Перейти до вмісту

Батечко Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Батечко Іван Васильович
Народження7 квітня 1926(1926-04-07)
Рудня, Броварський район, Київська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть21 вересня 1981(1981-09-21) (55 років)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Жанрпейзаж і портрет
НавчанняОдеське художнє училище і Київський державний художній інститут (1962)
Діяльністьграфік, викладач
ВчительСвітлицький Григорій Петрович, Селіванов Іван Михайлович, Чичкан Леонід Ілліч і Пащенко Олександр Софонович
ПрацівникКиївський державний художній інститут і Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей»
ЧленСпілка радянських художників України
Учасникнімецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Нагороди
орден Слави III. ступеня

Іва́н Васи́льович Ба́течко (7 квітня 1926, Рудня — 21 вересня 1981, Київ) — український радянський графік і педагог; член Спілки радянських художників України з 1963 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 квітня 1926 року в селі Рудні (нині Броварський район Київської області, Україна). Після закінчення школиприїхав до Києва, де навчався малюванню у студії Григорія Світлицького[2].

З 1 жовтня 1943 року проходив службу у Червоній армії, служив у стрілецьких військах. Брав участь у німецько-радянській і радянсько-японській війнах. Нагороджений орденом Слави III ступеня (23 серпня 1945)[3].

Після звільнення зі служби у 1950 році навчався в Одеському художньому училищі[1] та протягом 1956—1962 років — у Київському художньому інституті, де його викладачами були, зокрема Іван Селіванов, Леонід Чичкан. Дипломна робота — серія кольорових ліногравюр «Шляхами Тараса» (керівник Олександр Пащенко).

Після здобуття фахової освіти залишився працювати викладачем у Київському художньому інституті. З 1969 року працюв у Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей»[1]. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Артема, № 47, квартира № 2. Помер у Києві 21 вересня 1981 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював ув галузі станкової графіки: майстер гравюри на дереві, створював образи старовинної української архітектури, екслібриси, ліричні пейзажі, історичні портрети. Серед робіт:

серії
  • «Шляхами Тараса» (1961—1963);
  • «Пам'ятники Києва» (1963);
  • «Поема про Київ» (1965);
  • «Слов'янські першодрукарі» (1965—1969, гравюри на дереві);
  • «По ленінських місцях» (1967);
  • «Архітектурні пам'ятники XVII—XVIII сторіччя» (1970, гравюри на дереві).
кольорові ліногравюри

Також автор 8 кліше для дереворитів: «Портрет Тараса Шевченка», «Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві», «Київський державний університет імені Тараса Шевченка» (1978) та інших.

Брав участь республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року, зарубіжних — з 1965 року. 1977 року у Києві відбулася його персональна виставка. 2010 року його твори експонувалися під час днів України в Лерраху[1].

Крім вище згаданого музею, роботи художника зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка та Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка у Києві

Вшанування

[ред. | ред. код]

У 1999 році в Броварах на честь художника назвали вулицю[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]