Бойко Юрій Миколайович (енергетик)
| Юрій Миколайович Бойко | |
|---|---|
 | |
| в.о. Міністра енергетики України | |
| 20 листопада 2020, 28 квітня 2021 — 21 грудня 2020, 29 квітня 2021 | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Ольга Буславець (в. о.) |
| Наступник | Юрій Вітренко, Герман Галущенко |
| Народився | 1972 Рівне, УРСР |
| Відомий як | політик, правник, інженер  |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Освіта | Київський політехнічний інститут |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, ЛНУ ім. І. Франка і Міжнародний інститут менеджменту |
| Професія | енергетик державний службовець |
Юрій Миколайович Бойко (1972, Рівне) — український політик, державний діяч. В.о. Міністра енергетики від 20 листопада до 21 грудня 2020 року[1].
Народився 1972 року в місті Рівне. Закінчив у 1995 році Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматичне управління електроенергетичними системами», кваліфікація — інженер-електрик. Також закінчив Міжнародний інститут менеджменту (2002 р.), має ступінь магістра з Бізнес Адміністрування, та Львівський національний університет імені Івана Франка (2013 р.) за спеціальністю «Правознавство», де здобув кваліфікацію спеціаліста-юриста.
Трудову діяльність розпочав енергетиком відділу Головного енергетика Рівненського радіотехнічного заводу. Згодом працював інженером-електриком ТОВ «ЕЛВІС», м. Рівне, інспектором інспекції енергонагляду ВАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго.
З 2003 року працював за фахом на керівних посадах в енергетичній галузі: директором Броварського району електричних мереж ВАТ «А. Е. С. Київобленерго»; керівником управління проєктами, заступником директора з виробництва з експлуатації розподільчих мереж, директором з виробництва по роботі із зниження втрат, директором з капітального будівництва Управління з операційної діяльності ЗАТ «А. Е. С. Київобленерго», м. Київ.
У 2009—2011 роках працював технічним директором, а потім віце-президентом Приватного підприємства "Управляюча компанія «Метрополія».
З вересня 2011 по жовтень 2012 рік працював на посаді технічного директора Приватного підприємства ТОВ «Інжинірингова Компанія Нові Енергетичні Технології», м. Київ.
Починаючи з листопада 2012 до жовтня 2014 року працював у Чернігові — т.в.о. голови правління, а згодом головою правління ПАТ «Чернігівобленерго».
З жовтня 2014 до травня 2020 року працював заступником директора з економіки та фінансів ДП «Енергоринок»[2].
6 травня 2020 року став заступником Міністра енергетики та захисту довкілля[3]. З 10 червня у зв’язку з перейменуванням Міністерства енергетики та захисту довкілля України продовжив працювати на посаді заступника Міністра енергетики України[4].
20 листопада 2020 року був призначений т.в.о. Міністра енергетики України[5]. 28 квітня 2021 Бойко очолив знову став тимчасовим керівником Міністерства енергетики[6].
Одружений, має двох дочок[7].
- ↑ Міненерго очолив заступник міністра Бойко замість першого заступника міністра Буславець. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Міністерство енергетики та вугільної промисловості України :: Уряд призначив Бойка Юрія Миколайовича заступником Міністра енергетики та захисту довкілля. mpe.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020. [Архівовано 2020-11-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про призначення Бойка Ю. М. заступником Міністра енергетики та захисту довкілля України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про продовження виконання обов’язків заступника міністра. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про тимчасове покладення виконання обов’язків Міністра енергетики України на Бойка Ю. М. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Міністр на день. Кабмін призначив нового в.о. глави Міненерго. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
- ↑ Профіль: Бойко Юрій Миколайович, Міністерство енергетики України, Заступник міністра. PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
| Міністри енергетики і електрифікації України | Віталій Скляров (1991–1993) • Анатолій Гриценко (1993) • Вілен Семенюк (1993–1995) • Олексій Шеберстов (1995–1996) • Юрій Бочкарьов (1996–1997) |  |
|---|---|---|
| Міністри енергетики України | ||
| Міністри палива та енергетики України | Сергій Тулуб (1999–2000) • Сергій Єрмілов (2000–2001) • Станіслав Сташевський (2001) • Віталій Гайдук (2001–2002) • Сергій Єрмілов (2002–2004) • Сергій Тулуб (2004–2005) • Іван Плачков (2005–2006) • Юрій Анатолійович Бойко (2006–2007) • Юрій Продан (2007–2010) • Юрій Анатолійович Бойко (2010) | |
| Міністри енергетики та вугільної промисловості України | Юрій Бойко (2010–2012) • Едуард Ставицький (2012–2014) • Юрій Продан (2014) • Володимир Демчишин (2014–2016) • Ігор Насалик (2016–2019) | |
| Міністри енергетики та захисту довкілля України | ||
| Міністри енергетики України | Ольга Буславець (в. о.) (2020) • Юрій Миколайович Бойко (в. о.) (2020) • Юрій Вітренко (в. о.) (2020—2021) • Юрій Миколайович Бойко (в. о.) (2021) • Герман Галущенко (2021—) | |
