Аурипігмент
| Аурипігмент | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Orp[2] |
| Хімічна формула | As₂S₃ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.FA.30[3] |
| Dana 8 | 2.11.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | цитриново- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 1,5—2 |
| Густина | 3,5 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | золото (латина)[4], пігмент (латина)[4] |
 Аурипігмент у Вікісховищі | |
Аурипігме́нт (лат. aurum — золото, лат. pigmentum — фарба) — мінерал класу сульфідів.
Хімічна формула: As2S3. Домішки: Co, Ni, Zn, W, Mg, Cu, Ca, Ti, Ga, Na та інш.
Сингонія моноклінна.
Форма виділень: радіально-променисті зростки з гребінчастою поверхнею, а також сфероліти, щільна або землиста маса, нальоти, кірки. Кристали рідкісні.
Колір від цитриново- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого.
Густина 3,5.
Твердість 1,5—2.
Діамагнітний аурипігмент — типовий мінерал арсенових і стибій-ртутних родовищ. Низькотемпературний гідротермальний матеріал — продукт перетворення інш. арсенових матеріалів, особливо реальгару. Відомий також як продукт фумарол і гарячих джерел. Міститься разом з антимонітом, реальгаром, самородним арсеном, кальцитом, баритом, гіпсом. Руда арсену.
Кристалічна структура шарувата, побудована з складних гофрованих шарів, утворених зчепленими групами AsS3.
-
Елементарна комірка аурипігменту -
Кристалічна структура аурипігменту складається з "листів" -
Листи упаковуються в шари
Великі родовища аурипігменту відомі в Македонії і Ірані (Курдистан), Хайдаркані (Киргизстан). В Україні є на Закарпатті.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б webmineral.com
- ↑ У Георгія Агріколи - Sandaraca — сандарак, барвник, червоний аурипігмент, те ж, що реальгар.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аурипігмент // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Аурипігмент // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Аврипігмент [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Mindat.org: Orpiment [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Webmineral.com Mineralogy Database: Orpiment [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Webexhibits «Pigments Through the Ages: Orpiment» [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Топ 9. Найнебезпечніші мінерали на планеті (9 фото) [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.]
