Перейти до вмісту

Боснійсько-герцеговинська піхота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Боснійсько-герцеговинська піхота
Bosnisch-herzegowinische Infanterie
mini
Цісар Карл І оглядає боснійців. Південний Тіроль, 1917 р.
На службі1894—1918
Належність6, 25, 28, 31 ПД., II, III, IV АК.
Типпіхота, польові єгері
Прізвиськабосняки
Полковий колір         
Марш"Йдуть босняки"
Війни/битви
Медіафайли на Вікісховищі

Боснійсько-герцеговинська піхота — (нім. Bosnisch-herzegowinische Infanterie) — складова частина сухопутних військ австро-угорських збройних сил у 1894-1918 рр. Національне військове формування із слов’янського мусульманського населення Боснії і Герцеговини у складі Австро-Угорщини у 1894-1918 рр.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1878 р. Австро-Угорщина окупувала територію Боснії та Герцеговини з Новопазарським санджаком, які на той час були складовими Османської імперії. Того ж року під час Берлінського конгресу ці території було вирішено віддати під управління Австро-Угорщини, хоча de-jure вони лишались у складі Османської імперії. Так тривало до 1908 р., відтоді Боснія та Герцеговина стали окремою частиною Австро-Угорщини. Процес інтеграції до держави Габсбургів передбачав також проходження боснійськими чоловіками військової служби в австро-угорській армії. Керівництвом держави було вирішено створити національні військові частини з боснійців-мусульман. Першопочатково це були роти, кількість яких постійно зростала, що призвело до реогранізації їх у батальйони (з 1885 р. - 12 батальйонів). Пізніше, у 1894 р., з них були створені чотири піхотні полки та один батальйон польових єгерів (у 1903 р. з об’єднаних рот боснійських піхотних полків). Для підкреслення національної окремішності для боснійських полків запровадили власну нумерацію (№1-4) [1] . Під час Першої світової війни кількість полків була збільшена за рахунок мусульманського населення окупованих Австро-Угорщиною територій (Албанія). Боснійсько-герцеговинські частини брали участь у Першій світовій війні. У 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини також припинили своє існування.

Полковим святом полків було 7 жовтня 1908 р. (день анексії території Австро-Угорщиною) [2].

Полковим маршем боснійських піхотинців був твір Едуарда Вагнеса "Йдуть босняки" (нім. " Die Bosniaken Kommen ").

Бойових знамен боснійські частини не мали[3].

1-й та 3-й боснійські піхотні полки вважались елітними через те, що батальйони з їх складу дислокувались в столицях держави: Відні та Будапешті[4], відповідно.

  • Боснійській піхотинець, 1880-ті.
    Боснійській піхотинець, 1880-ті.
  • Боснійські вояки та імам на фронті (1914-1918).
    Боснійські вояки та імам на фронті (1914-1918).
  • Ерцгерцог Євген оглядає шикування боснійців (1914-1918).
    Ерцгерцог Євген оглядає шикування боснійців (1914-1918).
  • Франц Конрад фон Гетцендорф на огляді боснійськіх піхотинців у Південному Тіролі.
    Франц Конрад фон Гетцендорф на огляді боснійськіх піхотинців у Південному Тіролі.
  • Могили загиблих у Першій світовій війні боснійськіх вояків. Інсбрук.
    Могили загиблих у Першій світовій війні боснійськіх вояків. Інсбрук.

Організація

[ред. | ред. код]

У 1894 р. розпочалось формування боснійсько-герцеговинських піхотних полків з мусульманського населення окупованої території. Полки № 1-3 налічували чотири батальйони в своєму складі, а 4-й полк мав три батальйони[5]. Офіцерами в полках були представники різних народів Австро-Угорщини. Для відправи духовних потреб в боснійських частинах було впроваджено інститут польових імамів[6]. Станом на липень 1914 р. [7] організація боснійської піхоти виглядала наступним чином:
1-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 1)
Округ попвнення - Сараєво.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Відень, Вінер-Нойштадт[8].
2-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 2)
Округ попвнення - Баня-Лука.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Грац, Баня-Лука.
3-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 3)
Округ попвнення - Тузла.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Будапешт, Тузла.
4-й Боснійсько-герцеговинський піхотний полк (нім. Bosnisch-hercegovinisches Infanterie Regiment Nr. 4)
Округ попвнення - Мостар.
Рік створення - 1.01.1894.
Дислокація: Трієст, Мостар.
Боснійсько-герцеговинський польовий єгерський батальйон (нім. Bosnisch-hercegovinisches Feldjägerbataillon)
Округ попвнення - Сараєво.
Рік створення - 1.10.1903.
Дислокація: Брук-ан-дер-Ляйт.
В роки Першої світової війни було створено ще 4 боснійських піхотних полки (№4-8).

Однострій та спорядження

[ред. | ред. код]

З’єднання боснійсько-герцеговинської піхоти мали ідентичне спорядження та однострій до піхоти спільного війська Австро-Угорщини з деякими відмінностями. Так, головним убором вояків була феска. Для повсякденного однострою - блакитного кольору, для парадного - червона з чорною китицею. Під час Першої світової війни фески почали виготовляти захисного кольору, як і решту складових мундиру. Не дивлячись на те, що це традиційний мусульманський головний убір, його носили навіть офіцери не мусульмани. Як і в решті армії на феску також могли кріпитись полкові знаки у вигляді гілочок дубу та ялини, а також пам’ятні значки. Полковим кольором боснійських полків був червоний, прикладний метал - жовтий. На ґудзиках до парадного однострою римськими цифрами було позначено номер полку[9]. Прикладним кольором боснійського єгерського батальйону був зелений, як і у решти польових єгерів.

  • Боснійський піхотинець в парадному однострої.
    Боснійський піхотинець в парадному однострої.
  • Боснійський єгер в парадному однострої.
    Боснійський єгер в парадному однострої.
  • Боснійський єгер в повсякденному однострої.
    Боснійський єгер в повсякденному однострої.
  • Кітель однорічного добровольця, корпораля, 1-го боснійського піхотного полку.
    Кітель однорічного добровольця, корпораля, 1-го боснійського піхотного полку.

Див. також

[ред. | ред. код]

Збройні сили Австро-Угорщини
Сухопутні війська Австро-Угорщини

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Адаменко Д., Ярош О. Императорский и королевский военный мундир: 1914 год – К., 2006, с. 25-26.
  2. ↑ Адаменко Д., Ярош О. Вказ. праця, с. 33.
  3. ↑ Адаменко Д., Ярош О. Вказ. праця, с. 26.
  4. ↑ Адаменко Д., Ярош О. Вказ праця, с. 33.
  5. ↑ Адаменко Д., Ярош О. Вказ праця, с. 26.
  6. ↑ Jung P. Pavlovic D. The Austro-Hungarian Forces in World War I (II) 1914-18. – Man-at-Arms 392, Osprey publishing, 2003. – р. 43
  7. ↑ Lukas J. Fighting Troops of the Austro-Hungarian Army: 1868–1914/ – NY, 1987. – р. 256.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2019-12-23 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Адаменко Д., Ярош О. Вказ праця, с. 33.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Боснійсько-герцеговинська_піхота