Канівецька сотня
| Канівецька (Канівцівська) сотня | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Полк: | 1648—1649; 1658—1663 роки — Іркліївський 1757—1782 роки — Переяславський |
| Утворена: | вперше у 1648, вдруге у 1658, втретє у 1757 |
| Ліквідована: | вперше у 1649, вдруге у 1663, втретє у 1782 |
| Населені пункти | |
| Центр: | 1648—1649; 1658—1663 роки Малі Канівці 1757—1782 роки Великі Канівці |
| Кількість сіл: | 7 [1]: Малі Канівці, Великі Канівці, Лихоліти, Ревбинці, Крутьки, Воронинці, Мельники. |
| Кількість хуторів: | 1 [1]: писаря земського Коновича |
| Сотенна влада | |
| Сотники | |
Канівецька сотня (вона ж і Канівцівська) — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця за часів Гетьманщини, що двічі створювалась у складі Іркліївського полку і разом з ним ліквідовувалась, втретє і востаннє існувала у складі Переяславського полку.
Утворилася влітку 1648 року у складі Іркліївського полку. У зв'язку з його ліквідацією в 1649 році скасована. Відновлена у 1658 році знову ж у складі Іркліївського полку і скасована 1663 року знову через ліквідацію вдруге усього полку. Сотенний центр у ці періоди (1648—1649 та 1658—1663 роки) знаходився в селі Малі [Дальні] Канівці.
Втретє Канівецьку сотню відновлено за рішенням гетьмана К. Розумовського у 1757 році внаслідок розукрупнення Іркліївської сотні у складі Переяславського полку. Сотенний центр у 1757—1782 роках були Великі [Ближні] Канівці.
У 1782 році, зі скасуванням полкового на Лівобережній Україні, сотню разом з полком було ліквідовано, а територію розділено між Золотоніським та Городиським повітами Київського намісництва.
- Лебединський Іван (1757—1767) — був одночасно полковим суддею Переяславського полку та війтом Переяславського магістрату.
- Іллєнко Федір (1767—1777)
- Куленський Микита Петрович (1777—1781)
- Богдановський Федір Петрович (1781—1782)
- Бакай Павло (1757—1767)
- Бахкало Павло (1767)
- Удодинський Данило (1769—1782)
- Щипака Григорій (1768—1782)
- Яременко Андрій (1771—1774)
- Гришин Роман (1775—1782)
- Ісаєвич Олексій (1757)
- Волошин Олексій Арсентійович (1758)
- Чернявський Матвій (1767)
- Волошин Степан Арсентійович (1768—1775)
- Чернявський Павло (1776—1782)
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Канівецької сотні напередодні ліквідації[2]:
| Села, та хутори Канівецької сотні [1] |
Дворян і шляхетства |
Різночинців |
Духовенства |
Церковників |
Греків |
Хат | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| козаків виборних | козаків підпомічників | міщан | посполитих коронних, в тому числі рангових | посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків | хат | за останньою 1764 року ревізії душ | ||||||
| У Золотоніському повіті: | ||||||||||||
| в селах Великі і Малі Канівці | 4 | 5 | 2 | 2 | — | 191 | 157 | — | — | 70 | 418 | — |
| хутір писаря земського Кононовича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| Разом у частині сотні Канівецької | 4 | 5 | 2 | 2 | — | 191 | 157 | — | — | 72 | 420 | 967 |
| У Городиському повіті: | ||||||||||||
| село Лихоліти | — | 2 | 1 | 1 | — | 60 | 64 | — | — | 34 | 158 | — |
| село Ревбинці | — | 2 | 2 | 1 | — | 87 | 36 | — | 9 | 15 | 147 | — |
| село Крутьки | — | 1 | 1 | 1 | — | 56 | 66 | — | 1 | 27 | 150 | — |
| село Воронинці | — | — | 1 | 1 | — | 26 | 26 | — | — | 30 | 82 | — |
| село Мельники | 1 | 6 | 1 | 1 | — | 186 | 72 | — | 14 | 22 | 294 | — |
| Разом у частині сотні Канівецької | 1 | 11 | 6 | 5 | — | 415 | 264 | — | 24 | 128 | 831 | 1586 |
| Всього у сотні Канівецькій | 5 | 16 | 8 | 7 | — | 606 | 421 | — | 24 | 200 | 1251 | 2553 |
- ↑ а б в За описом Київського намісництва у 1781 р.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 108, 143
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 147.
- Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — Київ, 2010. — С. 93.
