Туризм у Боснії і Герцеговині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Туризм у Боснії і Герцеговині — сектор послуг, що швидко розвивається, який останнім часом є важливою частиною економіки країни.

Боснія та Герцеговина в останні роки входить до групи країн із значним розвитком туризму. В період 1995—2000 щорічний приріст кількості туристів становив у середньому 24 %[1]. За даними Всесвітньої організації туризму за 2008 рік, Боснія та Герцеговина знаходиться на вершині списку країн із збільшенням туристів на 20 %[2]. 2013 року на Всесвітньому економічному форумі представлено Звіт з конкурентоздатності у сфері подорожей і туризму[en], в якому Боснії і Герцеговині було присвоєно восьме місце в списку найбільш доброзичливих країн стосовно туристів[3].

У 2016 році в Боснії та Герцеговині було зареєстровано 1 148 530 туристів, що на 11,6 % більше, ніж у попередньому році, тоді як ночей перебування було 2 376 743, що більше на 10,9 %. З цієї кількості 69 % — іноземні туристи[4]. За даними Всесвітньої організації туризму, Боснія і Герцеговина мала третій за швидкістю темп приросту туризму в світі за прогнозований період між 1995 і 2020 роками. В рейтингу кращих міст світу путівник Lonely Planet відзначив Сараєво 43-м найкращим містом у світі[5], тоді як у грудні 2009 року Сараєво було занесено до числа 10 найкращих міст, які слід відвідати у 2010 році[6], залишивши Сараєво попереду Дубровника, який посів 59 місце, Любляни на 84, Загреб на 125 та Белграда на 143 місці. Рейтинг Сараєва на Балканському півострові є найвищим після Афін.

Економіка та туризм

[ред. | ред. код]
Неум, боснійське місто на узбережжі Адріатичного моря

Доходи від туризму є основним внеском у економіку Боснії та Герцеговини. Як результат, зараз у Боснії та Герцеговині спостерігається більш сильний ріст прибутків від туристів та швидше розширення послуг у цьому секторі. Також є літні та зимові напрямки, які мають наступність у туризмі протягом року. Будучи переважно гірською країною, Боснія і Герцеговина пропонує гірськолижні туристичні напрямки, які є одними з найкращих у Європі[7]. У березні 2012 року Сараєво виграло нагороду «за краще туристичне призначення» в конкурсі у більш ніж 100 міст по всьому світу, організований блогом Foxnomad спеціалізованих туристичних напрямків[8].

Місто Високо в 2006 році пережило приголомшливе зростання прибутків туристів завдяки відкриттю боснійських пірамід, тому в перші вихідні червня 2006 року місто відвідало понад 10 000 туристів. Меджугор'є стало одним з найпопулярніших місць паломництва католиків[9] у світі. Щороку більше одного мільйона туристів відвідують це місце. За оцінками, 30 млн паломників відвідали Меджугор'є з 1981 року[10]. Місто Неум на узбережжі Адріатики, з крутими пагорбами, піщаними пляжами та кількома туристичними готелями — це вихід Боснії та Герцеговини до моря. Ціни, як правило, нижчі порівняно з цінами в сусідній Хорватії, що, серед інших причин, робить його популярним серед туристів, особливо місцевих жителів. Загір'я Неума має багату археологічну історію та недоторкану природу, в цьому районі починає розвиватися агротуризм.

Значну роль у розвитку Сараєва як туристичного центру зіграло проведення в ньому Зимової Олімпіади 1984 року.

Туристичні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Вид на Старий міст у Мостарі, який є у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Деякі туристичні пам'ятки Боснії та Герцеговини:

Всесвітня спадщина ЮНЕСКО

[ред. | ред. код]
Міст Мехмеда Соколовича у Вишеграді, одна із трьох пам'яток культури у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

До таких об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО належать:[11]

Крім того, Боснія та Герцеговина включила до попереднього переліку ще декілька областей, які найближчим часом вважаються прийнятними до Всесвітньої спадщини, такі райони:[11]

  • Сараєво — унікальний символ універсального мультикультуралізму — постійно відкрите місто (1997)
  • Печера вітряного млина (2004)
  • Природний та архітектурний ансамбль Яйця (2006)
  • Історичний район Почечника (2007)
  • Природний та архітектурний підрозділ Благай (2007)
  • Природно-архітектурний парк Блідіньє (2007)
  • Природна спадщина Столаць (2007)

Зимові види спорту

[ред. | ред. код]
Бєлашніца, популярний гірськолижний курорт і одне місць змагань під час зимових Олімпійських ігор 1984 року.

