Боголюбов Петро Яковлевич
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Петро Яковлевич Боголюбов | |
| Народження | 25 листопада 1912 | |
| Миколаїв, Російська імперія | ||
| Смерть | 20 століття | |
| СРСР | ||
| Громадянство |  СРСР
| |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1951 1959—1960 1961 1963 1966 1968 1969 1970 |
«Динамо» (Л) «Авангард» (Т) «Хімік» (С) «Алга» (Фр) «Іртиш» (П) «Хвиля» (К) «Граніт» (Тетюхе) «Уралець» (Ур)
|
|
| Суддівська діяльність | ||
| Категорія | республіканська (з грудня 1946) | |
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Петро Яковлевич Боголюбов (нар. 25 листопада 1912, Миколаїв, Російська імперія — пом. ?, СРСР) — радянський футбольний тренер та арбітр.
Народився в Миколаєві в робітничій сім'ї. Закінчив 6 класів робітничої школи та ФЗУ. З 1928 по 1931 рік навчався в морському технікумі. По завершенні військової служби працював на заводі 2000 майстром-контролером. З 1938 року працював арбітром, обслуговував міські футбольні змагання. Напередодні приходу німецьких окупаційних військ допомагав створювати окопи поблизу села Себіно. Під час Німецько-радянської війни працював на заводі «Північна верф», паралельно з цим був членом підпільної організації «Патріоти Родіни» (керівник — І.В. Козодеров), яка діяла в Миколаєві. У червні 1945 року прийнятий на роботу механіком гаража цеху №15 заводу 445 (імені 61-о комунара), а з 16 червня того ж року працював інструктором-методистом завкому ДСТ «Суднобудівник». У грудні 1946 року отримав республіканську суддівську категорію.
По завершенні війни розпочав кар'єру футбольного тренера. З 2 червня 1947 року, після звільнення з заводу, відправився на 2-річні тренерські курси до Москви. Паралельно з навчанням, з 1947 по 1949 рік працював начальником команди у львівському «Спартаку». У 1951 році очолив іншу львівську команду, «Динамо». З другої половини 1959 року до кінця 1960 року тренував тернопільський «Авангард». Після цього очолив сєвєродонецький «Хімік». У 1962 році виїхав до Середньої Азії, де працевлаштувався начальником команди «Алга» (Фрунзе), де займав посади начальника команди (1962, 1964) та головного тренера (1963). На початку 1966 року очолив палодарський «Іртиш», в якому пропрацював до вересня 1966 року. З початку 1968 року й до серпня 1968 року тренував «Хвилю» (Кизилорда). У 1969 році — головний тренер «Граніту» (Тетюхе). У 1970 році тренував «Уралець» (Уральськ)[1].
- ↑ Казахстанский футбол | KAZ-Football.kz | Футбол Казахстана [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль тренера та арбітра [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті footballfacts.ru (рос.)
- Профіль тренера на сайті footbook.ru (рос.)
- Футбольный тренер Петр Боголюбов в оккупацию был членом николаевского подполья [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)