Перейти до вмісту

Варзуга (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Варзуга
66°16′03″ пн. ш. 36°56′27″ сх. д. / 66.2675° пн. ш. 36.940833333333° сх. д. / 66.2675; 36.940833333333
Витік
• координати67°11′48″ пн. ш. 36°36′52″ сх. д. / 67.196666666667° пн. ш. 36.614444444444° сх. д. / 67.196666666667; 36.614444444444
ГирлоБіле море[1]
• координати66°16′00″ пн. ш. 36°56′30″ сх. д. / 66.266666666667° пн. ш. 36.941666666667° сх. д. / 66.266666666667; 36.941666666667
Країни: Росія[1]
РегіонМурманська область[1]
Довжина254 км
Площа басейну:9840 км²
Середньорічний стік77 м³/с
Притоки:Kitsad, Kichisarad, Panad[1], Sergad, Pyatkad і Yapomad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Варзуга — річка на півдні Кольського півострова. Протікає з центральної частини півострова на південь. Впадає у Біле море.

Довжина — 254 км, сточище — 9840 км². У середній і нижній течії Варзуга порожиста. Найбільший поріг називається Падун і має три водоспади. Живлення річки снігове, весняні паводки піднімають рівень води на 2-2,5 м. Середньорічна витрата води — 77 м³/сек, наприкінці весни — до 300 м³/сек[2]. Льодостав з жовтня по травень.[3]

Бере початок у болотистій місцевості центральної частини Кольського півострова, на висоті понад 189 м над рівнем моря. У верхній течії має назву Мала Варзуга. Мала Варзуга проходить через озеро Варзузьке, має притоку Варзе та Варговий, після якого річка має назву Велика Варзуга. На висоті близько 146 м річка тече за 1,5 км від іншої великої річки Стрельни. На Великій Варзугі є поріг Падун. У річку на цій ділянці впадають річки і струмки Фомін, Юзія, Кічисара. Після Кічисари річка на карті позначається просто Варзуга. Далі у річку впадають річки Пана, П'ятка, Кочкома, Воєнга, Кривець, Япома, Мельга, Серга, Кица тощо. На річці понад трьох десятків порогів, серед них Ревуй, Юзія, Малий Ретун, Лівка, Котельня, Тюверенга, Япомський, Ареньзький , Сечетинський, Ораліха, Ведмідь, Сережний, Студенцов, Порокушка, Собачий, Койтургов, Клітна і Морський. У нижній течії, неподалік від гирла в річці є декілька островів, найбільші з них Вичанной Кур'ї і Сиговець. Велика частина течії річки є за Полярним колом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Варзуга // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 799.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Топографічна карта. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2019.