Баришівська сотня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баришівська сотня
Основні дані
Полк: Переяславський
Утворена: 1648
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: містечко Баришівка
Кількість містечок: 1[1]
Кількість сіл: 17[1]: Ядлівка, Рудницьке, Гостролуччя, Селище, Дернівка, Коржі, Волошинівка, Селичівка, Бзів, Морозівка, Лебедин, Кучаків, Власівка, Сулимівка, Пасічна, Сезенків, Мала Стариця.
Кількість хуторів: 5[1]
Сотенна влада
Сотники

Ба́ришівська со́тня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини з центром у містечку Баришівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Утворилася влітку 1648 року. Внесена до Зборівського реєстру (16 жовтня 1649 року) численністю 111 козаків. Як військово-адміністративна одиниця постійно належала до Переяславського полку.

Скасована, як і інші лівобережні сотні у 1782 році. Вся територія сотні увійшла до складу Остерського повіту Київського намісництва.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Населені пункти, записані до сотні у 1750 році: Баришівка, містечко; Бзів, село; Власівка[2], село; Волошинівка, село; Дернівка, село; Коржі, село; Кучакове, село; Лебедин, село; Мала Стариця, село; Морозівка, село; Остролуччя, село; Пасічне, село; Рудницьке, село; Сезонків, село; Селичівка, село; Селище, село; Сулимівка, село; Ядлівка, село.

В «Генеральному описі Малоросії» 1765–1769 років до сотні записано також села: Березне (?), Борщів, Іванківка, Липняцьке (?), Любарці, Паришків, Сеченка (?) та Скопці.

