Стефанішина Ольга Віталіївна
Ольга Віталіївна Стефанішина | |||
---|---|---|---|
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністр юстиції України | |||
Нині на посаді | |||
На посаді з | 5 вересня 2024 | ||
Президент | Володимир Зеленський | ||
Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль | ||
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України | |||
4 червня 2020 — 4 вересня 2024 | |||
Президент | Володимир Зеленський | ||
Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль | ||
Попередник | Вадим Пристайко | ||
Народилася | 29 жовтня 1985 (39 років) Одеса | ||
Відома як | юристка, політична діячка | ||
Країна | Україна | ||
Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету | ||
Політична партія | Слуга народу | ||
У шлюбі з | Стефанішин Михайло Васильович (до 2017) | ||
Діти | син і донька | ||
Професія | юрист | ||
Релігія | православ'я | ||
Нагороди | |||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець (нар. 29 жовтня 1985, Одеса, УРСР) — українська юристка та держслужбовиця. Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції України (з 5.09.2024)[1]. Віцепрем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2020—2024)[2][3].
Народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі[4]. З 2006 до 2007 року — приватна юридична практика.
У 2007—2010 працювала в Державному департаменті з питань адаптації законодавства на посаді спеціалістки-керівниці відділу з питань правового забезпечення європейської інтеграції. 2010—2015 в Департаменті міжнародного права / Департамент європейської інтеграції у Міністерстві юстиції України, заступниця директора / директор[5].
З березня до грудня 2017 року працювала директором Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
У грудні 2017 року була призначена на посаду генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
З січня по червень 2020 — радниця в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери»[6].
2019 року на парламентських виборах балотувалася за списками партії «Українська стратегія Гройсмана» під № 25[7], до парламенту не пройшла.
4 червня 2020 року ВРУ проголосувала за призначення Стефанішиної віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[8]. Член РНБО з 17 серпня 2020 року[9]. Має 5-й ранг державного службовця. Член ради провладної партії Слуга народу[10].
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України очолювала низку координаційних механізмів в уряді:
- Голова Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України[11]
- Голова Комісії щодо забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків[12]
- Голова робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією[13]
- Голова делегації України для участі у Конференції Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату (COP26) у Глазго[14]
- Голова міжвідомчої робочої групи з питань координації інтегрованого управління кордонами[15]
- Співголова робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України[16]
Діалог було започатковано у лютому 2021 року Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем і Виконавчим віцепрезидентом Європейської Комісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом.
- Заступниця голови Комісії для координації виконання Угоди про асоціацію[17]
- Заступниця голови міжвідомчої робочої групи (МРГ) з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейської зелений курс»[18]
- Член РНБО[19]
- Член Національної ради реформ[20]
- Член ради партії «Слуга народу»[10]
3 вересня 2024 року Стефанішина подала заяву про відставку з посади віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України[21]. 4 вересня Верховна рада підтримала її звільнення[22].
5 вересня 2024 року Верховна рада 253 голосами призначила Стефанішину міністром юстиції — віцепрем'єром із євроінтеграції[23].
- Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом Словаччини[24]
- Українсько-німецька група рівня з економічного співробітництва[25].
Стефанішина, під час роботи у міністерстві юстиції за міністра Олени Лукаш, стала однією з посадовців, які займалися тендером на проведення трьох порівняльних досліджень українського законодавства з європейським. Міністерство юстиції заплатило 2,5 млн грн, одна сторінка аналізу коштувала від 1,4 тисячі до 4,5 тисяч гривень. Також висловлювалися застереження щодо якості виконаних робіт. З причин якості та ціни закупівлі, у жовтні 2019 Стефанішиній було висунуте звинувачення у розкраданні або розтраті державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ, максимально можливе покарання — 12 років позбавлення волі).[26][27] Журналісти-розслідувачі стверджували, що підрядниками були обрані люди, які не мали достатньої компетенції для такого досліження, при цьому українські державні наукові установи пропонували провести таке дослідження безкоштовно[28].
В інтерв'ю 15 червня 2020 Ольга Стефанішина ввела в оману журналістів та громадськість, заявивши, що ця справа «перебуває без руху всі ці роки — бо жоден притомний слідчий або прокурор не наважився давати їй хід»[29][26].
26 вересня 2023 у ВАКС пройшло перше підготовче судове засідання у справі.[30]
- 2021 року — № 14 у рейтингу «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу Фокус[31].
- Мати — Кравець Надія Федорівна (1952 р. н.).
- Колишній чоловік — Михайло Васильович Стефанішин, юрист та чиновник. Розлучилася у 2017 році[32], з ним має доньку Анастасію та сина Данила[33].
- Має три квартири в Одесі та одну в Києві, автомобіль Toyota RAV4 2009 року випуску, придбаний у 2012 році. За 2019 рік отримала 800 тис. грн заробітної плати[34].
- Орден «За заслуги» III ст. (21 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[35]
- Офіцерський хрест Ордену Великого князя Литовського Гедиміна (6 липня 2023, Литва) — за зусилля щодо досягнення членства України в Європейському Союзі та НАТО[36][37].
