Башкаус

Башкаус
Башкаус
51°11′42″ пн. ш. 87°45′58″ сх. д. / 51.195105° пн. ш. 87.76607° сх. д.
Витік	південь Улаганського району Республіки Алтай, Росія
• координати	50°12′35″ пн. ш. 89°11′33″ сх. д. / 50.209722222222° пн. ш. 89.1925° сх. д.
• висота, м	2540 м
Гирло	вище с. Баликча, Улаганський район Республіки Алтай, Росія (ліва притока Чулишмана)
• координати	51°11′43″ пн. ш. 87°45′59″ сх. д. / 51.195144444444° пн. ш. 87.766275° сх. д.
• висота, м	452 м
Басейн	Чулишман→Телецьке озеро→Бія→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія: Республіка Алтай
Регіон	Республіка Алтай
Довжина	219 км
Площа басейну:	7 770 км²
Середньорічний стік	27 м³/с
Притоки:	Калбакая (пр.), Кумурлу (пр.), Верхній Ільдугем (л.), Артлаш (пр.), Нижній Ільдугем (л.), Великий Улаган (пр.), Кубадру (л.), Каракудюр (л.), Аспатти (л.), Ониш (пр.), Чебдар (л.)
	Медіафайли у Вікісховищі

Дані вимірювання стоку (м³/с)

січень:

2,48

лютий:

1,93

березень:

2,08

квітень:

11,74

травень:

66,18

червень:

81,45

липень:

61,52

серпень:

44,04

вересень:

28,54

жовтень:

15,42

листопад:

6,99

грудень:

4,05

Усть-Улаган (90 км від гирла), 1961–1992

Башкаус — річка у Росії, ліва притока Чулишмана, тече в Республіці Алтай.

Фізіографія

Башкаус починається у східному Алтаї на півдні Улаганського району Республіки Алтай на кордоні з Кош-Агацьким районом. Річка витикає з невеликого льодовикового озера на східному краї Курайського хребта біля його стику з хребтом Чихачева, на висоті приблизно 2540 м над рівнем моря. Від витоку тече на захід, потім поступово відхиляється до північного заходу. В середній течії в районі села Усть-Улаган починає відхилятись до півночі, і в низов’ях вже тече майже точно на північ. Після злиття з лівою притокою Чебдаром незадовго до гирла повертає до північного сходу. Більша частина русла Башкауса пролягає у вузькій глибокій долині між Курайським хребтом і Улаганським плато.

Башкаус впадає в Чулишман на висоті на висоті 452 м над рівнем моря приблизно за 12 км вище по його течії від села Баликча, за 20 км до впадіння Чулишмана у Телецьке озеро. У гирлі має 35–50 м завширшки і глибину до 1 м; швидкість плину 2,3 м/с.

В Башкаус впадає велика кількість приток, які особливо численні в його верхній і середній течії. Найбільші з них: Верхній Ільдугем, Нижній Ільдугем, Кубадру, Каракудюр, Аспатти, Чебдар — ліві, Калбакая, Кумурлу, Артлаш, Великий Улаган, Ониш — праві.

Гідрологія

Довжина річки 219 км, площа басейну 7 770 км². Середньорічний стік, виміряний за 90 км від гирла біля села Усть-Улаган у 1961–1992 роках, становить 27 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається в лютому (1,93 м³/с), максимум — у червні (81,5 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (0,48 м³/с) спостерігався в лютому 1977 року, абсолютний максимум (204 м³/с) — у червні 1966.

Інфраструктура

Басейн Башкауса лежить повністю в межах Улаганського району Республіки Алтай. Долина Башкауса населена густіше за сусідній Чулишман: у середній течії при злитті з правою притокою Великим Улаганом над річкою лежить райцентр Усть-Улаган (нас. 2,5 тис. осіб) і село Чібіля; вище від них — село Саратан; нижче — село Кара-Кудюр, біля гирла — Кокбеш. У верхів’ях Великого Улагана існує село Баликтуюль.

В Усть-Улагані річку перетинає міст на регіональній автодорозі Акташ — Усть-Улаган — Баликтуюль (Улаганський тракт), яка сполучає долину Башкауса з федеральною автотрасою М-52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт). Від Усть-Улагана удовж річки вверх по течії також іде дорога на Саратан.

Завдяки своєму гірському характеру і великій кількості порогів, водоспадів, та інших перешкод Башкаус має популярність серед екстремальних туристів-водників: маршрути по Башкаусу та його притокам належать до VI категорії — найвищої категорії складності, прийнятій у російському водному туризмі.