Враховуючи свій рельєф і той факт, що це переважно гірська країна, Боснія і Герцеговина рясніє горами та зимовими центрами. Під час зимових Олімпійських ігор 1984 року змагання з гірськолижних дисциплін проходили у Бєлашніці, Яхорині та Ігмані. Це найпопулярніші гірськолижні гори країни. Гірські лижі для жінок проходили на Джагорині, тоді як змагання серед чоловіків проводились у Бєлашніці. Змагання з стрибків з трампліна проходили в Ігмані на Малому Полі, а також в частині комбінації нордиків, а біатлон та деякі нордичні дисципліни проходили у Великому Полі[12]. У Сараєво та його Олімпійських горах відбувся Європейський молодіжний фестиваль олімпійської молоді 2019 року, саме тому він був передбачено будівництво сучасної канатної дороги та додаткове житло, особливо в Білашніці та на Джагорині. Гора Власіч також стає важливим центром зимового туризму через чудове розміщення та катання на лижах, сноуборді та інших зимових видах спорту. Ця гора також є популярним напрямком для літа та екотуризму через численні пішохідні маршрути та легкий доступ до району виняткової природної краси. Гора Козара та однойменний національний парк в останні роки також стали популярною туристичною визначною пам'яткою для катання на лижах та піших прогулянок.

Національні та природні парки

[ред. | ред. код]
Національний парк Козара
Національний парк Сутьєска

У Боснії та Герцеговині є кілька національних і природних парків.

Ім'я Заснований Площа (км²)
Національний парк Сутьєска 1965 рік. 173
Національний парк Козара 1967 рік. 34
Національний парк Уна[13] 2008 рік. 198
Національний парк Дрина[14] 2017 рік. 63
Природний парк Хутово-Блато 1995 рік. 74.11
Природний парк Блідіньє 1995 рік. 6
Природний парк Бардака 1995 рік. 35

Регіони та міста

[ред. | ред. код]

Боснія і Герцеговина відома своїми різноманітними місцями та архітектурою, що виникли під впливом різних культур, таких як римська, середньовічна, османська або австро-угорська.

Стара частина Сараєво — Бащархія
Копія Сараївської Агґади

Столиця Боснії та Герцеговини, Сараєво, відома своїм традиційним релігійним різноманіттям[15]. У місті проживають ісламські та інші релігії, такі як православ'я, католицизм та іудаїзм, які існують століттями. Через цю довгу і багату історію релігійного різноманіття Сараєво часто називають «Єрусалимом Європи»[16]. Сараєво має потужну індустрію туризму, і в 2006 році його назвали Lonely Planet одним з перших 50 міст світу[5] у сфері туризму. Спортивний туризм розвивався завдяки можливостям, тобто спадщині Зимових Олімпійських ігор 1984 року. Катання на лижах представлено на Олімпійських горах Бєласшніца, Ігман, Яхорина, Требевич, а також Трескавіца.

