Вільхівчик (Чортківський район)
село Вільхівчик | |
---|---|
Краєвид села Вільхівчик | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Гусятинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61060130050093555 |
Основні дані | |
Засноване | 1540 |
Населення | 661 |
Територія | 2.337 км² |
Густота населення | 282.84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48254 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°5′46″ пн. ш. 26°11′43″ сх. д. / 49.09611° пн. ш. 26.19528° сх. д. |
Водойми | Збруч |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Гусятин |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48254, с. Вільхівчик |
Сільський голова | Чичун Оксана Іванівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Вільхі́вчик — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Гусятинської селищної громади.
Населення — 649 осіб (2003).
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 659 | 99.7% |
російська | 2 | 0.3% |
Усього | 661 | 100% |
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Перша писемна згадка — 1760, згідно з документами ЦДІА України у Львові.
Від 1907 діяла читальня «Просвіти».
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610210, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстрований 271 виборець, явка 95,94%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 39,53%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,28%, за «Голос» — 10,47%.[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,89%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 28,23%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 11,69%[3].
- церква святої великомучениці Параскеви (1929; кам.),
- костьол Пресвятого Серця Господа Ісуса (1926; кам.),
- дві каплички (кін. 19 ст. і 1915).
Споруджено пам'ятники полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1966) та на честь скасування панщини (1985, реконструйовано); насипана символічна могила Борцям за волю України (1990).
17 вересня 2017 року освячена могила трьом воякам УПА - Бантроху Василю (1928 - 1947), Курчабі Павлу (1904-1947), Сатію Івану (1928-1947).[4]
Діють ЗОШ 1-2 ступенів, бібліотека.
- релігійний діяч Антін Луговий,
- Роман Михайлишин (1988—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.[5][6]
- літератор І. Павчук.
Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
-
Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1926р.)
-
Церква Святої Великомучениці Параскеви (1929р.)
-
Капличка
-
Краєвид села.
-
Могила трьом воякам УПА
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Освячення могили трьом воякам УПА в селі Вільхівчик, Гусятинської ОТГ. (Коротка версія) (укр.), процитовано 15 жовтня 2022
- ↑ «Ми виженемо русню назавжди, і Україна обов'язково переможе!» Тернопільщина попрощалася з Романом Михайлишиним - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Своя громада: Прапор біля будинку. Своя громада. субота, 15 жовтня 2022 р. Процитовано 15 жовтня 2022.
- Гуцал П., Уніят В., Щавінський, В. Вільхівчик // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 47—48. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Уніят, В. Вільхівчик // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 281. — ISBN 966-528-197-6.
- Olchowczyk, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 449. (пол.)