Перейти до вмісту

Вегетаріанство

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вегетаріанські продукти

Вегетаріа́нство, вегетарíйство[1] (іноді також веґетарія́нство[2][3], вегетарія́нство[4]) — спосіб харчування, при якому людина не вживає м'ясо, птицю, рибу та морепродукти.[5]

Прибічники вегетаріанства обґрунтовують свій вибір різними причинами: етичними, релігійними, екологічними, економічними, естетичними, а також наміром покращити стан здоров'я. Існує кілька видів вегетаріанства: лакто-вегетаріанці вживають молочні продукти, лакто-ово-вегетаріанці вживають яйця та молочні продукти, ово-вегетаріанці вживають яйця, а вегани не вживають і не використовують нічого тваринного походження.

Різновиди вегетаріанства

[ред. | ред. код]
Пропозиція спробувати випічку зі соєвого молока під час Всесвітнього дня вегана.

Вегетаріанці практикують різні дієтичні обмеження. Класичне вегетаріанство, дозволяє споживати яйця та молочні продукти. Лакто-вегетаріанство не передбачає вживання яєць, а ово-вегетаріанство — молока. Багато мешканців Азії, особливо Індії, що є прихильниками вайшнавізму та буддизму, належать до лакто-вегетаріанців, тобто вживають молоко, сметану, сир, кефір. Лакто-вегетарінства дотримувалися піфагорейці. Існують деякі інші, менш поширені сучасні види вегетаріанства (ово-), за яких дозволяється вживання яєць.

Сучасні погляди на вегетаріанство дещо різняться від класичних у зв'язку зі значним розвитком молочної і яєчної індустрій, де застосовується насильство до корів та курей, яких штучно запліднюють, пожиттєво експлуатуюють та врешті-решт вбивають. Тому більшість етичних вегетаріанців, особливо в розвинених країнах, переходять на веганство. Вегани споживають винятково їжу рослинного походження та, зазвичай, бойкотують усю продукцію, для виробництва якої в той чи інший спосіб використовувалися продукти тваринного походження (одяг, засоби гігієни, косметика тощо). Прихильники веганства також іноді не вживають мед та желатин.

Види продуктів харчування, що допускаються в різних напрямках вегетаріанства
  М'ясо (+ риба і морепродукти) Яйця Молоко
Лакто-ово-вегетаріанство
Ні
 Так Так
Лакто-вегетаріанство

Ні

Ні Так
Ово-вегетаріанство
Ні
 Так Ні
Веганство
Ні
 Ні Ні

Існує також низка невегетаріанських дієт, у яких допускається обмежене вживання їжі, отриманої шляхом вчинення насильства, але повністю не забороняється. Зокрема:

Історія

[ред. | ред. код]
Піфагор

Вегетаріанство практикувалося протягом тисячоліть у країнах, де були розповсюджені такі релігії як буддизм, індуїзм, джайнізм. Вегетаріанцями також були прихильники деяких філософських шкіл. Наприклад, піфагорійці. В Індії, за різними даними, вегетаріанцями є від 15 % до 80 % усього населення країни. Тому до появи терміну «вегетаріанство» ця дієта мала назву «індійської» або «піфагорейської».

Першими термін «вегетаріанець» почали використовувати 1842 року засновники «Британської вегетаріанської спілки». За основу взяли латинське «vegetus», що означає «міцний, здоровий, свіжий, бадьорий». За іншою версією — від латинського слова «vegetalis» — «рослинний»[6].

Наприкінці ХХ сторіччя вегетаріанство поширилося серед деяких політичних груп, таких як прихильники руху straight edge і серед анархістів.

Причини

[ред. | ред. код]

До поширених причин, через які люди стають вегетаріанцями, належать:

  • релігійні переконання (буддизм, індуїзм, джайнізм, деякі напрямки християнства — наприклад адвентисти сьомого дня та ін.);
  • етичні причини;
  • збереження та/або покращення здоров'я;
  • економічні причини — переконаність у тому, що вегетаріанська дієта допомагає заощаджувати кошти, що витрачаються на споживання м'ясних продуктів;
  • екологічні причини — знищення природних ресурсів;
  • алергія на тваринні продукти та не прийняття їх організмом;
  • недоступність деяких продуктів тваринного походження (зустрічається найчастіше у країнах з високим рівнем бідності);
  • соціальні причини (голод в інших країнах).

