Вакулович Віктор Овсійович

Віктор Овсійович Вакулович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	7 листопада 1921(1921-11-07)
Місце народження	Довгалівка
Дата смерті	26 травня 1992(1992-05-26) (70 років)
Місце смерті	Донецьк
Громадянство	Україна
Професія	хоровий диригент
Освіта	Сталінське музичне училище Харківський інститут мистецтв
Нагороди

Віктор Овсійович Ваку́лович (нар. 7 листопада 1921, Довгалівка — пом. 26 травня 1992, Донецьк) — український хоровий диригент, педагог.

Біографія

Народився 7 листопада 1921 року в селі Довгалівці (тепер Прилуцький район Чернігівської області, Україна). З 1938 року керував самодіяльними колективами у Ромнах. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1946 по 1948 рік завідував музикальною частиною і був диригентом Музично-драматичного театру в Єнакієвому, а з 1950 по 1956 рік викладав у педагогічному училищі. У 1953 році закінчив Сталінське музичне училище (клас Б. Векслера); у 1965 році — Харківський інститут мистецтв (клас З. Яковлєвої).

У 1957—1967 роках — викладач, завідувач кафедри музики Донецького педагогічного інституту, з 1987 року — Донецького музично-педагогічного інституту. Одночасно, у 1953—1967 та 1976—1986 роках, був художнім керівником Заслуженої хорової капели УРСР Донецької залізниці, у 1968 році — Кіровогровоградської філармонії, у 1969–1971 роках — народної капели Одесько-Кишинівської залізниці, у 1971–1974 роках — Шахтарського ансамблю пісні й танцю «Донбас» у Донецьку, у 1973–1986 роках — хору курсантів Донецького вищого військово-політичного училища.

Помер у Донецьку 26 травня 1992 року.

Творчість

У репертуарі:

• кантати «Москва» Петра Чайковського, «Шевченкові» Кирила Стеценка;
• сюїта «Бандура» Григорія Давидовського;
• твори Миколи Лисенка, П. Ніщинського, Андрія Штогаренка, Станіслава Людкевича, донецьких композиторів.

Автор статей із хорового мистецтва. Уклав збірник «Дзвени, наша пісне» (Київ, 1968).

Відзнаки

• Нагороджений:
  • орденами Червоної Зірки (24 квітня 1945), Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), «Знак Пошани»;
  • медаллю «За відвагу» (16 квітня 1945);
• 1-а премія на Українському республіканському огляді художньої самодіяльності (Київ, 1954).
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1960 року.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 100 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Гамкало І. Д. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.