Бісмутит
Зовнішній вигляд
Бісмутит | |
---|---|
![]() Бісмутит | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] ![]() |
Абревіатура | Bit[2] ![]() |
Хімічна формула | Bi₂O₂(CO₃) ![]() |
Nickel-Strunz 10 | 5.BE.25 ![]() |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна сингонія ![]() |
Колір риси | сірий ![]() |
Інші характеристики | |
Названо на честь | бісмут[3] ![]() |
Типова місцевість | Шнееберзький рудний районd[3] ![]() |
![]() ![]() |
Бісмутит (рос. висмутит; англ. bismuthite; нім. Bismuthit m) — карбонат бісмуту шаруватої будови.
Хімічна формула: Bi2[O2CO2].
Сингонія тетрагональна.
Утворює порошкоподібні та землисті маси.
Густина 6,1-7,7.
Твердість 2,5-3,75.
Риса сіра. Продукт вивітрювання бісмутину.
Вперше був описаний в 1841 році у Саксонії.[4]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Bismutite. webmineral.com (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 13 березня 2010.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бісмутит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бісмутит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Handbook of mineralogy [Архівовано 19 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Webmin [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.]