У червні 2024 року позаштатний радник Стефанішиної Вадим Шевеленко (директор «Одесаспеценерго») у ветеринарній клініці влаштував скандал, принижуючи ветерана ЗСУ, що працював у клініці та мав важку інвалідність через поранення[38]. Після розголосу Шевеленка було звільнено з посади, на нього було складено адміністративний протокол за дрібне хуліганство[39].
- ↑ Стефанішина очолила Мін’юст. Вона також залишається віцепремʼєр-міністеркою. hromadske (укр.). 5 вересня 2024. Процитовано 5 вересня 2024.
- ↑ Новий віце-прем'єр з євроінтеграції: хто така Ольга Стефанішина
- ↑ Стефанішину звільнили з посади віцепрем'єр-міністерки. // Автор: Ірина Ситнікова. 04.09.2024, 13:28
- ↑ Нові люди в уряді. Досьє на віце-прем'єра та міністра культури. Главком. 4 червня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
- ↑ Профіль на attorneys.ua[недоступне посилання]
- ↑ До команди «Ілляшев та Партнери» приєдналась радник Ольга Стефанішина
- ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України — Стефанішина Ольга Віталіївна
- ↑ Стефанишина Ольга Віце-прем'єр з євроінтеграції
- ↑ Указ Президента України від 17 серпня 2020 року № 324/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
- ↑ а б До політради партії «Слуга народу» ввійшли п'ятеро міністрів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Питання складу Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Ольга Стефанішина очолила нову Комісію щодо забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про утворення робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Розпорядження Президента України № 569/2021-рп. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації інтегрованого управління кордонами. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Відбулося друге засідання робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Кабінет Міністрів України - В Уряді створили Комісію для координації виконання Угоди про асоціацію. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейський зелений курс”. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Рада національної безпеки і оборони України. Рада національної безпеки і оборони України (ua) . Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Про склад Національної ради реформ. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Ольга Стефанішина подала заяву про відставку. 03.09.2024, 21:00
- ↑ Стефанішину звільнили з посади віцепрем'єра з євроінтеграції. 04.09.2024, 13:31
- ↑ Рада призначила Стефанішину віцепрем’єркою і главою Мін’юсту. Європейська правда (укр.). Процитовано 5 вересня 2024.
- ↑ Кабінет Міністрів України - ПЕРЕЛІК спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, головою Української частини яких є Цушко Василь Петрович - Міністр економіки. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Поглиблення українсько-німецьких відносин є ключовим для євроінтеграції України, - Ольга Стефанішина. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ а б Підозрювана в корупції віцепрем'єрка дезінформує про перебіг «справи Лукаш». Bihus.Info
- ↑ Підозрювана в корупції віцепрем'єрка Стефанішина може стати новою очільницею Мін'юсту. ZMINA.info
- ↑ Воскресла справа Лукаш-Стефанішиної — в суді! / MokRec № 167
- ↑ Перспектива членства в ЄС? Підемо «норвезьким треком»: перше інтерв'ю віцепрем'єрки Стефанішиної. Європейська правда
- ↑ Справа Лукаш у ВАКС: як проходило перше засідання
- ↑ #45 Ольга Стефанішина в рейтингу «Зеленський vs Ахметов. 100 найвпливовіших українців за версією журналу «Фокус»». ФОКУС (укр.). Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ https://pep.org.ua/uk/person/51534
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2021-12-08 у Wayback Machine.] - ↑ Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. [Архівовано 2020-06-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 21 грудня 2023 року № 830/2023 «Про відзначення державними нагородами України працівників дипломатичної служби»
- ↑ LIETUVOS RESPUBLIKOS PREZIDENTAS DEKRETAS DĖL APDOVANOJIMO LIETUVOS VALSTYBĖS ORDINAIS IR MEDALIAIS.
- ↑ З нагоди Дня державності Литви – нагородження високопосадовців України. LRT (литовською) . 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ "Намагається відкупитися": Козловський прокоментував скандал з чоловіком, який обматюкав лікаря-ветерана. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
- ↑ Що загрожує чоловіку, який обматюкав у ветклініці лікаря-ветерана на протезах: всі деталі скандалу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 липня 2024.
- Ольга Стефанішина у соцмережі «Facebook»
- https://twitter.com/stefanishynao - сторінка у соціальній мережі «Twitter»
- Профіль на dovidka.com.ua
- «Сумна історія для Штатів». Віцепрем'єрка з євроінтеграції стала горою за Єрмака. — 2022. — 20 липня.
- Ольга Стефанішина має стати новим віцепрем'єром з євроінтеграції // Понеділок, 1 червня 2020, Європейська правда
- Врятувати асоціацію: чому урядова євроінтеграція потребує другого дихання // Вівторок, 26 травня 2020, 13:45 — Сергій Сидоренко, Юрій Панченко, Європейська правда
- Народились 29 жовтня
- Народились 1985
- Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Уряд Дениса Шмигаля
- Міністри юстиції України
- Українські жінки-політики
- Жінки-політики XXI століття
- Випускники Одеського економічного університету
- Чинні члени Ради національної безпеки і оборони України
- Члени РНБО
- Віце-прем'єр-міністри України
- Українські правники
- Правники XXI століття
- Члени партії «Слуга народу»
- Юристки