Кунькова
Село
 Координати 49°34′00″ пн. ш. 21°08′00″ сх. д. / 49.566666666667° пн. ш. 21.133333333333° сх. д.
|
Кунькова (пол. Kunkowa) — лемківське село у сучасній Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 134 особи (2011[1]).
Лежить над потоком Прислупянка — правої притоки Ропи.
Перша згадка походить з 1345 року серед маєтностей Гладишів, з 1599 р. була у власності Потоцьких після купівлі «околиць Климківських» Яном Потоцьким.
В 1785 р. Ліщини і Кунькова належали до парохії Климківка. В 1855 р. утворено з Ліщин, Білянки і Кунькової окрему парохію.
До 1945 р. в селі була греко-католицька церква парохії Ліщини Горлицького деканату, метричні книги велися з 1785 року[2]
До виселення українців у селі було чисто лемківське населення: з 270 жителів — усі 270 українці[3]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. Тих 195 українців, хто вижив, 10 і 16 червня 1947 року під час операції Вісла були депортовані на понімецькі землі Польщі або ув'язнені в концтаборі Явожно, натомість заселено поляків[4]. Після 1956 р. частина лемків повернулася, а число поляків зменшилося (до 42 в 1960 р.).
У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Після виселення українців і знелюднення місцевості територія колишнього села Ліщини приєднана до села Кунькової і тепер є його частиною (присілком).
В селі проживає і працює Стефан Гладик — один з очільників Об'єднання лемків.
.jpg)
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 70 | 8 | 52 | 10 |
| Жінки | 64 | 5 | 33 | 26 |
| Разом | 134 | 13 | 85 | 36 |
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- В селі є дерев'яна колишня греко-католицька церква св. Луки 1868 р., з 2009 р. передана у власність православній громаді.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 22-23 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Kunkowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 880. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кунькова
- Apokryf Ruski (пол.)
- Kunkowa (пол.)
Адміністративний центр: Устє Руське | ||
| Села |  | |
| Поселення | ||
| Колишні села | ||
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |