Бігато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бігато
Зображення
Вікторія на бізі на реверсі денарія бігато, та головою Марса на аверсі
Вікторія на бізі на реверсі денарія бігато, та головою Марса на аверсі.
Denarius Serratus з Вікторією на бізі

Бігато (лат. bigatus, множина bigati) — тип карбованого денарія з зображенням біги (колісниці, запряженої двома конями) на реверсі монети. Монети з'являються у вжитку у 2 столітті до н. е. як альтернатива до вікторіатуса. Більшість дослідників схиляється до думки, що монета вживалася пізніше 190 р. до н. е[1]. Денарій з зображенням колісниці із 4 конями був вже у вжитку з назвою Квадріґатус.

У своєму описі Германії, Тацит (56-117 н. е.) відзначає, що в той час як більшість німецьких народів свого часу як і раніше покладаються на бартер, ті що проживають уздовж кордонів імперії та займаються торгівлею з використанням валюти довіряють тільки «давно і добре відомим» монетам таким як Біґато і Серратус, остання з зубчастими краями[2]. Монети покриті цінними металами ззовні та дешевими всередині почали циркулювати з часів Юлія Цезаря. Вони і були причинами побоювань

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cosmo Rodewald, Money in the Age of Tiberius (Manchester University Press, 1976), p. 142.
  2. Tacitus, Germania 5.