Економічні причини

[ред. | ред. код]

Люди, які стали вегетаріанцями з економічних міркувань, поділяють точку зору, що споживання м'яса економічно невиправдано, враховуючи його негативний вплив на здоров'я населення та високі ціни на м'ясну продукцію, що роблять його маловживаним для боротьби з голодом у світі. До економічних мотивів належить також бажання скоротити особисті витрати. Відома також історія про те, що Бенджамін Франклін став вегетаріанцем, взявши до уваги, крім дієтичних міркувань, міркування економії грошей: так він міг витрачати зекономлені кошти на книги[7]. Але є й протилежні думки, тому що вегетаріанська дієта передбачає збалансоване харчування для отримання всіх необхідних корисних речовин для здоров'я людини.

Екологічне вегетаріанство

[ред. | ред. код]
Докладніше: Екологічне вегетаріанство

Однією з причин, через які люди стають вегетаріанцями, є екологічні міркування, оскільки виробництво м'яса в сучасних умовах і масштабах — одна з причин загрозливого стану навколишнього середовища[8][9]. Зокрема, тваринництво спричинює викид значної кількості парникових газів в атмосферу: так за деякими обчисленнями зменшення споживання м'яса до 70 г на тиждень на особу допомогло б заощадити 20 трильйонів доларів, що витрачаються на боротьбу зі зміною клімату[10]. При виробництві одного кілограма яловичини викид CO2 в атмосферу еквівалентний викиду CO2 середньостатистичного європейського автомобіля на кожні 250 км, а кількості енергії, що споживається при цьому, достатньо для роботи однієї 100-ватної лампочки протягом майже 20 діб[11].

Прихильники екологічного вегетаріанства також звертають увагу на те, що тваринництво — одна з причин зникнення тропічних лісів, ділянки яких перетворюються на пасовища або плантації для вирощування корму худобі (наприклад сої). Більша частина отриманого в такий спосіб м'яса експортується в США і Західну Європу. Стурбованість також викликає використання на тваринницьких фермах Європи та Америки антибіотиків у профілактичних цілях. Це є джерелом забруднення вод, а також причиною виникнення і поширення мікроорганізмів, стійких до дії антибіотиків. Резистентні форми бактерій виявлені на 20 % нідерландських свиноферм, 21 % птахоферм і 3 % корівників. У цій же країні хворі фермери і ветеринари в лікарнях одразу ізолюються від інших пацієнтів.

Оскільки, згідно з правилом екологічної піраміди, на кожен наступний трофічний рівень переходить близько 10 % енергії попереднього, вживання рослинної їжі є більш ощадливим, аніж тваринної. Так вчені з Корнелльського університету підрахували, що якщо б населення штату Нью-Йорк перейшло на вегетаріанську дієту, то штат зміг би забезпечувати продуктами харчування 32 % свого населення, в той час як при сучасній дієті з багатою тваринною їжею він може забезпечувати лише 22 %. Хоча ті ж дослідники відзначають, що оптимальним рішенням з точки зору землекористування була б дієта з невеликою кількістю тваринних продуктів за умови, що худобу випасали б на землях, не придатних для оранки[12].

Релігійні причини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вегетаріанство та релігія

Вегетаріанство є частиною релігійних переконань прихильників індуїзму, джайнізму та деяких гілок буддизму і християнства (АСД). Більшість християн практикують піст в певні дні та періоди року. В юдаїзмі та ісламі ставлення до вегетаріанства точно не сформульовано.

Вегетаріанське харчування і здоров'я

[ред. | ред. код]

Дієтична адекватність та достатність вегетаріанського харчування

[ред. | ред. код]
Останні наукові дослідження вегетаріанства в порівнянні з невегетаріанством показали, що вегетаріанський спосіб харчування можна пов'язати з кращим загальним станом здоров'я — нижчими рівнями ожиріння, меншим ризиком хвороб серцево-судинної системи і меншою смертністю. Деякі клінічні дослідження показали, що вегетаріанський стиль харчування знижує рівень кров'яного тиску. В середньому, вегетаріанці споживають менше жиру (особливо насичених жирних кислот), більше клітковини, калію та вітаміну С, ніж невегетаріанці. Також, у вегетаріанців спостерігається нижчий індекс маси тіла. Такі особливості, а також інші фактори стилю життя вегетаріанців приводять до кращого стану здоров'я, який спостерігається у вегетаріанців.

