Боднарівка (Чортківський район)
| село Боднарівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Гусятинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060130020093223 
|
| Облікова картка | Боднарівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1532 |
| Населення | 111[1] |
| Територія | 0.900 км² |
| Густота населення | 123.33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48205 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°1′53″ пн. ш. 26°11′30″ сх. д. / 49.03139° пн. ш. 26.19167° сх. д. |
| Водойми | р. Збруч |
| Найближча залізнична станція | Гусятин |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, с. Суходіл, Гусятинський р-н, Тернопільська обл., 48205 |
| Карта | |
  Боднарівка | |
 Боднарівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Боднарі́вка — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.
Територія — 1,17 км².
Розташоване на північному сході району на правому березі р. Збруч (ліва притока Дністра), за 7 км від адміністративного центру громади і найближчої залізничної станції Гусятин. Неподалік проліг автошлях Гусятин–Борщів, від якого на східній околиці села Суходіл відгалужена дорога з твердим покриттям довжиною 3 км у південно-східному напрямку до Боднарівки. Географічні координати: 49°02′ північної широти ш. 26°12′ східної довготи.
Після 1-го поділу Речі Посполитої у 1772 єдине до того подільське с. Боднарівка поділене по р. Збруч; менша частина села (понад 10 % його території на правобережжі Збруча) передана до Австрії, а більша частина (лівобережна) залишилась у Польщі. Такий поділ зберігся донині з тією різницею, що тепер дві Боднарівки — села Тернопільської та Хмельницької областей.
Від 1772 р. село (галицька частина) належало до Заліщицького циркулу, з 1816 р. — Чортківського, протягом 1863—1914 рр. — до Гусятинського повіту.
Протягом 1921—1939 рр. село — Копичинецького повіту Тарнопільського воєводства.
Від січня 1940 до травня 1963 село — Гусятинського району. Протягом 1940—1958 — хутір Суходільської сільської ради. 1958 р. два сусідніх хутори Боднарівка і Троянівка об'єднані в село. Від травня 1963 до січня 1965 село — Чортківського району. Від січня 1965 до вересня 2020 — Гусятинського району.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Гусятинської селищної громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади[2][3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].
Хутір, який від 1958 належить до Боднарівки, нині його вулиця за 1 км на захід від села. Біля поселення (0,2 км на південний схід) протікає р. Збруч. Назва походить, імовірно, від прізвища Троян. Від 26 жовтня до початку листопада 1921 в Троянівському лісі між селами Троянівка і Суходіл зосереджувалася перед ІІ-м Зимовим походом Подільська група Армії УНР. Від січня 1940 до травня 1958 — хутір Суходільської сільської ради. У 1941 органи НКВС заарештували і знищили в Чортківській та Уманській тюрмах Володимира Гуменного, Антіна Кукурудзу й Павла Патусяка. У роки німецько-радянської війни в Червоній армії загинуло четверо місцевих жителів: Михайло Бевх (1910—1945), Григорій Джала (1921—1945), Михайло Костирський (1904—1944), Павло Осідак (1925—1944); пропали безвісти: Іван Марчак (1920—1945), Степан Черніховський (1915—1944). В ОУН і УПА перебували: Дмитро Волошин (нар. 1925), Володимир Гуменний (1924—1945), Михайло Гуцеляк (1904—1945), Микола Джала (1910 — р. см. невід.). У березні 1949 у Троянівці було 59 дворів, проживали 204 особи; лютому 1952 — 44 двори, 176 осіб. Місцева влада планувала перетворити хутір у село, однак у 1958 відбулося об'єднання двох сусідніх хуторів у село Боднарівка.[5]
Перша письмова згадка — 1532 рік. Назва походить, імовірно, від слова «бондар»; цим ремеслом, очевидно, займалося місцеве населення; за іншою версією — від прізвища Боднар.
Із листопада 1918 в Боднарівці — влада ЗУНР. 17 липня 1919 в селі переправився через р. Збруч на територію УНР 1-й корпус УГА. 15–18 вересня 1920 у Боднарівці відбулися бої 3-ї Залізної дивізії Армії УНР під орудою генерала Олександра Удовиченка з більшовицьким військом. Восени 1920 у селі встановлено польську владу.
На початку листопада (за іншими даними — у ніч з 25 на 26 жовтня[6]) 1921 Подільська група Армії УНР під керівництвом полковника Михайла Палія під час 2-го Зимового походу через міст у Бондарівці перейшла р. Збруч і вступила на територію Наддніпрянської України, захопивши в полон 46 прикордонників.
Після 17 вересня 1939 в Боднарівці встановлена радянська влада. Із 6 липня 1941 до 23 березня 1944 — під нацистською окупацією.
У роки німецько-радянської війни в Червоній армії загинуло шестеро місцевих жителів: Павло Боцян (1924—1944), Іван Гладкий (1912—1944), Омелян Івасюк (1910—1941), Володимир Лучка (1924—1944), Петро Романюк (1909—1945), Олександр Стус (1903—1945); пропали безвісти Євстахій Івасюк (1914—1943), Іван Романюк (1912—1945), Іван Стучан (1908—1941).
В ОУН перебували Степан Бабій, Бронислава Пачинська, Євген Наконечний та інis. Репресій зазнали 13 осіб[7].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610203, розташована у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.
- Результати
- зареєстровано 98 виборців, явка 64,29%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 41,27%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,63%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 7,94%.[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 31,15%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 26,23%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 24,59%[9].
Є мурована капличка, «фігура» Матері Божої з Ісусиком, встановлена на честь скасування панщини (біля садиби Євгенії Бурби).
У 1961 завершено будівництво на р. Збруч Боднарівської гідроелектростанції.
Працює фельдшерський пункт (х. Троянівка).
На північно-західній околиці Боднарівки — невеликий ліс (схил долини р. Збруча). За 1 км вище по течії Збруча є Боднарівське водосховище.
Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
У березні 1949 р. на хуторі було 45 дворів; в лютому 1952 р. — 36 дворів; у 2014 — 59.
| Чисельність населення, осіб | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 1949 | 1952 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2003 | 2011 | 2013 | 2014 | 2015 |
| 133[10] | 105[10] | 117[10] | 111[1] | ||||||||||||
- Стефанія Бубнюк (1901, Троянівка — 1996) — українська журналістка, редактор, громадська діячка в Канаді;[5]
- Володимир Гладкий (Західний; 1908, Троянівка — 1977) — український публіцист, редактор, видавець, літературний критик, перекладач, громадський діяч.[5]
- ↑ а б Паспорт Гусмятинської селищної громади
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Рішення Гусятинської селищної ради № 27 від 1 грудня 2020 року «Про початок реорганізації Босирівської сільської ради, Городницької сільської ради, Коцюбинчицької сільської ради, Кривеньківської сільської ради, Личковецької сільської ради, Постолівської сільської ради, Самолусківської сільської ради, Сидорівської сільської ради, Сокиринецької сільської ради шляхом приєднання до Гусятинської селищної ради [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б в Уніят В., Щавінський В. Троянівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 37—38. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- ↑ Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : 2008–2020.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Щавінський В. Боднарівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 37. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Щавінський В. Боднарівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 37—38. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Bednarówka z Suchodołem i Trojanówką, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 124. (пол.)
- Bednarówka 2.), gm. Olchowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 124. (пол.)
