Перейти до вмісту

Ацетилцистеїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ацетилцистеїн
Систематизована назва за IUPAC
(2R)-2-acetamido-3-sulfanylpropanoic acid[1]
Класифікація
ATC-код R05CB01
PubChem 2442
CAS 7218-04-4
DrugBank DB06151
Хімічна структура
Формула C5H9NO3S 
Мол. маса 163,195 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 10% (перор.), 100% (парент.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 1—2 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ІНГАМІСТ,
ТОВ«Юрія-Фарм»,Україна
UA/14062/01/01
20.11.2014-20/11/2019
АЦЦ® 200,
«Салютас Фарма ГмбХ»/«Ліндофарм ГмбХ»,Німеччина
UA/2031/02/01
22.06.2012-22.06.2017
АЦЕСТАД,
«СТАДА Арцнайміттель АГ»,Німеччина
UA/1659/02/01
29.12.2014-29.12.2019
[2]

Ацетилцистеїн[3] (лат. acetylcysteinum, англ. acetylcysteine), також N-ацетилцистеїн[4], N-ацетил-L-цистеїн[3] — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним амінокислоти L-цистеїну[5] та належить до групи муколітичних і відхаркувальних препаратів, що застосовується перорально, парентерально[4][3] та інгаляційно.[6][7] Уперше ацетилцистеїн синтезовано в Німеччині у лабораторії компанії «Hexal Pharma» (що натепер є частиною концерну «Sandoz») у 80-х роках ХХ століття, та уперше схвалений для застосування під торговою назвою «АЦЦ».[відсутнє в джерелі][8]

Препарати ацетилцистеїну для парентерального введення
(Інгаміст та Флуімуцил).

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Ацетилцистеїн — синтетичний препарат, що за хімічною структурою є похідним амінокислоти цистеїну та належить до групи муколітиків та відхаркувальних препаратів. Механізм дії препарату полягає у деполімеризації та руйнуванні кислих мукополісахаридів бронхіального секрету; стимуляції синтезу секрету бокаловидних клітин епітелію дихальної системи, який має здатність до лізису гною, фібрину та згустків крові. Усі ці ефекти в сумі забезпечують розрідження мокротиння та полегшення його відходження із дихальних шляхів.[9][10] Недоліком ацетилцистеїну є той факт, що при надмірному розрідженні мокротиння, надмірному застосуванні муколітичних засобів, порушенні дозування препарату або одночасному застосуванні протикашльових засобів (особливо у дітей раннього віку)[11] може спостерігатися синдром «затоплення» або «заболочування» легень, при якому спостерігається накопичення мокротиння у дихальних шляхах із порушенням її відходження у зв'язку із пригніченням кашльового рефлексу.[6][10] Ацетилцистеїн має непряму антиоксидантну дію, що пов'язана із збільшенням синтезу антиоксидантної сполуки — глутатіону[9][12], а також має пряму захисну дію на клітини організму від дії вільних радикалів.[4][9] Глутатіон є одним із факторів захисту клітин від ендогенних та екзогенних токсичних речовин (оксидів азоту, сірки та інших речовин, у тому числі тих, що входять до складу тютюнового диму), нейтралізуючи ці фактори за рахунок сульфгідрильної групи цистеїну (в тому числі пошкодження, які викликані вдиханням тютюнового диму).[13] Ацетилцистеїн має властивості неспецифічного антитоксичного препарату, що поєднує властивості неспецифічного токсикотропного препарату (речовини, що вступає у фізико-хімічну взаємодію з молекулами токсичних речовин) та неспецифічного токсикокінетичного препарату (речовини, яка збільшує швидкість розпаду токсичної речовини в організмі). Ці властивості ацетилцистеїну дають можливість застосовувати препарат при отруєнні парацетамолом, альдегідами, фенолами та іншими токсичними сполуками.[4][3] В літературі описані випадки успішного застосування ацетилцистеїну при отруєннях дихлоретаном, сполуками миш'яку та блідою поганкою.[11] Окрім цього, антиоксидантна дія ацетилцистеїну має вплив на продукцію бронхіального слизу, що забезпечує мукорегуляторний ефект препарату.[9] У літературі описана також антиоксидантна та протизапальна дія ацетилцистеїну при експериментальному застосуванні препарату при пародонтиті у щурів.[14] Ацетилцистеїн має здатність уповільнювати еластолітичну деструкцію легеневої тканини та розвиток емфіземи легень[5][15], що є наслідком захисту від руйнування антипротеаз (у тому числі α1-антитрипсину)[9], а при тривалому застосуванні (більше 8 тижнів) сприяє позитивній динаміці показників ФЗД у хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень (переважно у хворих із середньоважким перебігом захворювання).[12][13] Слід зазначити, що ацетилцистеїн, на відміну від деяких інших відхаркувальних препаратів (амброксолу та бромгексину), несумісний при одночасному застосуванні з антибіотиками (собливо бета-лактамними та тетрациклінами), особливо при сумісному застосуванні в небулайзері, а при пероральному прийомі різниця у часі прийому ацетилцистеїну та антибіотиків повинна становити не менше 2 годин.[6][16] У літературі описано власна бактерицидна активність ацетилцистеїну проти Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Staphylococcus epidermidis та Klebsiella pneumoniae[5][17] та противірусна активність проти вірусу грипу типу А.[18] Описано також використання ацетилцистеїну для розрідження та знезараження мокротиння при роботі з матеріалом, взятим для виявлення мікобактерій.[19] У літературі описано також імуностимулюючий ефект ацетилцистеїну при застосуванні у хворих на СНІД[4][11], а також посилення дії інтерферону при одночасному застосуванні ацетилцистеїну у хворих гепатитом С.[4] Проводяться дослідження можливості використання ацетилцистеїну при шизофренії, біполярному розладі, обсесивно-компульсивному розладі, аутизмі, інтоксикації психоактивними речовинами та лудоманії.[20][21][22] Проводяться дослідження можливості застосування ацетилцистеїну при хворобі Альцгеймера та паркінсонізмі.[4][20] Ацетилцистеїн має також нефропротективний ефект, що доведено використанням цього лікарського засобу при індукованій радіоконтрастними препаратами нефропатії[23], індукованого циклофосфамідом геморагічного циститу[24][25], а також при хронічній кадмійасоційованій нефротоксичності та зниженням нефротоксичності циклоспорину при профілактичному застосуванні ацетилцистеїну.[4]