Dietary Guidelines for Americans, 2010[13]

Американська Асоціація Дієтологів (найбільша в США асоціація експертів харчування, в яку входять понад 72 000 зареєстрованих дієтологів, а також лікарів, науковців, дослідників, фармацевтів та інших професіоналів сфери здоров'я), проаналізувавши близько 200 рецензованих наукових робіт у своєму метадослідженні[14] та у дослідженні[15] спільно з канадською організацією «Дієтологи Канади» (професійна асоціація, яка офіційно представляє позицію дієтологів Канади щодо порад з харчування та здоров'я і налічує близько 6 000 професійних членів) рекомендують правильно збалансоване вегетаріанське харчування як здорове і доцільне для будь-якого періоду життя людини, включаючи вагітність, період годування грудьми, дитячий і пубертатний період та при будь-якому рівні інтенсивності фізичних навантажень.

Білок

[ред. | ред. код]

Рівень споживання білка при дотриманні вегетаріанства, хоча і є трохи меншим, ніж при споживанні м'яса, та може повністю задовольнити всі дієтичні потреби людей, включаючи атлетів та важкоатлетів[14][16][17]. Наукові праці співробітників Гарвардського університету, а також дослідження, проведені в США, Великій Британії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та європейських країнах підтвердили, що дотримання вегетаріанства забезпечує достатній рівень споживання білка[18].

Часто неправильно стверджується, що вегетаріанська дієта не містить достатньої кількості незамінних амінокислот, що входять до складу білків і не синтезуються організмом людини. Наукові дослідження спростували[19][20][21] вищезгадані гіпотези та показали, що несуворі вегетаріанці (ово-, лакто- чи ово-лакто- вегетаріанці) можуть повністю забезпечити себе всіма вісьмома незамінними амінокислотами, споживаючи яйця чи молочні продукти, а суворі вегетаріанці — споживаючи сою[22], конопляне насіння, насіння чіа[23], зерна щириці,[24] гречку[25] та кіноа[26].

Залізо

[ред. | ред. код]

Залізо, яке міститься в рослинній їжі, переважно негемове і, відповідно, чутливе до інгібіторів та каталізаторів засвоєння заліза організмом. До інгібіторів належать фітати, кальцій та поліфеноли, що є у чаях, каві та какао. Баластні речовини (целюлоза, лігнін, пектин) лише частково зменшують засвоєння заліза[27]. Деякі техніки приготування їжі, як наприклад, замочування бобових і пророщення зернових і насіння, а також розпушування хліба можуть зменшити рівні фітатів[28] і відповідно підвищити засвоєння заліза організмом[29][30]. Деякі техніки ферментації, наприклад ті, які використовуються при приготуванні місо та темпе, також сприяють підвищенню засвоювання заліза організмом[31].

Наукові дослідження довели, що вітамін С та інші органічні кислоти, на які багаті фрукти та овочі можуть істотно підвищувати засвоєння заліза і знижувати інгібіторний ефект фітатів[32]. Варто зазначити, що в зв'язку з меншим рівнем засвоєння заліза, вегетаріанцям рекомендується збільшити його споживання в 1,8 рази в порівнянні з невегетаріанцями[33].

В той час як більшість наукових досліджень по засвоєнню заліза були короткостроковими, існують наукові докази, що організм людини може адаптуватись до відносно низького рівня засвоєння заліза, зменшуючи втрати та збільшуючи власне рівень засвоєння[34][35]. Частота захворюваності залізодефіцитною анемією у вегетаріанців є такою ж, як і у невегетаріанців[36]. В той час як у дорослих вегетаріанців спостерігається нижчий рівень запасу заліза, їхні рівні феритину в сироватці крові знаходяться в нормальних межах[36][37].

Вітамін B12

[ред. | ред. код]

У рослинній їжі вміст вітаміну B12 в активній формі дуже незначний. Несуворі вегетаріанці (лакто-, ово-, чи лакто-ово вегетаріанці) можуть отримати його у достатній кількості з молочних продуктів чи яєць при їх регулярному вживанні[14]. Суворі вегетаріанці (вегани) повинні їсти продукти, збагачені вітаміном B12 або використовувати відповідні вітамінні добавки[38][39][40]. Ферментовані продукти з сої не забезпечують потреби в активній формі цієї сполуки[40]. Загалом, вегетаріанська дієта багата на фолацин (вітамін B9), що може маскувати нестачу вітаміну B12 до моменту настання неврологічних змін[41]. Тому вегетаріанцям і особливо веганам рекомендується перевіряти рівень вітаміну B12 в організмі.