  • Шкабура Овсій (1649)
  • Воробей Іван (1663)
  • Моркотун Іван (1663)
  • Лобода Захар (1666)
  • Щербина (1666)
  • Максименко Олефір (1669–1672)
  • Моркотун Павло (1672)
  • Чеснійший Іван (1673)
  • Острожанин Петро (1675)
  • Мирон Гаврилович (1678–1679)
  • Голубенко Матвій (1685, н.; 1687)
  • Степан Миронович (1687)
  • Мокієвський Михайло (1687)
  • Костянецький Михайло (1690, н.)
  • Степаненко Лук'ян (1693)
  • Лавренченко Василь (1695–1699, 1703–1706)
  • Денис Миронович (1699)
  • Яків Васильович (1702 (н.), 1706)
  • Кулішенко Марко (1704, н.)
  • (Ісаєвич) Ісай Денисович (1710–1728)
  • Кіндрат Васильович (1711 (н.), 1724)
  • Полоток (1718 (н.))
  • Лушня Федір (1723 (н.))
  • Федір Матвійович (1724 (н.), 1731)
  • Жидченко Яків (1728 (н.))
  • Сулима Семен (1729–1737)
  • Яків Іванович (1730–1731 (н.))
  • Великий Іван (1734 (н.))
  • Батюк Влас (1734 (н.), 1737, 1738–1739)
  • Афендик Степан Іванович (1735 (н.), 1738, 1740)
  • Лисенко Максим (1736 (н.))
  • Лизакевич Григорій Федорович (1737–1744)
  • Жидченко Степан (1738 (н.))
  • Антонов Яким (1741–1742 (н.))
  • Гаркуша Никифор (1742 (н.))
  • Афендик Давид (1745–1768)
  • Корніїв Данило (1751 (н.))
  • Афендик Федір (1768–1782)
  • Неродка Яків (1669)
  • Лужицький Іван (1675)
  • Лужецький Данило Іванович (1676–1711)
  • Лужецький Павло Данилович (1719–1720)
  • Врублевський Степан (1720)
  • Антонович Йосип (1727–1730)
  • Лужецький Павло Данилович (1731)
  • Диваченко Михайло (1732–1737)
  • Марковченко Матвій Олександрович (1737–1738)
  • Дмитренко Михайло (1738, 1740, 1742)
  • Кончаковський Іван (1743)
  • Барабаш Трохим Іванович (1746–1755)
  • Мойсеєнко Максим (1760–1767)
  • Чубук Тимофій (1776–1781)
  • Шапошник Іван Прокопович (1735–1737)
  • Бей Семен (1738–1740)
  • Таран Яків (1741–1743)
  • Загниборода Лук'ян (1748, 1754)
  • Загниборода Тиміш (1745–1754)
  • Батюк Данило (1755–1767)
  • Батюк Гордій (1763–1782)
  • Гаркуша Никифор (1734)
  • Кононенко Данило (1737)
  • Гаркуша Никифор (1743–1745)
  • Лисий Мирон (1748)
  • Лисенко Григорій (1752)
  • Носенко Михайло (1752–1761)
  • Федір (1763)
  • Дейко Максим (Василь) (1767)
  • Лазко Максим (1774–1781)
  • Дейнека Тимофій Федорович (1664–1676)
  • Купленик (Куплямінов) Остап (1678–1679)
  • Кудінов Степан (1685–1687)
  • Гриненко Лук'ян (1688–1689)
  • Костянецький Михайло (1690)
  • Железняк Степан (1693)
  • Степаненко Лук'ян (1695)
  • Железняк Степан (1699)
  • Костянецький Михайло (1699–1702)
  • Ісай Денисович (1702–1706)
  • Трохименко Семен (1706)
  • Ісай Денисович (1711)
  • Кононенко Іван (1715; 1724)
  • Олешкевич Олександр (1716)
  • Кудін Іван (1718)
  • Степанович Іван (1720)
  • Скидан Пилип (1726)
  • Кіндрат Васильович (1727, 1728)
  • Дейко Кіндрат (1727, 1729)
  • Антонович Яким (1730, 1734–1735, 1737–1738, 1740)
  • Кіндрат Іванович (1731)
  • Жидченко Стефан (1731)
  • Батюк Улас (1732–1733)
  • Гаркуша Никифор (1734)
  • Носенко Степан (1736)
  • Загниборода Никифор (1738)
  • Дроздовський Тиміш (1738)
  • Прокопенко Федір (1739)
  • Загниборода Никифор (1740)
  • Степан Іванович (1740–1745)
  • Дейко Пилип (1746–1751, 1756–1760)
  • Ісаєвич Михайло (1752–1757)
  • Гаркуша Федір Никифорович (1762–1781)

Опис Баришівської сотні

[ред. | ред. код]

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Баришівської сотні напередодні ліквідації[3]:

Населені пункти
Баришівської сотні
[1]
Дворян і шляхетства
Різночинців
Духовенства
Церковників
Греків
Хат Всього
козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
містечко Баришівка 10 10 8 12 7 53 не зазначено 283 343
село Ядлівка 1 2 64 35 76 175
село Рудницьке 1 2 40 90 34 164
село Гостролуччя 2 3 4 230 230
село Селище 1 2 2 45 43 34 10 132
селище Дернівка 2 9 36 45
селище Коржі 15 9 24
селище Волошинівка 2 29 23 21 73
селище Селичівка 6 123 129
село Бзів 1 1 79 79
селище Морозівка 1 2 8 52 60
селище Лебедин 53 53
селище Кучаків 28 28
селище Уласівка 15 13 15 43
село Сулимівка 1 1 23 23
селище Пасічна 1 3 38 42
селище Сезенків 1 14 22 41
село Мала Стариця 1 2 5 13 15 33
1. хутір підсудка Лебедя жінки 1 1
2. хутір Хлопківський, надвірного радника Сулими 2 2
3. хутір швачих Острозьких 5 5
4. хутір Макарівка 3 3
5. хутір Бочечки 2 2
Всього у сотні Баришівській 13 17 18 26 219 317 34 1160 1730 4976

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г За описом Київського намісництва у 1781 р.
  2. [В «Генеральному описі Малоросії» записана як Уласівка]
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 102, 108

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 111-112.