Білична
 Координати 49°26′28″ пн. ш. 21°05′50″ сх. д. / 49.441111111111° пн. ш. 21.097222222222° сх. д.
|
Біли́чна (пол. Bieliczna) — колишнє лемківське село в Польщі, ґміна Устя-Горлицьке Горлицький повіт Малопольського воєводства.
Було розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Бяла, притокою річки Дунаєць.
Село закріпачене Іваном Ізбянським і 1595 р. за привілеєм краківського кардинала Єжи Радзивіла. Метричні книги провадились від 1784 р. В селі була дочірня церква святого Архангела Михаїла (мурована в 1792 р.) — належала до парохії Ізби Грибівського деканату Перемиської єпархії[1].
До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 230 жителів села — 225 лемків і 5 євреїв[2].
В ході тилявської схизми усі жителі сіл Ізби і Білична на чолі зі священиком перейшли до Польської православної церкви і збудували дерев'яну церкву, яка була зруйнована після виселення лемків. В 1947 р. в результаті операції Вісла всі лемки були депортовані на понімецькі землі[3].
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Церква святого Архангела Михаїла збудована в 1792 р.
- Поряд збереглося кладовище, зараз недіюче.
Після виселення українців село Білична ліквідовано, а його землі приєднано до Ізбів.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 38-39 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 24
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 24 липня 2016.
- Apokryf Ruski [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
- Biliczna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 226. (пол.)(пол.)
Адміністративний центр: Устє Руське | ||
| Села |  | |
| Поселення | ||
| Колишні села | ||