Кальцій

[ред. | ред. код]

Рівень кальцію в організмі несуворих (лакто-, ово-, чи лакто-ово) вегетаріанців є таким самим, або в деяких випадках більшим, ніж в невегетаріанців[42], в той час як рівень кальцію в організмі веганів є нижчим, ніж у вищезгаданих групах і може бути нижчим за рекомендовані норми[42]. В результаті наукового дослідження «EPIC-Oxford» було виявлено, що ризик перелому кісток був однаковим у невегетаріанців та несуворих вегетаріанців, однак був вищим на 30 % у веганів, що, скоріш за все, пов'язано з недостатнім споживанням веганами кальцію[43]. В цьому випадку веганам рекомендується споживати продукти харчування чи харчові добавки, збагачені кальцієм[44].

Цинк

[ред. | ред. код]

Як і у випадку заліза, м'ясо є найбагатшим джерелом цинку, а з рослинної їжі він погано всмоктується, цьому також перешкоджають клітковина, фітати і кальцій. Проте більшість вегетаріанців не страждають від дефіциту цинку. Для задоволення добових потреб у цьому елементі рекомендується вживати багато цільних злаків, горіхів, бобових, таких як червона квасоля, коров'ячий горох тощо. Ті, хто включає у свій раціон морепродукти, можуть отримати цинк із крабів, креветок, устриць[45].

ω-3 ненасичені жирні кислоти

[ред. | ред. код]

Поліненасичені жирні кислоти, зокрема ω-3, мають позитивний вплив на здоров'я, особливо серцево-судинної системи. Найбагатшим джерелом цих сполук є жирна риба, та раціон людей, що вживають її, містить значно більше ω-3 жирних кислот, ніж раціон вегетаріанців. Проте різниця у концентрації ω-3 жирних кислот у крові цих двох груп суттєво нижча, ніж можна було б очікувати. Дослідники припускають, це може бути пов'язано з більш ефективним синтезом ω-3 жирних кислот із рослинних жирів в людей, що не їдять рибу. Для вегетаріанців джерелом ω-3 жирних кислот може бути насіння льону, соя, волоські горіхи, канолова олія[45].

Вегетаріанське харчування і хронічні захворювання

[ред. | ред. код]

Протягом останніх десятиліть наукові дослідження змістилися з перевірки поживності та достатності вегетаріанської дієти в бік з'ясування її користі для здоров'я людини та профілактики захворювань[46]. В результаті виявлено, що у вегетаріанців спостерігається нижчий індекс маси тіла[47], нижчий кров'яний тиск, а також менша частота хвороб серця, гіпертонії, цукрового діабету 2-го типу, хвороб нирок, метаболічного синдрому, хвороби Альцгеймера й інших захворювань[48][49]. Встановлено, що споживання червоного м'яса безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком раку стравоходу, печінки, товстого кишечника та легень[50]. Деякі дослідження впливу вегетаріанської дієти на психологічне здоров'я показали нижчі рівні депресії та позитивніше налаштовані психологічні профілі у вегетаріанців (дослідною групою були адвентисти сьомого дня)[51].

Хвороби серцево-судинної системи

[ред. | ред. код]

Великомасштабні наукові дослідження показали, що смертність від ішемічної хвороби серця на 30 % нижча у вегетаріанців-чоловіків та на 20 % нижча у вегетаріанців-жінок, ніж у невегетаріанців[52][53]. Можливим поясненням такої залежності є нижчий рівень жирів у крові вегетаріанців, у порівнянні з невегетаріанцями[54]. Також важливим чинником є те, що вегетаріанська дієта містить менше холестерину та тваринних білків і більше вуглеводів, клітковини і таких антиоксидантів як вітамін С й Е[55].

Наукові дослідження також сходяться у висновках щодо зв'язку вегетаріанського харчування та підвищеного артеріального тиску. Виявлено, що частота гіпертензії статистично значимо нижча в вегетаріанців, ніж у невегетаріанців[53][54][56][57][58][59]. Можливим поясненням нижчого кров'яного тиску в вегетаріанців є сумарна дія різних корисних сполук, таких як калій, магній, антиоксиданти, харчові жири та волокна, що містяться у рослинних продуктах[59][60][61][62].

