Перейти до вмісту

Білка (Охтирський район)

Координати: 50°31′45″ пн. ш. 34°54′19″ сх. д. / 50.52917° пн. ш. 34.90528° сх. д. / 50.52917; 34.90528
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Білка
Герб Прапор
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Тер. громада Тростянецька міська громада
Код КАТОТТГ UA59040130030094126 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Білка 
Основні дані
Перша згадка 1589
Населення ▬1199
Поштовий індекс 42630
Телефонний код +380 5458
Географічні дані
Географічні координати 50°31′45″ пн. ш. 34°54′19″ сх. д. / 50.52917° пн. ш. 34.90528° сх. д. / 50.52917; 34.90528
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Водойми річки Боромля, Буймир
Відстань до
районного центру 		8 км
Найближча залізнична станція Скрягівка
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 24630, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Білка, вул. Соборна, 11
Карта
Білка. Карта розташування: Україна
Білка
Білка
Білка. Карта розташування: Сумська область
Білка
Білка
Мапа
Мапа

CMNS: Білка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білка.

Бі́лка — село в Україні, у Тростянецькій міській громаді Охтирського району Сумської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Білківська сільська рада. Населення становить 1199 осіб[1].

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Буймир впадає у річку Боромлю. Вище за течією примикає село Микитівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване місто Тростянець, на протилежному березі — село Олексине. Селом протікає струмок з загатою. За 3 км від села розташована найближча залізнична станція Скрягівка.

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб: щит перетятий зубчасто. У верхньому синьому полі сидить золота білка вправо, що тримає в лапах золоту стрілу вістрям угору. У нижньому червоному полі золотий лапчастий хрест. Щит вінчано червоною цегляною короною.

Прапор: квадратне полотнище, що складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг – верхньої синьої та нижньої червоної, розділених зубчасто. На синьому тлі сидить жовта білка вправо, що тримає в лапах жовту стрілу вістрям угору. На червоному тлі жовтий лапчастий хрест.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування села на городищі в межах Путивльського воєводства втікачами-козаками можна відносити десь до 1571-1598 років. Козацьких отаманів Білчанської сотні Агея Мартинова та Василя Андреєва згадує у своєму донесенні Білгородському воєводі ще у 1589 році Путивльський воєвода Григорій Борисов[3].

У 1650-х роках, зі встановленням Гетьманщини, була сформована Більчанська сотня.

У 1676 році була збудована Перша Миколаївська церква на високому бугрі. За інформацією з документів, храм згорів разом зі всім майном, тому у 1744 році коштами парафіян було збудовано нову церкву. До її будівництва мав відношення Дмитро Скряга, родина якого служила в церкві аж до 1830 року. 1852 року священики Олександр Губський та Василь Яковлєв виступили з ініціативою будівництва нової мурованої церкви, яка й була зведена 1858 року та стоїть і донині[3].

Протягом своєї історії Більчанська сотня мала наступних сотників[3]:

  • В 1676 році – Василь Ковальчук
  • В 1686 році – сотник Прокіп Самійлов
  • В 1704 році – сотник Панас Пештич;
  • В 1726 році – сотник Михайло Лук’янов;
  • В 1738 році – сотник Степан Рижкевич;
  • В 1759 році – сотник Лев Карпов;
  • В 1764 році – Іван Матюшинський, останній сотник Білківської сотні.

У XVIII столітті слобода Білка — центр Більчанської сотні Охтирського слобідського козацького полку; після 1765 року — військова слобода Боромлянського комісарства Охтирської провінції. Станом на 1779 рік у слободі Білка Охтирського повіту Харківського намісництва проживало 1359 осіб (1351 «військовий обиватель» і 8 «власницьких підданих»).

За даними на 1864 рік у казенній слободі Боромлянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 2933 особи (1448 чоловічої статі та 1485 — жіночої), налічувалось 460 дворових господарств, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок та базари[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3354 осіб (1647 чоловічої статі та 1707 — жіночої), з яких 3347 — православної віри[5].

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Більчанської волості, кількість мешканців зросла до 5189 осіб[6].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 303 жителі села[7].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Охтирського району[8].

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

Впродовж лютого-березня 2022 року село було окуповано рашистськими окупантами. Після звільнення села від окупантів булои знайдені залишки хімічної зброї — нервово-паралітичну речовину зарин та інші хімікати. За словами мера Тростянця Юрій Бова:

«Виявили ампули. Нині цим займається Служба безпеки України. Можливо, цією хімічною речовиною окупанти хотіли бити або Києвом, або Полтавою, або іншими містами», — заявив мер.

За місяць окупації села окупанти розставили багато розтяжок, замінували цвинтар, лісопосадки, паркові зони, адміністративні об'єкти.

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ trostyanets miskrada СОЦІА%20Паспорт.pdf (PDF).
  2. ↑ СТАРОСТИНСЬКІ ОКРУГИ ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОТРИМАЛИ СВОЮ СИМВОЛІКУ
  3. ↑ а б в Білка. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 11 вересня 2022.
  4. ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 513)(рос. дореф.)
  5. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-247. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  7. ↑ Білка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білка_(Охтирський_район)&oldid=44327710