Бродський повіт (Австро-Угорщина)
Округ | Золочівський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Броди |
Створений | 1854 |
Площа | 1072,17 км² (1879) |
Населення | 116 762 (1879) |
Найбільші міста | Броди |
Брідський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР. Сучасний Бродівський район у складі Львівської області України.
Адміністративний центр — місто Броди населення становило 11 708 осіб у 1931 році.
Територія становила 968,5 км². Населення — 78 801.
Межував на північному сході з Волинською губернією Російської імперії, а після першої світової війни — Волинським воєводством, а також повітами Тарнопольського воєводства:
- на північному заході з Радехівським повітом
- на південному заході з Золочівським повітом
- на південному сході зі Зборівським повітом.
Рельєф був горбистий, висота над рівнем моря мала найвищі показники у воєводстві. Звідси витікали річки Західний Буг, Серет, Вілія та інші.
Утворений у 1854 р. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, до Бродського повіту приєднані Залозецький, Лопатинський і Олеськівський повіти, структуру яких збережено в судовій адміністрації.
У 1880 році повіт поділявся на 109 кадастральних гмін, до складу повіту входило 1 місто і 123 сільські громади. Територія повіту поділялась між чотирма судовими повітами (Бродівський, Залозецький, Лопатинський і Олеськівський).[1]
У 1912 році передано територію Лопатинського судового повіту до новоутвореного Радехівського повіту.
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був поштовий урядник Северин Левицький, його змінив Іван Герасимович, судовий радник у Самборі. Міським комісаром (бургомістром) був Ріттель (єврей). Делегатом до УНРади обраний Степан Назаревич.[2]
Брідський повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat brodzki | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
Адміністративний центр | [[Броди]] | ||||||||||
Населення: | 91 300 (1931) | ||||||||||
Площа: | 1125 | ||||||||||
Густота: | 81
| ||||||||||
TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Після окупації поляками Галичини, включений у 1920 році до новоствореного Тернопільського воєводства.
1 липня 1925 року з Радехівського повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки та включені до Бродівського повіту.[3]
15 червня 1934 року до Бродського повіту передані села Лукавець, Батьків та Маркопіль зі Зборівського.[4]
Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бродського у воєводстві Тернопольському на сільські гміни»[5] 1 серпня 1934 року у Бродському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.
Кількість:
1920—1925 рр. — 55
1925—1934 рр. — 58
1934 рр. — 62
1934—1939 рр. — 8
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
У 1939 році в повіті проживало 98 040 мешканців (64 240 українців-грекокатоликів — 65,52 %, 11 225 українців-латинників — 11,45 %, 8 895 поляків — 9,07 %, 2 240 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,28 %, 10 770 євреїв — 10,99 % і 470 німців та інших національностей — 0,48 %)[6].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 91 248 населення ніби-то було аж 32 843 (35,99 %) поляків при 50 490 (55,33 %) українців, 7 640 (8,37 %) євреїв і 165 (0,18 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.
27 листопада 1939 року повіт увійшов до складу новоутвореної Львівської області.[7]
17 січня 1940 року терен повіту розділили на Бродівський, Підкамінський і Пониковицький райони.
У липні 1946 року ліквідований Пониковицький район, а його територія передана до складу Заболотцівського району.
4 березня 1959 року вже було ліквідовано Заболотцівський район, а його територія передана до складу Бродівського та Олеського районів.
23 вересня 1959 року ліквідований Підкамінський район, територія якого передана до складу Бродівського району.
30 грудня 1962 року, коли було підписано указ Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів УРСР (по Львівській області). На відміну від багатьох інших ліквідованих районів Олеський район було розділено між Буським, Золочівським та Бродівським районами, зокрема до складу останнього увійшли Гутищенська, Заболотівська, Кутівська, Ожидівська, Підгорецька, Соколівська, Тур'янська і Ясенівська сільради.
- ↑ Powiat brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 373. (пол.)
- ↑ Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад—грудень 1918 року) [Архівовано 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 kwietnia 1925 r. w sprawie włączenia gmin: Ruda brodzka, Monastyrek brodzki, Stanisławczyk i Bordulaki do powiatu Brody[недоступне посилання] // Dziennik Ustaw. — 1925. — nr. 46. — poz. 317. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zborowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem[недоступне посилання] // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 47. — poz. 412. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu brodzkiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie[недоступне посилання] // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 68. — poz. 630. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 13
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 березня 2017. [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.]
- Powiat: BRODY [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Brody powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 372. (пол.)