Діабет

[ред. | ред. код]

Дослідження, проведені на великій групі адвентистів сьомого дня, показали, що частота захворювання діабетом істотно нижча в вегетаріанців, ніж у невегетаріанців[63]. Відомо, що ризик діабету 2-го типу є вищим у людей з ожирінням, однак деякі праці вказують на те, що споживання м'яса також є чинником ризику незалежно від стану ожиріння[64][65]. Особливо небезпечним є регулярне споживання обробленого (наприклад, смаженого) м'яса. При цьому ризик захворювання діабетом зростає на 38—73 %[66]. Окрім цього встановлено, що наявність у дієті великої кількості овочів, цільнозернових, бобових і горіхів істотно знижує ризик захворіти діабетом і покращує глікемічний контроль[67][68][69][70].

Ожиріння

[ред. | ред. код]

В результаті наукового дослідження великої групи адвентистів сьомого дня, 30 % яких дотримувалися вегетаріанського харчування, встановлено, що індекс маси тіла є нижчим серед вегетаріанців у порівнянні з невегетаріанцями[71]. Аналогічні висновки отримано у праці «Oxford Vegetarian Study»[72]. В іншому дослідженні, в якому взяли участь близько 38 000 людей, було встановлено, що індекс маси тіла був найвищим у людей, які споживали м'ясні страви, значно нижчим — у вегетаріанців і найнижчим — у веганів[73]. Також кількість людей з ожирінням була на 70 % нижчою при дотриманні ними вегетаріанського харчування протягом п'яти років[74]. Причинами, які впливають на зменшення індексу маси тіла в вегетаріанців є споживання їжі, що містить значну кількість волокон (фрукти й овочі)[14].

Рак

[ред. | ред. код]

У вегетаріанців спостерігається менша частота захворюваності раком у порівнянні з невегетаріанцями[14]. Вегетаріанська дієта забезпечує організм важливими дієтичними складовими, що можуть зменшувати ймовірність виникнення злоякісних новоутворень[75]. Велика кількість епідеміологічних досліджень сходиться на тому, що регулярне споживання фруктів та овочів зменшує ймовірність деяких видів раку[76][77]. Фрукти й овочі містять у собі складну суміш фітохімічних речовин, що виступають як активні антиоксиданти з антипроліферативною дією[78]. Згідно звіту[79] «World Cancer Research Fund», споживання фруктів овочів і бобових зменшує ймовірність раку легень, ротової порожнини, стравоходу, шлунку та простати. З іншого боку, споживання червоного чи обробленого м'яса збільшує ймовірність колоректального раку[79], раку грудей[79] і раку товстої кишки[80].

Вегетаріанська кухня

[ред. | ред. код]

До вегетаріанської кухні відносяться

Відомі вегетаріанці

[ред. | ред. код]

Серед вегетаріанців багато відомих вчених, діячів мистецтв, політиків, спортсменів акторів тощо. Зокрема, вегетаріанцями були та є такі люди:

Музиканти

[ред. | ред. код]
Пол Маккартні

Актори та телеведучі

[ред. | ред. код]

Письменники, вчені, філософи

[ред. | ред. код]
Лев Толстой, портрет Рєпіна (1887)

Політичні діячі

[ред. | ред. код]

Інші відомі вегетаріанці

[ред. | ред. код]

Біблійні персонажі

[ред. | ред. код]

