Березники (Звягельський район)
| село Березники | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район | Звягельський район | ||||
| Тер. громада | Ємільчинська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA18080130050017362 | ||||
| Облікова картка | Березники с. Березники (до 2017 р.) | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 522 (2001) | ||||
| Площа | 1,3 км² | ||||
| Густота населення | 401,54 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 11233 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°51′58″ пн. ш. 27°29′3″ сх. д. / 50.86611° пн. ш. 27.48417° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
207 м | ||||
| Найближча залізнична станція | Яблунець | ||||
| Відстань до залізничної станції |
51 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11201 | ||||
| Карта | |||||
  Березники | |||||
 Березники | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Березники́ — село в Україні, в Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 522 особи (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
Розташоване за 26 км від Ємільчиного та 51 км від залізничної станції Яблунець[1].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 608 осіб, з них: православних — 580, чоловіків — 327, жінок — 281[2].
В кінці 19 століття в селі нараховувалося 92 двори та 525 мешканців[3]. Станом на 1906 рік — 114 дворів та 659 мешканців[4], у 1923 році — 883 особи, дворів — 151[5].
У 1972 році кількість мешканців становила 825 осіб, дворів — 215[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 603 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 522 особи[6].
Засноване наприкінці 18 століття[1]. В кінці 19 століття — село у Городницькій волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 40 верст від центру повіту, міста Новоград-Волинський та 20 верст від волосного центру, містечка Городниця. Власність Заленських, раніше входила до городницького ключа князів Корецьких, пізніше належала литовському стольнику Юзефові Чарторийському, через доньку котрого перейшло у володіння Генріка Любомирського[3]. Належало до православної парафії в Городниці (20 верст)[7].
У 1906 році — сільце Городницької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 41 версту, до волосної управи, в міст. Городниця — 14 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Городниці[4].
У 1923 році — сільце; включене до складу новоствореної Березниківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Городницького району Житомирської округи; адміністративний центр сільської ради[8]. Розміщувалося за 15 верст від районного центру, міст. Городниця[5].
В період голодомору в 1932—1933 роках в селі загинуло 6 чоловік, з яких 5 на сьогодні відомі[9]. Під час загострення сталінських репресій проти українського народу в 30-ті роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 33 мешканців села, з яких 21 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі реабілітовані і їхні імена відомі[10].
На фронтах Другої світової війни воювали 90 селян, з них 40 загинули, 45 нагороджені орденами та медалями. На їх честь встановлено обеліск Слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу зерново-тваринницького напрямку, який обробляв 3,6 тис. га земель, з них 1,9 тис. ріллі. В селі була восьмирічка школа, бібліотека, клуб, медпункт, відділення зв'язку, магазин[1].
28 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Городницького району, в складі сільської ради увійшло до Ємільчинського району Житомирської області[8].
29 березня 2017 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, село увійшло до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[12].
- ↑ а б в г Березники // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728 с. http://ukrssr.com.ua/. с. 267. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
- ↑ а б Bereżniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 108. (пол.)
- ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 134. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 172. Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 199, 557. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 16 листопада 2021. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Національна Книга пам′яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні : Житомирська область (PDF). http://history.org.ua/. 2008. ISBN: 978-966-655-361-7. с. 356. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2022. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- Погода в селі Березники [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |