Очікує на перевірку

Байки Харківські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Байки Харківські»
Одна з сторінок першого видання 1837 року
АвторГригорій Сковорода
Назва мовою оригіналуБасни Харьковскія
КраїнаРосійська імперія
Моваросійська[прим. 1]
ВидавництвоИздание Московского попечительного комитета «Человеколюбивого общества»
Видано1837
Видано українською1920
Перекладач(і)Гнат Хоткевич (1920)
Федір Бурлака (1946)
Валерій Шевчук (1994)
Назар Федорак (2009)
Леонід Ушкалов (2015)

«Байки Харківські» (рос. Басни Харьковскія) — російськомовна збірка із 30 байок українського філософа і письменника Григорія Сковороди; видана посмертно в 1837 році московським видавництвом «Человеколюбивое общество» (укр. Людинолюбне товариство)[7].

Історія створення й видання

[ред. | ред. код]

Байки написані Сковородою в 1760-70-их роках. За словами Сковороди, з пів десятка байок він написав у 1770-их роках, решта ж 15 байок написані 1774 року в селі Бабаях[8]. У тому ж 1774 році Сковорода надіслав увесь збірник до свого приятеля Панаса Панкова з листом-посвятою, у якому висловив свої погляди на жанр байки. Збірка вперше видана в 1837 році московським видавництвом «Человеколюбивое общество» (укр. Людинолюбне товариство)[7].

Автограф збірки не зберігся. Відомо про три списки збірки, один з яких, що датують 1774 роком, зберігається у Біблотеці Вернадського (ЦНБВ)[7].

Список байок

[ред. | ред. код]
  1. "Пси".
  2. "Ворон і Чиж".
  3. "Жайворонки".
  4. "Голова і Тулуб".
  5. "Чиж і Щиглик".
  6. "Годинникові колеса".
  7. "Орел і Сорока".
  8. "Голова і Тулуб".
  9. "Мурашка і Свиня".
  10. "Дві курки".
  11. "Вітер і Філософ".
  12. "Оселка і Ніж".
  13. "Орел і Черепаха".
  14. "Сова і Дрізд".
  15. "Змія і Буфон".
  16. "Жаби".
  17. "Два коштовні камені — Діамант і Смарагд".
  18. "Собака та Кобила".
  19. "Нетопир і двоє пташат — Горленя та Голубок".
  20. "Верблюд і Олень".
  21. "Зозуля та дрізд".
  22. "Гній та Діамант".
  23. "Собака і Вовк".
  24. "Кріт і Лінкс".
  25. "Лев та Мавпи".
  26. "Щука і Рак".
  27. "Бджола та Шершень".
  28. "Олениця та Кабан".
  29. "Баба та Гончар".
  30. "Соловей, Жайворонок та Дрізд".

Переклади та видання українською

[ред. | ред. код]

Вперше окремі байки зі збірки Байки Харківські в перекладі українською мовою було надруковано в 1920 році в перекладі Гната Хоткевича у збірці Григорій Савич Сковорода (український фільософ), виданій харківським видавництвом Союз[9]. Саме Гнат Хоткевич з його збіркою Григорій Савич Сковорода (український фільософ) разом з Грицем Коваленком та його збіркою Григорій Сковорода, його життя і твори[10], на зламі 1910-1920-их років стали першими перекладачами творів Сковороди українською мовою[11][12][13].

Обкладинка видання 1946 року

Переклад Гната Хоткевича

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Байки Харківські // Григорій Сковорода. Григорій Савич Сковорода (український фільософ). Короткий його життєпис і вибрані місця з творів та листів. Упорядник та перекладач з російської: Гнат Хоткевич. Харків: Союз, 1920. 168 с.: С. 86-95[9]

Переклад Федора Бурлаки

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Харківські байки. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини; передмова: проф. С. Чавдаров. Київ: Держлітвидав, 1946. 32 с[14].
    • (передрук) Григорій Сковорода. Харківські байки. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини. Нью-Йорк: Говерля, 1955. 32 с.
    • (передрук) Григорій Сковорода. Харківські байки. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини. Нью-Йорк: Видавництво Чарторийських, 1972. 32 с.
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки харківські; Афоризми. Переклад з російської: Федір Бурлака (байки харківські), Надія Батюк (афоризми); за редакцією О. Р. Мазуркевича; упорядник і автор передмови: Надія Батюк. Харків: Прапор, 1972. 132 с.
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки Харківські // Григорій Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах. Упорядкування, передмова, переклад з російської: Леонід Ушкалов, Мирослав Рогович, Микола Зеров, Федір Бурлака, Григорій Коваленко, Гнат Хоткевич, Петро Пелех. Харків: Ранок, 2003. 144 с. ISBN 966-314-322-3
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки Харківські // Григорій Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах. Упорядкування, передмова, переклад з російської: Леонід Ушкалов, Мирослав Рогович, Микола Зеров, Федір Бурлака, Григорій Коваленко, Гнат Хоткевич, Петро Пелех. Харків: Ранок, 2009. 240 с. ISBN 978-966-6728-26-8