Всесвітній день вегетаріянства — 1 жовтня

Міжнародний день вегана — 1 листопада

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Пономарів, Олександр (30 липня 2019). Блог Пономарева: вегетаріанець чи вегетарієць? (брит.). Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
  2. ↑ веґетаріянство // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
  3. ↑ веґетаріянство // Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
  4. ↑ вегетаріянство // Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  5. ↑ Vegetarian Society — найстаріша в світі вегетаріанська організація [1] [Архівовано 30 квітня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Вегетаріанство — Острів знань [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] — Переглянуто: 10 липня 2015
  7. ↑ Benjamin Franklin: Self-Improvement. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  8. ↑ The true cost of meat [2] [Архівовано 24 липня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ Factory Farming [3] [Архівовано 29 вересня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ Ditch meat, save the Earth?[4] [Архівовано 16 квітня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  11. ↑ Meat is murder on the environment [Архівовано 1 вересня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  12. ↑ Diet With A Little Meat Uses Less Land Than Many Vegetarian Diets [Архівовано 29 травня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  13. ↑ Dietary Guidelines for Americans [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.).
  14. ↑ а б в г д Position of the American Dietetic Association: vegetarian diets [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.], Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics, Jul 2009. (англ.)
  15. ↑ Position of the American Dietetic Association and Dietitians of Canada: Vegetarian diets (англ.), Journal of the American Dietetic Association, Jun 2003
  16. ↑ Peter Emery, Tom Sanders (2002). Molecular Basis of Human Nutrition. Taylor & Francis Ltd. с. 32. ISBN 978-0-7484-0753-8. (англ.)
  17. ↑ Tipton K.D., Witard O.C., Protein requirements and recommendations for athletes: relevance of ivory tower arguments for practical recommendations [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.], Clinics In Sports Medecine, Jan 2007 (англ.)
  18. ↑ Brenda Davis, Vesanto Melina (2003). The New Becoming Vegetarian. Book Publishing Company. с. 57–58. ISBN 978-1-57067-144-9. (англ.)
  19. ↑ McDougall J., Plant Foods Have a Complete Amino Acid Composition [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  20. ↑ Young V.R., Pellett P.L. Plant proteins in relation to human protein and amino acid nutrition[недоступне посилання з червня 2019], The American Journal of Clinical Nutrition, 1994 (англ.)
  21. ↑ Rand W., Pellet P. et al. Meta-analysis of nitrogen balance studies for estimating protein requirements in healthy adults [Архівовано 12 березня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Jan 2003 (англ.)
  22. ↑ Soybeans, mature seeds, raw. NutritionData.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2012. (англ.)
  23. ↑ Seeds, chia seeds, dried. NutritionData.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2012. (англ.)
  24. ↑ Amaranth, uncooked. NutritionData.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2012. (англ.)
  25. ↑ Buckwheat. NutritionData.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2012. (англ.)
  26. ↑ Quinoa, cooked. NutritionData.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2012. (англ.)
  27. ↑ Coudray et al., Effect of soluble or partly soluble dietary fibres supplementation on absorption and balance of calcium, magnesium, iron and zinc in healthy young men [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.], European Journal of Clinical Nutrition, Jun 1997 (англ.)
  28. ↑ Harland B., Morris E., Phytate: A good or a bad food component? [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Nutrition Research, May 1995 (англ.)
  29. ↑ Sanderg et al., Inositol phosphates with different numbers of phosphate groups influence iron absorption in humans [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Aug 1999 (англ.)
  30. ↑ Manary et al., Community-based dietary phytate reduction and its effect on iron status in Malawian children [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.], Annals of Tropical Pediatrics, Jun 2002 (англ.)
  31. ↑ Macfarlane et al. Effect of traditional oriental soy products on iron absorption [Архівовано 7 травня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, May 1990 (англ.)
  32. ↑ Fleming et al., Dietary determinants of iron stores in a free-living elderly population: The Framingham Heart Study [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Apr 1998 (англ.)
  33. ↑ Trumbo et al., Dietary reference intakes: vitamin A, vitamin K, arsenic, boron, chromium, copper, iodine, iron, manganese, molybdenum, nickel, silicon, vanadium, and zinc [Архівовано 6 травня 2013 у Wayback Machine.], Journal of American Dietetic Association, Mar 2001 (англ.)