Фармакодинаміка

[ред. | ред. код]

Ацетилцистеїн добре всмоктується та розподіляється в організмі як після перорального, так і після парентерального застосування, але біодоступність препарату складає лише 10% при пероральному застосуванні у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку[11], при парентеральному застосуванні біодоступність препарату 100%. Максимальна концентрація в крові ацетилцистеїну досягається протягом 1—3 годин.[3] Найвищі концентрації ацетилцистеїну досягаються у легенях (у тому числі у бронхіальному секреті), печінці та нирках.[10] Ацетилцистеїн у помірній кількості (близько 50%) зв'язується з білками крові.[11] Ацетилцистеїн проникає через плацентарний бар'єр та може накопичуватися в амніотичній рідині.[3] Метаболізується препарат у печінці з утворенням як активних (цистеїн), так і неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, диацетилцистеїн.[10][11] Виводиться ацетилцистеїн з організму із сечею у вигляді неактивних метаболітів.[10][11] Період напіввиведення препарату складає 1 година[3][7], при печінковій недостатності цей час може збільшуватися до 8 годин.[3][11]

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Ацетилцистеїн застосовується при гострих та хронічних захворюваннях дихальної системи, що пов'язані з порушеннями бронхіальної секреції — гострий та хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїти, ларингіти, синусити, пневмонії, бронхіальна астма, бронхіоліт, муковісцидоз легень як у дорослих[3], так і дітей[10]; для промивання дихальних шляхів при проведенні бронхоскопії; для профілактики та лікування ускладнень дихальної системи після проведення операцій, а також після проведення інтратрахеального наркозу.[7] Ацетилцистеїн застосовується як антидот при отруєнні парацетамолом.[9][10]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні ацетилцистеїну можуть спостерігатися такі побічні ефекти:[3]

Протипоказання

[ред. | ред. код]

Ацетилцистеїн протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при загостенні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки при кровохарканні та легеневій кровотечі.[3] З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми[26], печінковій та нирковій недостатності, захворюваннях надниркових залоз.[5] Ацетилцистеїн не застосовується разом із протикашльовими препаратами у зв'язку із можливістю застою мокротиння на фоні пригнічення кашльового рефлексу.[11] В Україні ацетилцистеїн не має обмежень по застосуванні у дітей раннього віку, але у новонароджених препарат застосовується виключно по життєвих показах.[3]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Ацетилцистеїн випускається у вигляді таблеток по 0,1; 0,2 та 0,6 г; гранул для приготування 2 % розчину для прийому всередину в пакетиках по 0,2 і 0,6 г; 20 % розчину для інгаляцій в ампулах по 5 і 10 мл; 5 % розчину для ін'єкцій у ампулах по 10 мл і 10 % — по 2 та 3 мл.[7] Ацетилцистеїн разом із тіамфеніколом є складовою частиною препарату «Флуімуцил антибіотик».[6][27] Разом із туаміногептаном ацетилцистеїн входить до складу комбінованого препарату «Ринофлуімуцил».[28] Ацетилцистеїн разом із амброксолом входить до складу комбінованого препарату «Хелпекс бриз».[9]

Синоніми

[ред. | ред. код]

Acetadote, Рапіра[29], Інгаміст, Флуімуцил, ACETIN, (R)-mercapturic acid, Acetilcisteina, Acetylcysteine, Acetylcysteinum, L-acetylcysteine, Mercapturic acid, N-acetylcysteine, Cetylev, ACEVIZ, ALPAC, ENUMINE NAC

