Реальгар
| Реальгар | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Rlg[2] |
| Хімічна формула | AsS[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.FA.15a[4] |
| Dana 8 | 2.8.21.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | копальня (арабська)[5], порошок (арабська)[5] |
 Реальгар у Вікісховищі | |
Реальгар, реальґар (англ. realgar; red arsenic; нім. Realgar m) — мінерал класу сульфідів, моносульфід арсену кільцевої будови. Синоніми: сірка рубінова, сандарагат та ін.
Назва реальґар (лат. Arsenicum rubrum[6]) походить від арабського «рахьял-чхар» / رهج الغار / rahǧ al-ġār / і означає «рудний порох, рудниковий пил», оскільки цей мінерал був видобутий із шахт.[7]
Перший опис зробив шведський хімік, металург і мінералог Йохан Готшалк Валлеріус (1709-1785) у 1747 році. Тип місцевості не визначено, оскільки реальгар був відомий ще в давнину.
Хімічна формула: As4S4. Містить 70,1 % As. Входить до складу арсенових руд.
Сингонія моноклінна.
Призматичний вид.
Генезис: найчастіше - низькотемпературний гідротермальний жильний мінерал, пов’язаний з мінерали As–Sb; також вулканічні сублімації та у відкладеннях гарячих джерел; в карбонаті та глинистих осадових породах.
Асоціація: аурипігмент, арсеноліт, інші арсенові мінерали, кальцит, барит.
Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні агрегати, нальоти, кірки, землисті сипкі маси, призматичні кристали довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.
Густина 3,5.
Твердість 1,5-2,0.
Колір оранжево-червоний.
Блиск смоляний.
Риса світло-рожева.
Злам злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.
Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто — з антимонітом, кіновар’ю, мінералами свинцю; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках вулканічних кратерів, у сольфатарах і фумаролах.
Розповсюдження: Яхімов (Чехія), Карпати — Бая-Спріє і Секеримб (Трансільванія, Румунія), Алшар (Північна Македонія), Пуццолі (Італія), кантон Вале (Швейцарія), шт. Юта, Невада, Єллоустонський національний парк (США), Лухумі (Грузія), Республіка Саха (РФ), Шнеєберг, Саксонія і в Санкт-Андреасберг, гори Гарц (ФРН), провінція Хунань, Китай.
В Україні є на Керченському півострові, Донбасі[8], Закарпатті.
-
Зразок реальгару -
Структура кристалу реальгару -
Кристалічна чарунка реальгару
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Otto Zekert (Hrsg.): Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570. Hrsg. vom österreichischen Apothekerverein und der Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 135.
- ↑ Karl Lokotsch: Etymologisches Wörterbuch der europäischen […] Wörter orientalischen Ursprungs. Carl Winter, Heidelberg 1927, S. 135.
- ↑ Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Новые минералы Донбасса (Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-геологічна. Випуск 32, 2001)
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Реальгар // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Реальгар // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Realgar. Handbook of Mineralogy.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 255–258.
- Баранов П.Н. и др.. Самоцветы Украины Том 3: Коллекционные камни Керченского полуострова. К.: Ювелір-ПРЕС. – 2008. – 84 с.
- Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Новые минералы Донбасса // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-геологічна. Випуск 32. — Донецьк, ДонНТУ, 2001. – С.3-8.
- Білецький В. С. Реальгар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Реальгар
- Реальгар в базі webmineral.com [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Реальгар в базі catalogmineralov.ru [Архівовано 19 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Реальгар в базі forum-mining.ru [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