  34. ↑ Hunt J.R., Roughead Z.K., Nonheme-iron absorption, fecal ferritin excretion, and blood indexes of iron status in women consuming controlled lactoovovegetarian diets for 8 wk [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, May 1999 (англ.)
  35. ↑ Hunt J.R., Roughead Z.K., Adaptation of iron absorption in men consuming diets with high or low iron bioavailability [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Jan 2000 (англ.)
  36. ↑ а б Nall M.J., Bartlett M.A., Dietary intake and iron status of Australian vegetarian women [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 1999 (англ.)
  37. ↑ Alexander et al., Nutrient intake and haematological status of vegetarians and age-sex matched omnivores [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.], European Journal of Clinical Nutrition, Aug 1994 (англ.)
  38. ↑ Hideo S., Vegans (pure vegetarians) and vitamin B_12 deficiency [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.], Osaka Journal of Social Services, Dec 2003 (англ.)
  39. ↑ What Every Vegan Should Know About Vitamin B12. Vegan Society. 31 жовтня 2001. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 27 жовтня 2010.
  40. ↑ а б Donaldson M.S., Metabolic vitamin B12 status on a mostly raw vegan diet with follow-up using tablets, nutritional yeast, or probiotic supplements [Архівовано 28 лютого 2013 у Wayback Machine.], Annals of Nutrition and Metabolism, 2000, 44 (англ.)
  41. ↑ Herrmann et al., Total homocysteine, vitamin B(12), and total antioxidant status in vegetarians [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.], Clinical Chemistry, Jun 2001 (англ.)
  42. ↑ а б Messina et al. The Dietitian's Guide To Vegetarian Diets: Issues And Applications, ISBN 0-7637-3241-9, Apr 2004 (англ.)
  43. ↑ Appleby et al., Comparative fracture risk in vegetarians and nonvegetarians in EPIC-Oxford [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.], European Journal of Clinical Nutrition, Dec 2007 (англ.)
  44. ↑ Weaver et al., Choices for achieving adequate dietary calcium with a vegetarian diet [Архівовано 12 червня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 1999 (англ.)
  45. ↑ а б Whitney N.E., Rolfes Sh.R. (2012). Understanding Nutrition (вид. 13th). Cengage Learning. с. 65—66. ISBN 978-1133587521.
  46. ↑ Sabaté J. The contribution of vegetarian diets to health and disease: a paradigm shift? [Архівовано 5 травня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep. 2003 (англ.)
  47. ↑ Appleby P.N. et al. Low body mass index in non-meat eaters: the possible roles of animal fat, dietary fibre and alcohol [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.], International Journal of Obesity, May 1998 (англ.)
  48. ↑ Rizzo NS, Sabaté J et al. Vegetarian dietary patterns are associated with a lower risk of metabolic syndrome: The Adventist Health Study-2 [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.], Diabetes Care, May 2011 (англ.)
  49. ↑ Mattson M.P., 'Diet-Brain Connection: Impact on Memory, Mood, Aging and Disease', Kluwer Academic Publishers, 2002, ISBN 9781402071294 (англ.)
  50. ↑ A Prospective Study of Red and Processed Meat Intake in Relation to Cancer Risk [Архівовано 9 червня 2008 у Wayback Machine.], PLoS Medicine. April 21, 2008 (англ.)
  51. ↑ Beezhold B.L. et al. Vegetarian diets are associated with healthy mood states: a cross-sectional study in Seventh Day Adventist adults [Архівовано 9 березня 2013 у Wayback Machine.], Nutrition Journal, Jun 2010 (англ.)
  52. ↑ Key et al. Mortality in vegetarians and non-vegetarians: detailed findings from a collaborative analysis of 5 prospective studies [Архівовано 20 вересня 2010 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, 70 (3): 516S (англ.)
  53. ↑ а б Fraser G., Associations between diet and cancer, ischemic heart disease, and all-cause mortality in non-Hispanic white California Seventh-day Adventists [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 1999 (англ.)
  54. ↑ а б Appleby et al., Hypertension and blood pressure among meat eaters, fish eaters, vegetarians and vegans in EPIC-Oxford [Архівовано 16 березня 2013 у Wayback Machine.], Public Health Nutrition, Oct 2002 (англ.)
  55. ↑ Position of the American Dietetic Association and Dietitians of Canada: Vegetarian diets (англ.)
  56. ↑ Fraser G. Vegetarian diets: what do we know of their effects on common chronic diseases?, The American Journal of Clinical Nutrition, May 2009 (англ.)
  57. ↑ Brathwaite et al. Obesity, diabetes, hypertension, and vegetarian status among Seventh-Day Adventists in Barbados: preliminary results [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.], Ethnicity & Disease, Winter 2003 (англ.)
  58. ↑ Fraser G.E., Vegetarian diets: what do we know of their effects on common chronic diseases? [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, May 2009 (англ.)
  59. ↑ а б Sacks F., Kass E., Low blood pressure in vegetarians: Effects of specific foods and nutrients [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 1988 (англ.)
  60. ↑ Berkow S.E., Barnard N.D., Blood pressure regulation and vegetarian diets [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.], Nutrition Reviews, Jan 2005 (англ.)
