Варна (фрегат, 1830)
«Корабельна аварія російської ескадри на Абхазькому березі біля річки Соча 30 травня 1838 року», картина У. Каменєва
| |
Історія | |
---|---|
Російська імперія | |
Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
Будівник: | Спаське адміралтейство |
Закладений: | 1829 |
Спуск на воду: | 16 серпня 1830 |
Потоплений: | 30 травня 1838 |
Доля: | потрапив у шторм і зазнав нападу убихів в ніч з 30 на 31 травня 1838 |
Статус: | потонув |
Основні характеристики | |
Тип: | фрегат |
Довжина: | 51,9 м |
Ширина: | 13,1 м |
Осадка: | 5,2 м |
Екіпаж: | 420—450 осіб |
Озброєння: | 60 гармат |
«Ва́рна» — вітрильний 60-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на честь захоплення російськими військами 29 вересня 1828 року турецької фортеці Варна.
Закладений у Миколаєві у 1829 році на приватній верфі О. О. Перовського, головний будівник — інженер-генерал-майор корпуса корабельних інженерів М. І. Суровцов[1][2]. Один із шести 60-гарматних фрегатів типу «Тенедос», побудованих у Миколаєві під наглядом адмірала і військового губернатора міста О. С. Грейга. За розмірами і озброєнням вони не сильно поступалися 74-гарматним лінійним кораблям і іноді іменувалися 60-гарматними кораблями[3].
Після спуску на воду 16 серпня 1830 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[1].
У 1833 році брав участь в експедиції Чорноморського флоту на Босфор[4][5]. 2 лютого вийшов із Севастополя у складі ескадри контрадмірала М. П. Лазарєва і до 8 лютого прибув у Буюк-Дере. 28 червня, прийнявши на борт війська, з ескадрою вийшов з Буюк-Дере і, висадивши війська у Феодосії 3 липня, до 22 липня повернувся до Севастополя.
Перебував у практичних плаваннях у Чорному морі в 1834—1837 роках.
Під час Кавказької війни, у 1838 році брав участь в Абхазькій експедиції. Разом із 24-гарматним корветом «Месемврія» прикривав будівництво форту Олександрія[6]. В кінці травня в складі «Месемврії» і семи торговельних суден (серед них пароплав «Колхіда» і транспорт «Ахіолло»), навантажених фуражем, продовольством і боєприпасами, «Варна» прибула на рейд[7].
У ніч проти 31 травня 1838 року під час стоянки на рейді в гирлі річки Сочі, будучи на якорі навпроти укріплення, що зводилося, кораблі потрапили в сильний шторм приблизно о восьмій годині вечора. Пошкоджений корабель, що заливало водою, був викинутий на берег близько першої години ночі[8][9].
Члени екіпажів, що врятувалися, зазнали нападу убихів[10]. Для порятунку екіпажу з фортеці виступив батальйон стрільців, який, відігнавши кавказців від судна, зняв з нього екіпаж і обладнання та повернувся у фортецю. Останки кораблів були розграбовані і спалені кавказцями на очах у форту-укріплення Навагінський[7]. Внаслідок корабельної аварії та нападу кавказців загинули понад 30 осіб з екіпажів кораблів, серед них 17 моряків нижнього чину з «Варни»[8][6].
- Ф. І. Ратч (1830—1831)[11];
- А. С. Сундій (1833);
- Е. І. Вергопуло (1834);
- І. А. Аркас (1835—1837)[11];
- А. А. Тишевський (1838).
- ↑ а б Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф (рос.). Николаев: Литературный Николаев. с. 73.
- ↑ Фрегат «Варна» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ Гребенщикова, Г. А. (22 травня 2011). Российский флот в черноморских проливах в 1832—1833 годах. Как Россия была союзником Турции (рос.). История государства. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ Асланбегов, А. (1873). Алексей Самуилович Грейг: биографический очерк (рос.). Санкт-Петербург: Типография Морского министерства в Главном адмиралтействе. с. 136.
- ↑ а б Кораблекрушение фрегата «Варна» и корвета «Мессемврия» (рос.). Морской сборник. 1865. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ а б Кораблекрушение 1838 года у берегов Сочи (рос.). Дайвинг-центр «Лагуна». Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ а б Соколов, А. П. (1855). Летопись крушений и пожаров судов Русского флота, от начала его по 1854 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография Императорской академии наук. с. 173.
- ↑ Альхаов, А. А. (2018). Роль Черноморского флота в создании Черноморской береговой линии (1837—1839 года). Ежеквартальный рецензируемый, реферируемый научный журнал «Вестник АГУ». 4 (229) (рос.). Майкоп: Адыгейский государственный университет. с. 19. ISSN 2410-3691.
- ↑ Убыхи в войне (рос.). CirCas. 9 травня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ а б Алексушин, Г. В.; Сёмин, Ю. А. (2023). Таможня Российской империи на море (рос.). Санкт-Петербург: Издательско-полиграфический комплекс «Гангут». с. 206, 249. ISBN 978-5-85-875-584-5.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)