Сараєво — місто з 600-річною історією, на яке впливали і Західна, і Східна імперії, і тому є відомим туристичним атракціоном. Це місто, яке протягом століть приймало мандрівників протягом усього свого існування, оскільки було важливим торговим центром за часів Османської та Австро-Угорської імперій. Популярними напрямками міста є Врело Босне, парк з термальними джерелами, що датуються ще в римські часи, мечеть Газі Хусрев-бег, собор Серця Ісуса, Старе місто — Башчархія та ін. Туризм у Сараєво в основному зосереджений на історичних, релігійних та культурних аспектах. Місто багате музеями, серед яких музей Сараєво, Ars Aevi — музей сучасного мистецтва, історичний музей Боснії та Герцеговини, музей літератури та театрального мистецтва Боснії та Герцеговини, а також Національний музей Боснії та Герцеговини (заснований 1888 р.). Тут знаходиться Сараєвська Аґґада, рукопис ілюмінації та найдавніший єврейський сефардський документ у світі, написаний у Барселоні близько 1350 року. У місті багато театрів, серед яких Національний театр, заснований у 1919 році, Сараївський молодіжний театр, 55 камерних театрів та Сараївський театр війни — SARTR. Інші важливі культурні установи: Ратуша, Центр культури Сараєво, Міська бібліотека Сараєво, Художня галерея Боснії та Герцеговини, Боснійський інститут, бібліотека у приватній власності, а також колекція мистецтв, орієнтована на історію боснійців, Східний інститут. У місті багато подій, найвідоміша з яких: Сараївський кінофестиваль, що розпочався в 1995 році, який став найважливішим кінофестивалем у регіоні, Сараївський зимовий фестиваль, Сараївський джазовий фестиваль та Сараївський міжнародний музичний фестиваль, а також Нічний фестиваль Бащаршія.

Статистика

[ред. | ред. код]

Загальна кількість іноземних та вітчизняних туристів із кількістю ночей у 2014-18 роках.

Рік Загальна кількість Збільшити Кількість ночей Збільшити
2018 рік. 639.558 (січень — червень 2018 року)[17] 1.301.091
2017 рік. 1,307,319 13,7 % 2.677.125 12,3 %
2016 рік. 1,148,530[4] 11,6 % 2,376,743 10,9 %
2015 рік 1 029 000 21,5 % 2.143.118 25,2 %
2014 рік. 846.581 0,3 % 1.711.480 - 6,1 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tourism (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2011. Процитовано 30 травня 2010.
  2. Arhivirana kopija (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28. 7. 2011. Процитовано 4. 2. 2014.
  3. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2013 (PDF). World Economic Forum. 2013. с. 455.
  4. а б Agencija za statistiku Bosne i Hercegovine - Statistike o turizmu u 2016 (PDF). http://www.bhas.ba/. Архів оригіналу (PDF) за 30 травня 2019. Процитовано 8. 5. 2018.
  5. а б Lonely Planet (mart 2006). The Cities Book: A Journey Through The Best Cities In The World, Lonely Planet Publications, ISBN 1-74104-731-5.
  6. Lonely Planet's Top 10 Cities 2010 | Lonely Planet's Top 10 Cities 2010. News.com.au. Архів оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 19 січня 2010.
  7. Arhivirana kopija. Архів оригіналу за 1. 5. 2008. Процитовано 4. 2. 2014.
  8. Anil Polat (27. 3. 2012). The Best City To Visit Travel Tournament 2012: Championship. Foxnomad. Процитовано 30. 3. 2012.
  9. RomeReports: Visionaries of Medjugorje may appear before the Vatican. Архів оригіналу за 5. 5. 2013. Процитовано 4. 2. 2014.
  10. Vatican Probes Claims of Apparitions at Medugorje
  11. а б Centre, UNESCO World Heritage. Bosnia and Herzegovina. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 20 травня 2021.
  12. http://library.la84.org/6oic/OfficialReports/1984/or1984w.pdf
  13. mediainfo.ba – Federacija BiH: Proglašen nacionalni park "Una". Архів оригіналу за 13. 1. 2015. Процитовано 9. 2. 2014.
  14. Национални парк "Дрина" - ново заштићено подручје у Републици Српској. nasljedje.org. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18. 2. 2019.
  15. Malcolm, Noel. Bosnia: A Short History ISBN 0-8147-5561-5.
  16. Stilinovic, Josip (3. 1. 2002). «In Europe's Jerusalem», Catholic World News. The city's principal mosques are the Gazi Husreff-Bey's Mosque, or Begova Džamija (1530), and the Mosque of Ali Pasha (1560—1561); pristupljeno: 5. 8. 2006.
  17. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2018. Процитовано 16 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]