  61. ↑ Appel et al., A clinical trial of the effects of dietary patterns on blood pressure. DASH Collaborative Research Group [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.], The New Engkand Journal of Medicine, Apr 1997 (англ.)
  62. ↑ Sacks et al., A dietary approach to prevent hypertension: a review of the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) Study [Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine.], Clinical Cardiology, Jul 1999 (англ.)
  63. ↑ Snowdon D.A., Philips R.L., Does a vegetarian diet reduce the occurrence of diabetes? [Архівовано 18 квітня 2012 у Wayback Machine.], American Journal of Public Health, May 1985 (англ.)
  64. ↑ Vang et al., Meats, processed meats, obesity, weight gain and occurrence of diabetes among adults: findings from Adventist Health Studies [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.], Annals of Nutrition & Metabolism, 2010 (56) (англ.)
  65. ↑ Song et al., A prospective study of red meat consumption and type 2 diabetes in middle-aged and elderly women: the women's health study [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.], Diabetes Care, Sep 2004 (англ.)
  66. ↑ Fung et al., Dietary patterns, meat intake, and the risk of type 2 diabetes in women [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.], Archives of Internal Medicine, Nov 2004 (англ.)
  67. ↑ Jiang et al., Nut and peanut butter consumption and risk of type 2 diabetes in women [Архівовано 1 квітня 2013 у Wayback Machine.], The Journal of the American Medical Association, Nov 2002 (англ.)
  68. ↑ Jenkins et al. Type 2 diabetes and the vegetarian diet [Архівовано 30 квітня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 2003 (англ.)
  69. ↑ Villegas et al., Vegetable but not fruit consumption reduces the risk of type 2 diabetes in Chinese women [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.], The Journal of Nutrition, Mar 2008 (англ.)
  70. ↑ Villegas et al., Legume and soy food intake and the incidence of type 2 diabetes in the Shanghai Women's Health Study [Архівовано 30 березня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Jan 2008 (англ.)
  71. ↑ Fraser G., Associations between diet and cancer, ischemic heart disease, and all-cause mortality in non-Hispanic white California Seventh-day Adventists [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 1999(англ.)
  72. ↑ Appleby et al., The Oxford Vegetarian Study: an overview [Архівовано 15 березня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 1999 (англ.)
  73. ↑ Spencer et al., Diet and body mass index in 38000 EPIC-Oxford meat-eaters, fish-eaters, vegetarians and vegans [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.], International Journal of Obesity and Related Metabolic Disorders, Jun 2003 (англ.)
  74. ↑ Brathwaite et al., Obesity, diabetes, hypertension, and vegetarian status among Seventh-Day Adventists in Barbados: preliminary results [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.], Ethnicity & Disease, Winter 2000 (англ.)
  75. ↑ Dewell et al., A very-low-fat vegan diet increases intake of protective dietary factors and decreases intake of pathogenic dietary factors [Архівовано 6 березня 2013 у Wayback Machine.], Journal of the American Dietetic Association, Feb 2008 (англ.)
  76. ↑ Liu R.H., Health benefits of fruit and vegetables are from additive and synergistic combinations of phytochemicals [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.], The American Journal of Clinical Nutrition, Sep 2003 (англ.)
  77. ↑ Khan et al., Cancer chemoprevention through dietary antioxidants: progress and promise, Antioxidants and Redox Signaling, Mar 2008 (англ.)
  78. ↑ Liu R.H., Potential synergy of phytochemicals in cancer prevention: mechanism of action [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.], Journal of Nutrition, Dec 2004 (англ.)
  79. ↑ а б в World Cancer Research Fund. Food, Nutrition, Physical Activity, and the Prevention of Cancer: A Global Perspective, American Institute for Cancer Research, 2007 (англ.)
  80. ↑ Larsson et al., Red meat consumption and risk of cancers of the proximal colon, distal colon and rectum: the Swedish Mammography Cohort [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.], International Journal of Cancer, Feb 2005 (англ.)
  81. ↑ Morrissey Interview. peta2 (амер.). 21 липня 2011. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
  82. ↑ The 2008 World's Sexiest Vegetarians Are… // Out There // peta2. web.archive.org. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 1 липня 2008. Процитовано 4 березня 2019.
  83. ↑ https://plantbasednews.org/news/celebrities/billie-eilish-vegan/
  84. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2009. Процитовано 30 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  85. ↑ Натали Портман отказалась от вегетарианской диеты [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  86. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 30 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вегетаріанство&oldid=43497241