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ L-Cysteine, N-acetyl- — Compound Summary. PubChem. National Center for Biotechnology Information. 25 березня 2005. Identification. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 9 січня 2012.
  2. ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 28 березня 2015.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п АЦЕТИЛЦИСТЕЇН (ACETYLCYSTEINUM) Діюча речовина
  4. ↑ а б в г д е ж и (рос.)АНТИОКСИДАНТНЫЕ И АНТИТОКСИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА АЦЕТИЛЦИСТЕИНА. 1999. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
  5. ↑ а б в г Ацетилцистеин в лечении инфекций нижних дыхательных путей у взрослых Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  6. ↑ а б в г Место муколитиков в комплексной терапии больных хроническим бронхитомАрхівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  7. ↑ а б в г " "Ацетилцистеин в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  8. ↑ [відсутнє в джерелі]http://www.hexal.de/unternehmen/hexal-auf-einen-blick/ [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  9. ↑ а б в г д е ж ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТУ АЦЕТИЛЦИСТЕЇН/АМБРОКСОЛ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ІНФЕКЦІЙНИМ ЗАГОСТРЕННЯМ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ/нуфк=2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  10. ↑ а б в г д е ж Применение ацетилцистеина для лечения респираторных заболеваний у детей младшего возраста (2014)Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  11. ↑ а б в г д е ж и к Ацетилцистеин: доказанная польза и перспективные направления Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  12. ↑ а б РОЛЬ І МІСЦЕ N-АЦЕТИЛЦИСТЕЇНУ В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ СЕРЕДНЬОТЯЖКОГО ТА ТЯЖКОГО ПЕРЕБІГУ. 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  13. ↑ а б Ацетилцистеин в терапии заболеваний бронхолегочной системы[Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ Ацетилцистеїн як засіб детоксикації... (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 26 травня 2022.
  15. ↑ Мукоцилиарный транспорт, как основной механизм защиты легких (2010) Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 29 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2010-10-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Фармакологическая группа - Секретолитики и стимуляторы моторной функции дыхательных путей Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  17. ↑ Role of Antibiofilm-Antimicrobial Agents in Control of Device-Related Infections (2011)Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 30 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (англ.)
  18. ↑ Geiler J, Michaelis M, Naczk P, Leutz A, Langer K, Doerr HW, Cinatl J (2010). N-acetyl-L-cysteine (NAC) inhibits virus replication and expression of pro-inflammatory molecules in A549 cells infected with highly pathogenic H5N1 influenza A virus. Biochem. Pharmacol. 79 (3): 413—20. doi:10.1016/j.bcp.2009.08.025. PMID 19732754. (англ.)
  19. ↑ Buijtels, PC; Petit, PL (2005). Comparison of NaOH-N-acetyl cysteine and sulfuric acid decontamination methods for recovery of mycobacteria from clinical specimens. Journal of Microbiological Methods. 62 (1): 83—88. doi:10.1016/j.mimet.2005.01.010. PMID 15823396. (англ.)
  20. ↑ а б Dean, O; Giorlando, F; Berk, M (Mar 2011). N-acetylcysteine in psychiatry: current therapeutic evidence and potential mechanisms of action. Journal of psychiatry & neuroscience : JPN. 36 (2): 78—86. doi:10.1503/jpn.100057. PMC 3044191. PMID 21118657. (англ.)
  21. ↑ Berk, M; Malhi, GS; Gray, LJ; Dean, OM (May 2013). The promise of N-acetylcysteine in neuropsychiatry. Trends in Pharmacological Sciences. 34 (3): 167—77. doi:10.1016/j.tips.2013.01.001. PMID 23369637. (англ.)
  22. ↑ Samuni, Y; Goldstein, S; Dean, OM; Berk, M (August 2013). The chemistry and biological activities of N-acetylcysteine. Biochimica et Biophysica Acta. 1830 (8): 4117—29. doi:10.1016/j.bbagen.2013.04.016. PMID 23618697. (англ.)
  23. ↑ Tepel M, van der Giet M, Schwarzfeld C, Laufer U, Liermann D, Zidek W (2000). Prevention of radiographic-contrast-agent-induced reductions in renal function by acetylcysteine. N. Engl. J. Med. 343 (3): 180—4. doi:10.1056/NEJM200007203430304. PMID 10900277. (англ.)
  24. ↑ Palma PC, Villaça Júnior CJ, Netto Júnior NR (1986). N-acetylcysteine in the prevention of cyclophosphamide induced haemorrhagic cystitis. Int Surg. 71 (1): 36—7. PMID 3522468. (англ.)
  25. ↑ Hemorrhagic Cystitis Treatment & Management[Архівовано 28 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  26. ↑ а б ACETYLCYSTEINE (АЦЕТИЛЦИСТЕИН) Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  27. ↑ Флуімуцил Антибіотик Іт [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] — база нормативно-директивних документів МОЗ України
  28. ↑ РИНОФЛУИМУЦИЛ® (RINOFLUIMUCIL) Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  29. ↑ Рапіра (Rapira)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ацетилцистеїн&oldid=44076496