Переклад Валерія Шевчука

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Твори у 2-х т. Переклад з російської: Марія Кашуба, Валерій Шевчук; редакційна колегія: Омелян Пріцак (голова) та ін.; Київ: Видавництво «Обереги»; Кембридж: Український науковий інститут Гарвардського університету; Національна Академія Наук України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 1994. (Гарвардська бібліотека давнього українського письменства) (Корпус українських перекладів)
    • Том 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. 1994. 528 с. ISBN 5-8104-0052-3
    • Том 2 : Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи. 1994. 479 с. ISBN 5-8104-0053-1
    • (2-е вид., випр.) Григорій Сковорода. Твори у 2-х т. Переклад з російської: Марія Кашуба, Валерій Шевчук; редакційна колегія: М. Жулинський та ін.; Київ: Видавництво «Обереги»; Національна Академія Наук України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2005. (Київська бібліотека давнього українського письменства: Студії ; Т. 6)
      • Том 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. 2005. 528 с. ISBN 966-513-081-1
      • Том 2: Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи. 2005. 450 с. ISBN 966-513-086-2
  • Григорій Сковорода. Твори. Упорядник, передмова, примітки: Валерій Шевчук; Переклад з російської: Валерій Шевчук, В. Маслюк, Микола Зеров, М. Рогович. Київ: Веселка, 1996. 271 стор. : ілюстр., портр.

Переклад Назара Федорака

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Байки харківські. Переклад з російської: Назар Федорак. Львів: Свічадо, 2009. 71 стор. (Короткі історії для душі). ISBN 978-966-395-329-8
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки харківські. Переклад з російської: Назар Федорак. // Григорій Сковорода. Найкраще. Переклад з російської: Назар Федорак, Марія Кашуба, Галина Сварник. Київ: Terra Incognita. 2017. 320 стор.: С. 262—303. (Українська езотерика). ISBN 978-966-97596-7-2
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки харківські. Переклад з російської: Назар Федорак. Київ: Terra Incognita. 2019. 108 стор. (Українська езотерика). ISBN 978-966-975-968-9

Переклад Леоніда Ушкалова

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Байки харківські. // Григорій Сковорода. Буквар миру. Книга для сімейного читання. Переклад з російської: Леонід Ушкалов. Харків: КСД, 2015. 320 стор.: 8-36 сс. ISBN 978-966-14-9255-3
  • Григорій Сковорода. Байки. Переказ Леоніда Ушкалова, ілюстрації Інокентія Коршунова. К.; Vivat, 2020. 63 с. ISBN 978-966-982-135-5

Переказ Олександра Виженка

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода - дітям. Байки в переказі Олександра Виженка і малюнках-загадках Анни Сезон. К.; Час майстрів, 2020. 108 с. ISBN 978-966-915-298-5

Переклади іншими мовами

[ред. | ред. код]
  • Болгарською — у 2021 році в Болгарії опублікували переклади творів українського філософа «Байки» (адаптовані для дітей у перекладі Христини Йотової, видавництво «Softpress») та «Байки. Трактати» (у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова, видавництво КВЦ). Переклад здійснено за підтримки Українського інституту книги у межах програми Translate Ukraine[15].
  • Македонською — у 2022 році в Північній Македонії у видавництві «Makedonika Litera»вийшли «Байки Харківські». Переклад здійснено за підтримки Українського інституту книги у межах програми Translate Ukraine[16].

Електронні видання

[ред. | ред. код]

