Перейти до вмісту

Брідок (Звягельський район)

Координати: 50°41′4″ пн. ш. 27°53′31″ сх. д. / 50.68444° пн. ш. 27.89194° сх. д. / 50.68444; 27.89194
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Брідок
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130070049166 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 61 (2001)
Площа 0,5 км²
Густота населення 122 осіб/км²
Поштовий індекс 11259[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°41′4″ пн. ш. 27°53′31″ сх. д. / 50.68444° пн. ш. 27.89194° сх. д. / 50.68444; 27.89194
Середня висота
над рівнем моря
221 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11201
Карта
Брідок. Карта розташування: Україна
Брідок
Брідок
Брідок. Карта розташування: Житомирська область
Брідок
Брідок
Мапа
Мапа

Брідо́к (до 1946 року — Клярівка, раніше — слобода Клярин) — село в Україні, в Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 61 особу (2001).

Географія

[ред. | ред. код]

На північно-західній околиці села є ставок з площею водного дзеркала 40,07 га[2].

Населення

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття в поселенні проживало 187 мешканців, дворів — 30[3], у 1906 році — 282 жителі, дворів — 34[4].

Станом на 1923 рік в слободі нараховувалося 53 двори та 334 мешканці[5], у 1924 році — 372 особи (з перевагою польської національности), дворів — 65[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 87 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 61 особу[7].

Історія

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття — Клярівка (пол. Klarówka), колонія Барашівської волості Житомирського повіту[3].

У 1906 році — Клярин, слобода Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 83 версти, до волосного центру, с. Бараші — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Горошках[4].

У березні 1921 року, в складі волості, передана до новоствореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році увійшла до складу новоствореної Симонівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Барашівського району Коростенської округи[8]. Відстань до районного центру, с. Бараші, 10 верст, до центру сільської ради, с. Симони — 3,5 версти[5].

Під час загострення сталінських репресій проти українського народу в період 1920—1940 років минулого століття органами НКВС, було безпідставно заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 13 мешканців слободи Клярин, з яких 5 чоловік розстріляно. Нині всі жертви тоталітарного режиму реабілітовані[9].

7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області» с. Клярівка перейменоване на с. Брідок. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, внаслідок ліквідації Барашівського району, включене до Ємільчинського району Житомирської області[8].

29 березня 2017 року село включене до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 29 лютого 2020. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
  2. Ставки та водосховища Житомирської області. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-21 у Wayback Machine.]
  3. а б Klarówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 80. (пол.)
  4. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 жовтня 2022.
  5. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 129. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.
  6. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 9 жовтня 2022.
  8. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 210, 543. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.
  9. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  10. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  11. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]