Денарій Луція Цензоріна
| Денарій Луція Цензоріна Римська республіка | |
|---|---|
| Номінал | денарій |
| Маса | 3,18-4,23[1] г |
| Діаметр | 17-18[1] мм |
| Метал | срібло |
| Роки карбування | 82 рік до нашої ери |
| Аверс | |
 | |
| Опис | Аполон |
| Реверс | |
 | |
| Опис | Марсій, що тримає міх з вином |
Денарій Цензоріна — срібна монета із зображенням Аполлона та сатира Марсія, викарбувана римським монетарем Луцієм Марцієм Цензоріном 82 року до нашої ери.
На аверсі цієї монети зображено бога Аполлона у вигляді юнака з діадемою. На реверсі монети зображено оголеного сатира Марсія з міхом[3]. Він тримає фригійську шапку. Праворуч від нього стоїть постамент зі статуєю Мінерви[4]. У легенді монети зазначено ім'я монетаря L. Censor[3]. Зображення Марсія може бути копією статуї на Римському форумі того часу, про що свідчить п'єдестал у полі монети[5]. Монета срібна і важить приблизно 3,95 грамів[3].
Через неоднозначність символіки монети було запропоновано кілька інтерпретацій[3].
Символізм монети може бути пов'язаний із сімейною легендою монетаря, згідно з якою рід Марціїв походить від Марсія. Безперечно, що в народженні цього передання важливу роль зіграла співзвучність імен сатира і засновника роду[5]. У римлян Марсій вважався винахідником передбачень. А предок роду, оракул Марцій, мав видіння про катастрофу в Каннах (поразку римлян від Ганнібала) і необхідність організувати ігри на честь Аполлона. Брат Луція Гай Марцій Цензорін на честь тих подій теж викарбував монету із зображенням Аполлона[6].
За іншим припущенням монета має політичну символіку[7]. У цей час Рим переживав період політичних потрясінь, пов'язаних із Союзницькою війною. Луцій Марцій Цензорін був прихильником маріанської політики щодо надання римського громадянства всім італійцям під час цієї війни[8]. Його брата, Гая Марція Цензоріна, полонили у битві біля Колінських воріт й обезголовили за наказом Сулли, поборника традиційних привілеїв сенату[9].
Монетарі, які були прихильниками маріанської політики, використовували зображення Аполлона на своїх монетах, часто в поєднанні із зображеннями інших богів[10]. Аполлон символізував гармонію, так необхідну в той буремний час[11]. А Марсій із фригійською шапкою вважався символом політичної свободи, зокрема свободи слова[4].
Зображення Аполлона на монеті може стосуватися чуми 87 року до нашої ери. Цензорін, можливо, звертався до бога як цілителя та захисника[12].
- ↑ а б L. Marcius Censorinus
- ↑ cngcoins.com
- ↑ а б в г coinarchives.com
- ↑ а б Rowland Robert, 1966, с. 417.
- ↑ а б Ernest Babelon, 1963, с. 194—195.
- ↑ Roman Coins, 1973, с. 268.
- ↑ Luce T.J., 1968, с. 26.
- ↑ Rowland Robert, 1966, с. 407—408.
- ↑ Luce T.J., 1968, с. 29.
- ↑ Luce T.J., 1968, с. 25.
- ↑ Luce T.J., 1968, с. 32-33.
- ↑ Luce T.J., 1968, с. 33.
- Ernest Babelon. Description Historique et Chronologique des Monnaiees de la Republique Romaine Vulgairement Appelees Monnaies Consulaires. — Bologna : Arnaldo Forni, 1963. — Т. 2. — С. 194—195.
- Kent J.P.C. (Deputy Keeper Dept. of Coins and Medals, the British Museum), Max and Albert Hirmer. Roman Coins. — Thames and Hudson Ltd. — London, 1973. — С. 268.
- Luce T.J. Political Propaganda on Roman Republican Coins: Circa 92-82 B.C. // American Journal of Archaeology. — 1968. — Т. 72, № 1. — С. 25-39.
- Rowland Robert J. Jr. Numismatic Propaganda under Cinna // Transactions and Proceedings of the American Philological Association. — 1966. — Т. 97. — С. 407—419.