Бубнівська сотня
| Бубнівська сотня | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Полк: | 1638-1667 — Канівський 1667-1782 — Переяславський |
| Утворена: | 1638 |
| Ліквідована: | 1782 |
| Населені пункти | |
| Центр: | 1654-1731 — Бубнів 1731-1782 — Прохорівка |
| Кількість містечок: | 1[1]: Бубнів |
| Кількість слобід: | 3[1]: Прохорівка, Сушки, Бубнівська Слобідка |
| Кількість хуторів: | 2[1] |
| Сотенна влада | |
| Сотники | |
Бубнівська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Канівського полку Гетьманщини до 1667 року, після Андрусівського перемир'я відійшла до Переяславського полку, де і перебувала аж до ліквідації держави у 1782 p., після чого її територія повністю включена до Золотоніського повіту Київського намісництва.
Виникла, ймовірно, після Ординації Війська Запорозького в кінці 1638 року. У 1649 році — десята Канівська сотня у кількості 241 козака на чолі із сотником Юхимом Рощенком. Вперше згадана як окрема Бубнівська сотня 1654 року у списках міст та присяжних списках у складі Канівського полку.
Сотенні центри:
- 1654—1731 роки — містечко Бубнів (Бубнове, Бубново, Бобновка), нині частина територій Піщанської сільської громади поблизу села Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області.
- 1731—1782 роки — село Прохорівка.
До сотні також входили села: Бубнівська Слобідка, Сушки. Ревізія 1765—1769 років подає за сотнею також села Жигалки і Дмитрівку.
| № | Ім'я | Початок | Завершення | Прим. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Юхим Рощенко | 1649 | ||
| 2 | Богдан Омельченко | 1672 | ||
| 3 | Федір Туранський | 1676 | наказний сотник — Леонтій Курощуп (1676) | |
| 4 | Кіндрат Сацько | 1680 | ||
| 5 | Іван Канівець | 1680[2] | 1693[2] | наказний сотник — Василь Величко (1682, 1689) |
| 6 | Денис Деркач | 1693 | 1706 | |
| 7 | Іван Деркач | 1706 | 1717 | |
| 8 | Денис Деркач | 1707 | 1708 | |
| 9 | Михайло Прохорович | 1708 | 1738 | наказні сотники: Іван Антипенко (1718, 1721), Олефір Гуржій (1729), Олексій Петровський (1736, 1738), Прокіп Савон (1737), Федір Павленко (1737) |
| 10 | Федір Базилевич-Кулябко | 1738 | 1752 | наказні сотники: Йосип Канівецький (1740, 1741), Василь Савич (1740), Федір Павленко (1743—1745) |
| 11 | Іван Максимович | 1752 | 1770 | наказний сотник — Василь Козюра (1767) |
| 12 | Петро Неверовський | 1770 | 1782 |
- Павло Мовчан (1726)
- Хома Степанович (1729—1731)
- Іван Антипенко (1732)
- Захар Степанович (1734)
- Максим Тимофійович (1736—1739; 1745—1754)
- Іван Трибенко (1741)
- Василь Миколайович (1743—1746)
- Іван Гнатович Даценко (1759—1779)
- Іван Прохорович Богуш (1772—1782)
- Процик Кучеренко (1732)
- Улас Тищенко (1734)
- Ничипір Симоненко (1736—1743)
- Григорій Красник (1746—1748)
- Іван Красник (1752—1763)
- Степан Костючевський (1763)
- Григорій Проскурня (1767—1782)
- Ждан Пінчук (1676)
- Гнат Даценко (1732)
- Кирило Макаренко (1734—1746).
- Йосип Засенко (1747—1756)
- Яків Лисенко (1767)
- Трохим Ярошевський (1771—1782)
- Яків Котляренко (1672; 1682)
- Герасим Ювчиненко (1681)
- Петро Стукало (1700)
- Григорій (1716)
- Степан Баглай (1725—1726)
- Семен Кривоніс (1731—1733)
- Тиміш Хруленко (1734)
- Йосип Засенко (1736—1738)
- Василь Румина (1738)
- Яків Охріменко (1739)
- Роман Биринда (1740)
- Ярема Чорномаз (1741)
- Григорій Палій (1743—1746)
- Федір Павленко (1746; 1749—1753)
- Дем'ян Антипович (1759)
- Петро Леонов (1759—1760)
- Йосип Фесун (1762—1764)
- Іван Прохорович Богуш (1767)
- Василь Федорович Базилевич-Кулябка (1768—1771)
- Василь Якименко (1771—1782)
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Бубнівської сотні напередодні ліквідації[3]:
| Населені пункти[1] | Дворян і шляхетства | Різночинців | Духовенства | Церковників | Греків | Хат | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| козаків виборних | козаків підпомічників | міщан | посполитих коронних, в тому числі рангових | посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків | хат | за останньою 1764 року ревізії душ | ||||||
| містечко Бубнів | 3 | 2 | 2 | 1 | — | 35 | 40 | — | 5 | 42 | 122 | — |
| село Прохорівка | 8 | 8 | 2 | 1 | — | 37 | 74 | — | 10 | 120 | 241 | — |
| село Сушки | 2 | 3 | 1 | 1 | — | 20 | 42 | — | — | 80 | 142 | — |
| село Слобідка Бубнівська | — | 7 | 1 | 1 | — | 36 | 41 | — | — | 97 | 174 | — |
| 1. хутір бунчукового товариша Томари | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 2. хутір коморника Танчого | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| Всього у сотні Бубнівській | 13 | 21 | 6 | 4 | — | 128 | 197 | — | 15 | 342 | 682 | 1435 |
- ↑ а б в г За описом Київського намісництва на 1781 р.
- ↑ а б Кривошея, 2008, с. 66.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 106
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. — 452 с. — ISBN 978-966-02-4850. Архівовано з джерела 27 вересня 2011 (укр.)
- Бубнівська сотня // Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія / Український інститут національної пам'яті. ‒ К.: «Стилос», 2010. ‒ 792 с.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] — Дніпропетровськ, 2007. — С. 122—123
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Полк | Канівський (1654-1667) • Переяславський (1667-1782) | .svg) |
|---|---|---|
| Центр | Бубнів (1654-1731) • Прохорівка (1731-1782) | |
| Населені пункти | ||
 | ||
