маґура, печера Байлові, мегаліти в Бузовграді, святилище Зайчий Врах[bg], печера й святилище в Лилячі, скелі Марков-Камик[pl] і Козі-Камик[bg], плато Белінташ, Ковил, культовий комплекс Харман-Кая[bg], печера Утробата[en], Татул[1].

Сучасна історія

[ред. | ред. код]
Астрономічна обсерваторія Софійського університету в Борисовій градині

Першим сучасним болгарським астрономом був Дімітар Коюв Вітанов (бл. 1846—1877), який вивчав астрономію в Санкт-Петербурзі й на Мальті, а в 1875 році переклав болгарською мовою першу популярну книгу з астрономії «Небесні тіла або планетарні та зоряні світи» Ормсбі Мітчела[en][2].

У 1888 році був заснований перший в Болгарії університет — Софійський університет Святого Климента Охридського (з 1904 р. офіційний статус університету), — і в перші ж роки його роботи астрономія була введена як окремий предмет на фізико-математичному факультеті. З 1892 року астрономію викладав професор Марін Бичеваров, а в 1894 році він заснував кафедру астрономії та обсерваторію Софійського університету. У 1897 році він придбав перший сучасний астрономічний інструмент у Болгарії (15-сантиметровий рефрактор), а в 1910 році заснував Інститут астрономії. В 1899—1905 роках Бичеваров і його 4 студенти почали регулярні спостереження сонячних плям[2].

Найбільший в Болгарії 2-метровий телескоп в обсерваторії Рожен

З 1928 кафедру астрономії очолював Нікола Бонев. У 1952 році він створив Відділ астрономії в Інституті фізики Болгарської академії наук (тепер Інститут астрономії Болгарської академії наук), а в 1957 — заснував перше болгарське астрономічне товариство. В 1966 році в Софійському університеті Святого Климента Охридського ввели спеціальність «Астрономія». Всього з кінця XIX століття до кафедру астрономії закінчили близько 300 випускників. У 1976 до складу Відділу астрономії увійшла обсерваторія Белоградчик, а в 1981 відкрилась обсерваторія Рожен[2].

У Шуменському університеті Костянтина Преславського з 1999 року працює Астрономічний центр Шуменського університету, з 2010 року ведеться викладання за спеціальністю «Астрономія», а з 2015 працює Астрономічна обсерваторія Шуменського університету[2].

Обсерваторії

[ред. | ред. код]
Астрономічні обсерваторії Болгарії

Головною астрономічною установою в країні є Інститут астрономії Болгарської академії наук, якому підпорядковані дві обсерваторії:

Астрономічна обсерваторія Софійського університету та Астрономічна обсерваторія Шуменського університету використовуються для навчання студентів.

Астрономічна освіта

[ред. | ред. код]

Для дітей проводяться різноманітні шкільні та позашкільні астрономічні заходи, астрономічні конкурси та олімпіади, спостережні експедиції. З середини 1990-х років національні команди Болгарії беруть участь у Міжнародних олімпіадах з астрономії та Міжнародних олімпіадах з астрономії та астрофізики. Станом на 2019 рік, в Болгарії працювало 7 публічних астрономічних обсерваторій з планетарієм. Спеціалізовані заняття з астрономії в школі дають учням базові астрономічні знання та спостережні навички[7]. В країні проводиться Болгарська національна олімпіада з астрономії[8].

Планетарії Болгарії
Місто Назва Заснування
Стара Загора Народна астрономічна обсерваторія і планетарій «Юрій Гагарін»[bg] 1961
Димитровград Планетарій «Джордано Бруно» 1962
Варна Астрономічна обсерваторія і планетарій «Миколай Коперник» 1968
Кирджалі Планетарій «Славей Златев» 1970
Ямбол і Сливен Народна обсерваторія 1971
Смолян Планетарій і народна астрономічна обсерваторія 1975
Габрово Народна астрономічна обсерваторія і планетарій[bg] 1984
Варна Планетарій ВВМУ «Н. Й. Вапцаров»[bg] 1985

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Stoev, A., Shopov, Y., Maglova, P., Ognyanov, O. and Raykova, L. Prehistoric Astronomical Observatories and Paleoclimatic Records in Bulgaria Estimate Astroclimate during 4000–4500 BCE: A Critical Assessment // Quaternary. — 2023. — Vol. 6, iss. 1. — P. 6.
  2. а б в г Petrov, N., Tsvetkov, T. and Kjurkchieva, D. Modern history of astronomy in Bulgaria // Astronomical and Astrophysical Transactions. — 2018. — Vol. 30, iss. 4. — P. 441-452.
  3. Kolev, D. The National Astronomical Observatory "Rozhen" - A Centre for Astrophysical Investigations in Bulgaria // Publications de l'Observatoire Astronomique de Beograd. — 2008. — Т. 85. — С. 169-180.
  4. Telescopes and Cameras. Rozhen National Astronomical Observatory Bulgaria. Процитовано 12 червня 2024.
  5. What is LOFAR-BG?, LOFAR.BG
  6. Министерство на образованието и науката Республика България. Национална пътна карта за научна инфраструктура 2020 - 2027 г. — София, 2020. — С. 70-71. — ISBN 978-954-8973-29-8.
  7. Stoeva, P., Stoev, A. Informal astronomy education in Bulgaria at the beginning of the XXI century: organization, continuum, results // Proceedings of the International Astronomical Union. — 2019. — Vol. 15, iss. S367. — P. 363-364.
  8. Национална олимпиада по астрономия

Література

[ред. | ред. код]