Григорій Сковорода. Байки харківські (Електронна книга: PDF). Переклад з російської: Назар Федорак. Львів: Свічадо, 2009.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ в середовищі вчених мова Сковороди класифікується як «мова наближена до російської», зокрема саме таку класифікацію творам сковороди надають мовознавці як наприклад Петро Бузук[1], Юрій Шевельов[2][3][4] та Валерій Шевчук[5][6]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Петро Бузук. [Мова і правопис в творах Г. С. Сковороди] // Пам’яті Г. С. Сковороди (1722–1922). Збірка статтів. Одеса, 1923. С. 62–84
  2. ↑ К. Д. Каруник. Мова Григорія Сковороди в оцінці Юрія Шевельова: кристалізація поглядів // Слов'янський збірник. 2013. Вип. 17. С. 119-135
  3. ↑ George Y. Shevelov. Prolegomena to Studies of Skovoroda's Language and Style // Richard H. Marshall; Thomas E. Bird, ред. (1994). Hryhorij Savyč Skovoroda: An Anthology of Critical Articles. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Toronto: CIUS Press. с. 93–132. ISBN 978-1-895571-03-5. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка) (англ.) (вперше надруковано у 1991 році: Shevelov G. Y. Prolegomena to studies of Skovoroda's language and style // G.Y. Shevelov (1991). In and around Kiev. Twenty-two studies and essays in Eastern Slavic and Polish linguistics and philology. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag. : pp. 251–297. ISBN 978-3-533-04436-9 (англ.))
  4. ↑ Юрій Шевельов. Попередні зауваги до вивчення мови та стилю Сковороди. Переклад з англ.: Марія Габлевич // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CCXXXIX. Праці Філологічної секції. Львів, 2000. С. 177-211 (інша україномовна версія статті в перекладі Ростислава Доценка друкувалася у 1998 та 2008 роках: Юрій Шерех. Пролеґомена до вивчення мови та стилю Г. Сковороди. Переклад з англ.: Ростислав Доценко // Юрій Шерех. Поза книжками і з книжок. Київ: Час, 1998. 456 стор.: С. 393–437. ISBN 9789669523839; Юрій Шерех. Пролеґомена до вивчення мови та стилю Г. Сковороди. Переклад з англ.: Ростислав Доценко // Пороги і запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології. У 3 томах: Т. 3. Упорядник і автор приміток Р.М. Корогодський. Харків: Фоліо, 1998. 431 стор.: С. 364–413. ISBN 966-03-0015-8; Юрій Шерех. Пролеґомена до вивчення мови та стилю Г. Сковороди. Переклад з англ.: Ростислав Доценко // Юрій Шевельов. Вибрані праці. Кн. 1: Мовознавство. Упорядник: Лариса Масенко. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 2008. 584 стор.: С. 511—566. ISBN 978-966-518-495-9)
  5. ↑ “Споконвіку було Слово”. radiosvoboda.org, 19 липня 2003
  6. ↑ Григорій Сковорода. [Поезія] // Антологія української поезії: У 6 т, Т. 1: Українська дожовтнева поезія. Твори поетів XI–XVIII ст. Упорядник: Валерій Шевчук. Київ: Дніпро, 1984. 454 стор.: С. 330–344.
  7. ↑ а б в Іван Іваньо. Примітки [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] // Григорій Сковорода. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. Київ: Наукова думка, 1983. 542 стор.: C. 485—486 (Дожовтнева українська література)
  8. ↑ Чистилін В. Подорож до Сковороди [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.] // «Історична правда», 3 грудня 2020
  9. ↑ а б Гнат Хоткевич. Григорій Савич Сковорода (український фільософ): короткий його життєпис і вибрані місця з творів та листів [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Упорядник та перекладач з російської: Гнат Хоткевич. Харків: Союз. 1920. 168 стор. (Культурно-історична бібліотека / під ред. Д. І. Багалія).
  10. ↑ Гриць Коваленко. Григорій Сковорода, його життя і твори [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Упорядник та перекладач з російської: Гриць Коваленко. Полтава: З друкарні товариства ”Печатне діло”, 1919. 156 стор.
  11. ↑ Леонід Ушкалов. Переклади творів Сковороди // Леонід Ушкалов. Григорій Сковорода: семінарій. Харків: Майдан, 2004. 776 стор.: 447—450. ISBN 966-8478-76-2
  12. ↑ Епоха Григорія Сковороди // Перекладознавчий аналіз – теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 510 стор.: C. 117-119 ISBN 978-617-10-0245-6
  13. ↑ Переклади творів Сковороди сучасною українською мовою. // Укладачі: Леонід Ушкалов, Сергій Вакуленко, Алла Євтушенко. Два століття сковородіяни: бібліограчічний довідник. Харків: Акта, 2002. 527 стор.: повне зібрання творів: С. 1614; збірки: C. 331, 340, 820, 888, 892, 982, 1012, 1015, 1017, 1137 (74), 1213, 1248, 1276, 1305, 1483, 1540, 1563, 1681, 1682, 1753, 1793 (47); окремі твори: С. 384, 721, 780, 1019, 1249, 1409 ISBN 9789667021580
  14. ↑ Григорій Сковорода. Харківські байки [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини; передмова: проф. С. Чавдаров. Київ: Держлітвидав, 1946. 32 стор.
  15. ↑ Твори поета з Полтавщини видали македонською та болгарською мовами. Процитовано 6 червня 2022 року.
  16. ↑ Твори Григорія Сковороди видали македонською та болгарською мовами. Процитовано 6 червня 2022 року.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Байки_Харківські&oldid=42839379