Перейти до вмісту

Бакирівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Бакирівка
Церква св. Параскеви П'ятниці 1891 року
Церква св. Параскеви П'ятниці 1891 року
Церква св. Параскеви П'ятниці 1891 року
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Тер. громада Чернеччинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA59040150020096703
Облікова картка Бакирівка 
Основні дані
Населення 366
Поштовий індекс 42742
Телефонний код +380 5446
Географічні дані
Географічні координати 50°22′53″ пн. ш. 35°01′25″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Водойми р. Ворскла
Місцева влада
Адреса ради 42744, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Чернеччина, вул. Заводська, 2
Карта
Бакирівка. Карта розташування: Україна
Бакирівка
Бакирівка
Бакирівка. Карта розташування: Сумська область
Бакирівка
Бакирівка
Мапа
Мапа

CMNS: Бакирівка у Вікісховищі

Ба́кирівка — село в Україні, у Чернеччинській сільській громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 366 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бакирівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Бакирівка знаходиться на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Маракучка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Литовка, на протилежному березі — село Кам'янка. Річка в цьому місці звивиста, утворює багато лиманів, стариць і заболочених озер. До села примикає лісовий масив (сосна, дуб).

Історія

[ред. | ред. код]

1685 рік — перша згадка про село.

За переписом 1732 року село налічувало 76 хат та 207 жителів[1]. За даними на 1864 рік, у казеній слободі, центрі Кириківської волості Охтирського повіту Харківської губернії, мешкало 628 осіб (312 чоловічої статі та 316 — жіночої), налічувалось 118 дворових господарств, існувала православна церква[2]. Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1135 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу штучним голодом, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 та 1946—1947 роках[4]. Під час Голодомору 1932—1933 років в селі помічено масовий забій худоби[5], а також численні факти крадіжок овочів, картоплі, коней «для споживання». Це спостерігалось в селі Бакирівка, Олешня, Яблучне Охтирського району та селах Недригайлівського району — «43 випадки крадіжок корів, коней — 10 випадків» лише протягом березня 1933 року[6]. Загалом протягом 1933 року в Бакирівці від голоду померло не менше 22 осіб, з них щонайменше 7 — діти[5].

У 1981 році за ініціативою мешканців на цвинтарі встановлено пам'ятний знак, присвячений жертвам Голодомору 1932—1933 років[5].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Чернеччинської сільської громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Охтирського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Охтирського району[8].

Архітектурні пам'ятки

[ред. | ред. код]
П'ятницька церква, дзвіниця.

В селі є напівзруйнований дерев'яний храм Святої Параскевії П'ятниці, перша згадка про який датована 1560 роком, за правління царя Іоанна Грозного.

Церква села зазнала оновлень та перебудов декілька разів: 1712, 1801, 1864, 1901, 1903 роках. За попередніми даними сучасна церква побудована або наприкінці 19 століття, або 1903 року в стилі дерев'яний модерн.

Автор проекту — архітектор Покровський Володимир Миколайович (1864—1924), єпархіальний будівничий Вашавсько- Холмської та Харківської єпархій. За деякими даними дерев'яна церква в селі Бакирівці — єдина з церков архітектора, що збереглася донині та була в досить задовільному стані у 1970-ті роки. Покинута та недоглядена будівля зазнала значної руйнації наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр. Обвалився дах і купол над середхрестям.

Має цегляні підмурки. Хрещата в плані, дерев'яна, зовнішні фасади були захищені дошками горизонтально на зразок дощатого русту. Вікна мали малі скляні шибки, що вгорі переходили в зірковий малюнок. Особливість церкви — цікаві дерев'яні деталі з наскрізними візерунками. Єдина гранчата баня над середхрестям (восьмерик) мала дах-шатро і мале луковичне завершення з хрестом (нині відсутнє). Над входом — висока дзвіниця (четверик) з високим шпилем-шатро і чотирма віконцями-слухами.

Дерев'яна церква була потинькована всередині по сітці з дерев'яної ж дранки, поверх тиньку створені стінописи з зображенням святих. Після обвалу бані стінописи сильно пошкоджені, підлога засипана уламками цегли та балок стелі. В храмі знаходиться унікальна підлога в грецькому стилі, і до революції 1917 року був порцеляновий іконостас.

Церква була внесена до державного реєстру «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР [ПГА, т.4, 1986, с.17-18]», але це не допомогло її збереженню.

Пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Бакирівський — гідрологічний заказник загальнодержавного значення.

Гідрологічний і зоологічний заказник розташований в межах трьох районів — Тростянецького, Охтирського і Великописарівського. Одне з найбільших боліт у зоні лівобережного лісостепу. Має велике водорегулююче значення для річки Ворскли. Заказник — місце поселення цінних звірів — видри, ондатри, а також великої кількості птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://web.archive.org/web/20150405172042/http://otkudarodom.com.ua/Bakirovka_1732.html
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 412)(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 30 червня 2024.
  5. а б в Наталуха, А. С., ред. (2008). Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Сумська область (PDF). Суми: Видавництво «Собор». с. 24, 359. ISBN 978-966-7538-22-4.
  6. Державний архів Сумської області (2008). Причина смерті: українець. З історії вивчення Голодомору 1932—1933 років на Сумщині (PDF). Суми: ФОП Наталуха А. С. с. 4.
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

[ред. | ред. код]