Баранячі лоби
Зовнішній вигляд

Бара́нячі ло́би — згладжені рухом льодовика скельні виступи корінних порід. Схили, звернені в бік, звідки прийшов льодовик, похилі та згладжені з безліччю рисок від моренного каміння, протилежні — більш нерівні та обривисті. Довжиною до декількох сотень метрів, у висоту сягають 50 м. Мають овальну подовгасту форму, орієнтовану довшою віссю за ходом льодовика. Ділянки невеликих баранячих лобів називають кучерявими скелями. Зустрічаються в зонах сучасного й давнього заледеніння, як материкового, так і гірського.
Поширені у Новій Шотландії (Канада), Фенноскандії[1], що охоплює Скандинавський і Кольский півострови, Фінляндію і частину Карелії.
- ↑ БСЭ — Баранячі лоби [Архівовано 26 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. (рос.)
![]() |
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |